Головна
Головна → 
Фінанси → 
Банківська справа → 
« Попередня Наступна »
під редакцією Г.Г. Коробової. БАНКІВСЬКА СПРАВА (підручник), 2006 - перейти до змісту підручника

3.1.1. Банківський ринок як ринок збуту банківських послуг

Очевидно, що сферою будь-якого різновиду ринкової конкуренції є відповідний ринок. Таким чином, сферою банківської конкуренції є банківський ринок. Однак виникає проблема: що вважати банківським ринком?
Один з можливих варіантів відповіді на це питання зводиться до того, що банківським ринком можна вважати будь-який ринок за участю банків, включаючи як ринки збуту банківських послуг, так і ринки ресурсів для банківської діяльності. Однак у цьому випадку банківський ринок стає дуже широким, з украй розпливчастими кордонами. Насправді сучасні комерційні банки функ-ціоніруют в ролі продавців чи покупців практично у всіх ринкових секторах. Щоб це твердження виглядало більш обосно-ванним, розглянемо ринкову систему з точки зору об'єктів купівлі-продажу. У неї входять наступні сектори.
Ринок засобів виробництва і виробничих послуг. На нього комерційні банки виходять в ролі продавців банківських для підприємств (розрахункове обслуговування, ведення рахунків, управління фінансами корпорацій), фінансових посередників (кредитування виробничих об'єктів), а також в ролі покупців виробниц-дарських ресурсів (придбання офісного обладнання).
Ринок предметів споживання і споживчих послуг. Тут банки виступають як фінансові посередники (видача позик на споживацькі цілі), але іноді і як покупці. Ринок праці. Він є цільовою областю кадрової політики банків, яким неминуче приходиться час від часу оновлювати або поповнювати свій персонал, виходячи на цей ринок в якості покупців.
Ринок інтелектуально-інформаційного продукту. На ньому банки можуть діяти і як продавці банківських послуг {фінансове консультування), і як покупці виробничих ресурсів (програмне забезпечення для ЕОМ).
Ринок нерухомості. Тут банки виступають частіше всього як фінансові посередники (іпотечне кредитування) і відносно рідко як покупці (придбання земельних ділянок і приміщень для офісу), чи продавці (реалізація застави за неповерненими-му іпотечним кредитом).
Фінансові ринки. Вони є тією сферою, де банки - одні з головних дійових осіб:
а) ринок позикових капіталів. З одного боку, банки купують тимчасові права на грошові ресурси в своїх вкладників, з іншого - виступають як продавці при видачі позик;
б) ринок цінних паперів. Виконуючи доручення клієнтів, а також за власною ініціативою банки здійснюють купівлю-продаж цінних паперів і виступають поперемінно то в ролі продавців, то в ролі покупців;
в) ринок валют і дорогоцінних металів. Роль банків на цьому ринку аналогічна їх ролі на ринку цінних паперів.
При такій розширювальної трактуванні банківського ринку в значній мірі втрачається специфіка банківської конкуренції як економічної категорії, вона як би «розчиняється» в родовому понятті ринкової конкуренції взагалі.
Тому під банківським ринком слід розуміти тільки ті ринки, які є специфічно банківськими, а саме ринки збуту банківських послуг. Однак навіть у такій вузькій трактуванні банківський ринок являє собою дуже складне утворення, що має дуже широкі межі і складається з безлічі елементів. Це зумовлює множинність критеріїв розмежування структурних елементів ринкової системи. Строго кажучи, правильніше говорити не про один, а про багато банківських ринках.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz