| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
3.1.2. Співвідношення банківського, фінансового і грошового ринків | ||
|
Фінансовий ринок - це ринок, на якому здійснюються операції з фінансовими активами, тобто грошима у готівковій та безготівковій формі і цінними паперами. Залежно від характеру здійснюваних операцій його часто поділяють на дві частини: 1) грошовий ринок і 2) ринок капіталів. Таким чином, грошовий ринок є сегментом фінансового ринку, на якому відбуваються короткострокові угоди (наприклад, угоди з пінними паперами, термін погашення яких не перевищує року). Ринок капіталів об'єднує угоди з довгостроковими активами (тобто укладаються на термін більше одного року). Однак суворої межі між цими двома ринками не існує хоча б тому, що облігації мають самий різний термін погашення. Відповідно з конкретним видом активу фінансовий ринок можна розділити на три сектори: 1) кредитний ринок, 2) ринок цінних паперів і 3) валютний ринок. Кредитний ринок об'єднує угоди між власниками тимчасово вільних грошових коштів та їх позичальниками, ролі яких можуть виконувати приватні особи, виробничі і невиробничі підприємства та організації, держава. У літературі кредитний ринок поділяють на ринок позик-депозитів (угоди між фінансово-кредитними інститутами та їх вкладниками), ринок міжбанківських кредитів (угоди між окремими-ними комерційними банками), ринок продуктивного кредиту (суди на здійснення витрат виробничого характеру), ринок комерційного кредиту (позики у формі відстрочки платежу за продані товари), ринок споживчого кредиту (позики, що видаються громадянам для оплати куплених ними споживних благ). Ринок цінних паперів є сферою укладання угод між емітентами цінних паперів, різного роду фондовими посередниками і кінцевими інвесторами. На валютндм ринку відбуваються угоди з купівлі-про-навіть іноземної валюти. Легко бачити, що комерційні банки здійснюють саму активну діяльність у всіх перерахованих сегментах фінансового ринку: виступають посередниками в кредиті (як короткостроковому, так я довгостроковому), випускають власні цінні папери (як акції, так і боргові зобов'язання), проводять операції з цінними паперами інших емітентів та іноземними валютами. З цього можна зробити висновок, що поняття «банківський ринок» і «фінансовий ринок» багато в чому збігаються. Однак повними синонімами вони все ж не є. Справа в тому, що банки мають право здійснювати більшість фінансових угод, але не все. Так, в Росії банкам забороняється здійснювати страхові операції, в США комерційні банки не мають права займатися операціями з цінними паперами (це привілей американських інвестиційних банків). Для більш чіткого відображення цього факту до трьох наведеним варіантам структурування фінансового ринку, в яких за основу бралися особливості об'єктів купівлі-продажу, додається ще один, в якому як, критерію сегментації ринку використовуються основні суб'єкти фінансового ринку (постачальники цих об'єктів). Залежно від основних суб'єктів можна виділити такі сегменти фінансового ринку (і грошового ринку як його сегмента), як банківський ринок, страховий ринок, пенсійний ринок, трастовий ринок та ін При цьому слід мати на увазі , що перераховані ринки не є окремими сегментами; вони тісно пов'язані один з одним, і їх межі перетинаються. Так, банки впроваджуються на страховий ринок при здійсненні дозволених ним операцій зі страхування валютних і кредитних ризиків, а страхові компанії впроваджуються на банківський ринок, наприклад пропонуючи поліси накопичувального страхування. Але названі сегменти все ж відрізняються один від одного в тому сенсі, що основними суб'єктами (лідерами, основними дійовими особами) банківського ринку завжди є банки, страхового ринку - страхові компанії, пенсійного - пенсійні фонди і т.д. Іншими словами, банківський ринок можна вважати свого роду сегментом фінансового (і грошового) ринку, на якому основними дійовими особами є банки. У той же час було б не зовсім вірно вважати, що банківський ринок - просто більш вузьке поняття. У деяких випадках (коли мова йде про нефінансових послугах, таких як надання інформації, здача в оренду сейфів, надання маркетингових послуг і т.д.) ринок збуту банківських послуг може виходити за рамки традиційного розуміння фінансового (і грошового) ринку. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||