3.2.2. Управління дебіторською заборгованістю
Основні етапи формування політики управління дебіторською заборгованістю:
1. Аналіз динаміки та реального стану дебіторської заборгованості в попередніх періодах, її структури (в розрізі окремих контрагентів і строків виникнення), розрахунок і аналіз динаміки показників, що характеризують стан розрахунків по заборгованості з покупцями. До числа найбільш суттєвих показників відносяться: період інкасації {ПД3) і коефіцієнт простроченої дебіторської заборгованості (Кдзп), які розраховуються наступним чином:
Виявлення реального стану дебіторської заборгованості передбачає аналіз та оцінку суми безнадійних боргів у попередньому періоді . Для цього необхідно:
виділити в складі дебіторської заборгованості окремі групи залежно від строків її виникнення;
розрахувати середній фактично склався відсоток неможливо вращаемой заборгованості та оцінити ймовірність можливих неповернень по кожній групі;
розрахувати можливу суму безнадійних боргів (як про-бо Він вивів суми дебіторської заборгованості на відсоток, характе-різующій ймовірність неповернення заборгованості);
створити резерв на отриману суму (для цілей фінансового менеджменту).
Приклад розрахунку оцінки безнадійних боргів і реального юстоянія дебіторської заборгованості представлений в табл. 8.
2. Визначення принципового підходу до вибору типу кредитної політики.
Консервативний тип спрямований на мінімізацію кредитного ризику. Проведення цієї політики передбачає обмеження кола покупців за рахунок виключення груп підвищеного ризику, а також жорсткість умов надання товарного кредиту, що призводить до скорочення можливості по зростанню обсягу реалізації продукції і, відповідно, прибутку від поточної діяльності.
Помірний тип орієнтований на середній рівень кредитного ризику і середній результат відносно збільшення обсягу продажів в умовах відстрочення платежу.
3. Розрахунок необхідного обсягу фінансових коштів, інвестованих у дебіторську заборгованість, запаси з урахуванням обраного типу кредитної політики.
Прямерб. Визначити необхідну суму фінансових коштів, інвес-тіруемих у дебіторську заборгованість, за таких умов:
обсяг реалізації на умовах кредиту - 1 млн руб.;
Питома вага собівартості в ціною - 0,8;
середній період надання кредиту - 30 днів;
середній період прострочення - 5 днів.
Проведемо необхідні розрахунки: - Для забезпечення заданого обсягу дебіторської заборгованості підприємству необхідно фінансування в сумі 76712 руб.
4. Розробка політики кредитування покупців своєю продукцією, в якій повинні бути чітко визначені наступні принципові положення:
строки надання товарного і споживчого кредиту (особливо в умовах високої інфляції);
стандарти кредитоспроможності покупця і можливість коригування вартості товарного кредиту, терміну його оплати, порядку надання знижок і т.д. з урахуванням проведеної оцінки кредитоспроможності покупця;
розробка системи знижок за прискорення оплати, яка на практиці часто виявляється ефективнішою, ніж система штрафних санкцій.
Розглянемо на прикладі доцільність надання знижок покупцеві.
Приклад 7. Визначити можливість надання знижки покупцям у розмірі 1 руб. за одиницю продукції при наступних умовах:
датою реалізації визнається дата відвантаження продукції;
обсяг реалізації продукції становив 10 тис. одиниць за продажною ціною 20руб. за одиницю;
зниження ціни призведе до зростання обсягу продажів на 10% (у натуральному вимірі);
загальні витрати на виробництво продукції становлять 120 тис. руб., з них постійні:
варіант - 25тис. руб.;
варіант Б - 50 тис. руб.
Проведемо необхідні розрахунки.
Виручка до зміни ціни 20 х 10 000 = 200 000 (руб).
Прибуток до зміни ціни 200 000 - 120 000 = 80 000 (грн.).
Обсяг реалізації продукту після зміни ціни 10000х 110% / 100% = 11000 (одиниць).
Виручка після зміни ціни 19x 11 000 = 209 000 (грн.).
Варіантів
Витрати рівні:
постійні 25 000 руб.
Змінні 95000 х 11 000/10 000 = 104 500 (грн.)
Разом витрат 25 ТОВ + 104 500 = 129 500 (грн.).
Фінансовий результат 209 000 - 129 500 = 79 500 (грн.).
Зміна фінансового результату 79500 - 80 000 == -500 (грн.).
5. Витрати рівні: - постійні 50000 (грн.);
70000 х 11000
- змінні = 77000 (грн.).
10 000 v 7
Разом витрат 50 ТОВ + 77000 = 127000 (грн.).
Фінансовий результат 209 000 - 127 000 = 82 000 (грн.).
Зміна фінансового результату. 82000 - 80000 == +2 000 (грн.).
Розрахунки показали, що надання знижки покупцям в умовах варіанта А призводить до скорочення прибутку на 500 руб., А в умовах варіанту Б - до отримання додаткового прибутку в сумі 2 000 руб. в порівнянні з базовим варіантом.
Слід мати на увазі, що надання знижок покупцям неоднозначно трактується податковими органами з позиції оподаткування з ПДВ та податку на прибуток, особливо це відноситься до «ретроскідкам», які надає постачальник, як правило, значно пізніше дати відвантаження і підписання сторонами товаросупровідних документів. Для обгрунтованого проведення політики знижок і можливості відстоювання своєї позиції в судовому порядку доцільно розробити і затвердити маркетингову політику, розглядаючи її як невід'ємну частину облікової політики підприємства. Одним з розділів маркетингової політики в даному випадку повинен бути розділ «предос-тавленіе знижок покупцям», в якому необхідно зафіксувати всі умови надання знижок у розрізі кожного конкретногопокупателя.
Аналіз показників оборотності дебіторської заборгованості, підтримання заданого співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості.
Впровадження системи ефективного контролю дебіторської заборгованості (включаючи її ранжування за термінами виникнення, систематичну інвентаризацію в розрізі окремих контрагентів), системи збору платежів і штрафних санкцій за порушення покупцями умов договорів, спрямованих на своєчасне погашення заборгованості та мінімізацію безнадійних боргів.
7. Застосування сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості, однією з яких є факторинг.
Факторинг - фінансова операція, при якій спеціалізована факторингова компанія купує у постачальника всі права, що виникають з моменту відвантаження товару покупцеві, і сама стягує борг. У цьому випадку постачальник звільняється від кредитного ризику, пов'язаного з можливою несплатою боргу. Більшу частину заборгованості за відвантажений товар постачальник получаст від факторингової фірми безпосередньо після відвантаження товару. Після надходження грошей від покупця сума, що залишилася заборгованості за мінусом відсотків і комісійних факторингової фірми оплачується постачальнику у строк, встановлений договором. Ефективність цієї операції для продавця визначається шляхом порівняння витрат за цією операцією із середнім рівнем процентної ставки по короткостроковому банківському кредитуванню.