3.2.3. Управління грошовими коштами
На практиці дуже часто наявність грошових коштів ототожнюється з наявністю прибутку у підприємства. Однак необхідно мати на увазі, що отримання прибутку не гарантує підприємству наявність коштів. Ситуація, коли прибуток, іноді значна, вже є, а грошей для подальшої діяльності вже немає, є дуже знайомою для вітчизняних підприємств. Причини такої ситуації цілком зрозумілі. Практично всі підприємства здійснюють бухгалтерський облік за методом нарахування, що означає, що операційний прибуток формується в момент відвантаження продукції незалежно від факту надходження грошей за цю продукцію на розрахунковий рахунок або в касу підприємства. У разі наявності тимчасового лага між відвантаженням продукції та отриманням оплати за неї і наявністю неузгодженості грошових платежів і надходжень наявність прибутку і грошових коштів - події різночасові. Розглянемо на даних прикладу 8 ситуацію, коли в умовах рентабельної діяльності підприємство втрачає платоспроможність на п'ятий день роботи.
Прімері. На момент початку діяльності підприємство мало 20 ТОВ руб.
Підприємство щодня закуповує сировину на умовах оплати в обсязі денної потреби. Виробничий ЦИКЛ - 1день. Датою реалізації визнається дата відвантаження продукції покупцям. Гроші за відвантажену продукцію надходять з відстрочкою платежу в I день. Витрати на виробництво одиниці продукції складають 100 руб., Ціна реалізації - 110 руб. Підприємство щодня нарощує обсяг випуску продукції. Динаміка фінансово-економічних показників підприємства буде мати наступний вигляд.
З даних таблиці випливає, що за 4 дні роботи підприємство отримало прибуток у сумі 6900 руб., Однак залишок його коштів становить 500 руб. Таким чином, у підприємства відсутні фінансові можливості продов-ження своєї діяльності надалі.
Основні етапи розробки політики управління грошовими активами
I. Аналіз руху грошових потоків підприємства. Інформаційною базою для аналізу є форма № 4 «Звіт про рух грошових коштів" фінансової звітності підприємства, в якій процес надходження і витрати грошових коштів відображений за основними напрямами господарської діяльності.
В основі аналізу грошових потоків за даними форми № 4 лежить застосування прямого методу розрахунку: грошові потоки розраховуються на основі обчислення припливу і відтоку грошових коштів за видами діяльності.
Для цілей аналізу розглядаються основні види діяльності: - поточна, в рамках якої враховуються: розрахунки з покупцями і постачальниками, включаючи аванси видані та отримані, розрахунки з персоналом, бюджетом та позабюджетними фондами, короткострокові кредити і позики , виплачені (отримані) відсотки по них, використані для поточної діяльності і пр.;
інвестиційна, що враховує рух грошових коштів, пов'язаних з придбанням та реалізацією основних засобів і нематеріальних активів;
фінансова, що включає розрахунки за довгостроковими кредитами і позиками, виплату дивідендів власникам.
Крім того, можливе застосування непрямого методу розрахунку, в основі якого лежить сума прибутку, яка коригується на величину зміни окремих показників (зміна суми заборгованості за розрахунками з постачальниками і покупцями, величину нарахованої амортизації і інш.) . Докладно особливості застосування непрямого методу описані в [8).
До числа найбільш суттєвих показників, які необхідно проаналізувати, відносяться коефіцієнт абсолютної ліквідності і період оборотності грошових активів, методи розрахунку яких розглянуто раніше у відповідних розділах цього посібника.
Звичайно, аналіз вихідних положень моделі Баумоля показує відсутність практичної можливості їх реалізації в повному обсязі. Однак наявність цієї та інших моделей свідчить про пошук оптимальної величини грошових активів, що є актуальним завданням фінансового менеджменту.
4. Розробка заходів щодо прискорення оборотності грошових активів, у тому числі: прискорення інкасації готівкових грошових коштів на розрахункові рахунки підприємства для залучення їх в грошових оборот, скорочення розрахунків з постачальниками за допомогою акредитивів і чеків, які заморожують кошти внаслідок резервування їх на спеціальних банківських рахунках.
Впровадження системи контролю за грошовим обігом з метою забезпечення платоспроможності підприємства.
Здійснення заходів з ефективного використання тимчасово вільних грошових коштів шляхом їх розміщення на умовах виплати депозитного відсотка (наприклад, при підтримці незнижуваного залишку) і використання короткострокових фінансових вкладень (у вигляді цінних паперів) за умови їх високої ліквідності .