Головна
Головна → 
Фінанси → 
Податки та оподаткування → 
« Попередня Наступна »
А.В. Перов, А.В. Толкушкін. ПОДАТКИ І ОПОДАТКУВАННЯ, 2005 - перейти до змісту підручника

3.3.2. Податки на перехід права власності на майно

До податків на перехід права власності належать податки на на-следство, податки на дарування, податки на операції з цінними паперами, а також збори, що стягуються за реєстрацію угод з об'єктами нерухо-мості та окремими об'єктами рухомого майна.
Податками на спадщину та дарування обкладаються рухоме і окремі види нерухомого майна при переході від однієї фізичної особи до іншої на безоплатній основі. Безоплатна передача майна від юридичної особи фізичній особі обкладається податками на доходи фізичних осіб, а безоплатна передача майна від фізичної особи юридичній особі може бути об'єктом оподаткування податком на доходи юридичних осіб.
Податок на спадщину - це податок з майна (як рухомого, так і нерухомого); переходить до нового власника за правом спадкування. Податок на дарування - це податок з майна (рухомого або нерухомого), що переходить від одного власника до іншого у вигляді дару. Так як тим і іншим податками оподатковується майно, право на яке переходить до нового власника не в результаті комерційної угоди, зазначені податки об'єднані в одну групу і називаються податками на перехід права власності на стан (wealth transfer taxes).
У більшості країн обидва податку діють роздільно, в деяких - прийнятий єдиний податок зі спадщини і дарувань. Однак у першому випадку податки, як правило, є взаємопов'язаними, тобто регулюються загальними нормами, для них характерний загальний порядок визначення податкової бази.
Практично в усіх розвинених державах оподаткування на-следств і дарувань здійснюється на центральному (федеральному) рівні. З країн ОЕСР тільки в Австралії і Канаді спадщину і дарування не обкладаються спеціальним податком ні на рівні федерального уряду, ні на рівні штатів в Австралії і провінцій в Канаді. У цих двох країнах одержуване спадщину і дарування підпадають під обкладення податками на доходи. Ще один виняток-Швейцарія, де обкладання спадщини і дарування здійснюється на рівні кантонів.
Залежно від способу визначення об'єкта оподаткування податком на спадщину застосовуються два типи обкладення. Податком може обла-гаться вартість усієї спадщини (estate-type). Цей тип обкладення застосовується в США, Великобританії та Нової Зеландії. В інших країнах ОЕСР податком обкладається частка кожного одержувача майна - вартість успадкованого майна, що переходить до конкретного спадкоємця (inheritance-type). В Італії та Швейцарії діють обидва типи обкладення.
Ставки оподаткування податком на спадщину та дарування у всіх країнах будуються за складної прогресії. Як правило, діє система податкових класів, відповідно до якої спадкоємці та одержувачів дарувань поділяються на класи в залежності від ступеня споріднення (I - спадкоємці по прямій лінії, II - подружжя, III - брати і сестри, IV - далекі родичі, і т.д.). Для кожного класу визначена система податкових ставок, що підвищуються при зменшенні ступеня споріднення. Від податкового класу залежить і розмір суми, з якої починається обкладання, а також застосування ряду дозволених законом відрахувань.
Особливу групу податків складають податки на цінні папери. Ці податки поділяються на такі види: 1) податок на емісію акцій, облігацій та інших цінних паперів, що стягується з акціонерних компаній (ставки встановлюються, як правило, в залежності від виду цінних паперів, а в деяких випадках від номінальної ціни); 2) податок на операції з цінними паперами (різновидом є податок на біржові угоди), що стягується при переході права власності на цінні папери. Податок на емісію цінних паперів, по суті, являє собою збір, який є однією з умов реєстрації проспекту емісії. Від оподаткування податком на цінні папери звичайно звільняються облігації державних і місцевих позик.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz