| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
33.3. Основні риси господарського механізму | ||
|
Відбулися зміни у соціальній структурі китайського господарства, включення до складу КНР Сянгана і Макао призвели до утворення неоднорідного господарського механізму, що включає різні форми власності і різнорідні продуктивні сили. Своєрідна розмірна структура промислових підприємств. Швидкий розвиток отримали малі та середні підприємства, які випускають близько половини промислової продукції, забезпечують 40% прибутку. Провідне місце у відтворювальному процесі займає державний сектор, на частку якого припадає 40% ВВП. Він скоротився. Найбільш низька його частка в легкій і харчовій промисловості. До кінця 90-х років держава займала майже монопольне становище у сфері зв'язку, банківській справі. Певна частка державних підприємств функціонує на основі планових поставок. Значне місце займає колективний сектор. Його частка піднялася до 39%, ще вище його частка в зайнятості. Певну розірваність господарському механізму надають утворені економічні райони (5), відкриті приморські міста (13), відкриті економічні зони в приморських районах. Мета їх створення - залучення іноземного капіталу і збільшення експорту. Ряд цих утворень у меншій мірі пов'язаний із внутрішнім ринком, ніж із зовнішнім. Окремі господарські території представляють Сянган і Макао. Підтримання певного єдності функціонування національної господарської системи висуває необхідність підтримання на належному рівні регулюючих функцій держави. Воно повинно забезпечувати необхідну пропорційність виробництва. Тому держава докладає зусиль з регулювання іноземного капіталу, напряму його у внутрішні провінції, знижуючи пільговий компонент в прибережних районах. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||