| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
3.4.3. приватна власність | ||
|
Приватна власність характеризується найбільш високим ступенем винятковості. Власник може виключити всіх інших осіб з користування ресурсом, тобто заборонити здійснення ними того чи іншого правомочності без отримання згоди власника. Як режим приватної власності впливає на поведінку економічних агентів? При приватної власності забезпечується винятковість права отримання плодів, принесених активом (usus fructus). Власник може виключити інших осіб з користування плодами своєї власності. Позитивні і негативні результати своєї діяльності власник відчуває на собі. Даний режим власності забезпечує найбільш тісний зв'язок між прийнятими рішеннями і одержуваними результатами. Якщо власник буде надмірно експлуатувати своє майно, то в майбутньому потік доходів від цього майна зменшиться. Тому власник зацікавлений в обліку всіх наслідків прийнятих ним рішень - як позитивних, так і негативних. У разі несприятливого результату розділити втрати буде не з ким. Тут діє сильний економічний стимул, який забезпечує ефективність прийнятих рішень - позитивні рішення будуть переважати над негативними рішеннями, і добробут суспільства буде зростати. У повсякденному житті ми зустрічаємо масу підтверджень цієї ідеї про ефективне використання ресурсів у приватній власності. Люди краще піклуються про власних будинках, ніж про тих, які вони орендують. Те ж саме можна сказати про використання комп'ютера на роботі і вдома. Конституційна гарантія приватної власності руйнує зв'язок між економічним багатством і політичною владою. При соціалізмі просування службовими сходами со-супроводжуючих зростанням матеріального добробуту. Індивід, що втратив політичну владу, при режимі приватної влас-ності не втрачає економічного багатства. Тому ресурси можуть спрямовуватися не на придбання політичної влади, а на виробничі цілі, що сприяє підвищенню ефектив-ності економіки. Незважаючи на очевидні переваги режиму приватної власності, існує достатня кількість перешкод на шляху її розповсюдження. У ранніх економічних роботах, зокрема в статті Ф. Найта «Деякі помилки в інтерпретації соціальних витрат» (1924) і статті С. Гордона «Економічна теорія загальнодоступного ресурсу: рибальство» (1954) [Gordon, 1954], в яких досліджувалися проблеми загальної власності, пропо-галось вирішити проблеми, що виникають при загальнодоступною власності, шляхом передачі ресурсу у приватну власність. Але чи будуть встановлені права приватної власності на ресурс, на-що ходять у загальному доступі, залежить від того, як складеться соот-носіння ряду факторів, одні з яких сприяють, а інші протидіють цьому інституційному зміні. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||