3.4.4. Ділова активність
Кількісна оцінка та аналіз ділової активності можуть бути зроблені за наступними трьома напрямками:
оцінка ступеня виконання плану (встановленого вищестоящою організацією чи самостійно) за основними показ-ників та аналіз відхилень;
оцінка та забезпечення прийнятних темпів нарощування обсягів фінансово-господарської діяльності;
оцінка рівня ефективності використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів комерційної організації.
Саме останній напрям є ключовим, а суть його полягає в тому, щоб забезпечити раціональну структуру оборотних коштів. Логіка поточного управління фінансами підпорядкована вимогу ефективного використання оборотних коштів - по можливості кожен рубль повинен «працювати» і не бути надмірно довго «омертвіння» в активах. Контроль за цим здійснюється шляхом розрахунку показників оборотності.
Оскільки трансформація коштів у ході поточної діяльності здійснюється за схемою: ... гроші => виробничі запаси => кошти в розрахунках (дебітори) => гроші ..., то «омертвіння» грошових коштів відноситься насамперед до запасів і дебіторам. Оборотність коштів, вкладених саме в ці активи, і повинна піддаватися аналізу.
Планова (нормативна) забезпеченість поточної діяльності запасами. Одна з цільових установок діяльності Підприємства - забезпечення ритмічної його роботи. Ця ритмічність в значній мірі задається наявністю достатнього обсягу сировини і матеріалів (для промислового підприємства) або товарів для перепродажу (для торгового підприємства). Ступінь достатності може встановлюватися в плановому порядку шляхом наявності рівня запасів, що забезпечує безперервність виробничого (торгового) процесу протягом певного числа днів без поновлення запасів. Саме для цієї мети якраз і використовується коефіцієнт забезпеченості запасами поточної діяльності (За), що розраховується за наступним алгоритмом:
Як відомо, найбільш поширеною оцінкою запасів, в тому числі і приводиться в звітності, служить вартісна оцінка. В аналітичному сенсі вона вельми неінформативна. Інша річ показник який дає іншу (тобто не вартісну) характеристику запасів; він вимірюється в днях і говорить про те, на скільки днів виробничої діяльності (торгівлі) вистачить наявного запасу. Мінімально допустиме значення показника встановлюється в процесі планування, а поточний контроль може виконуватися періодично; зокрема, страховий запас в днях розглядається як один з основних параметрів системи оптимального управління запасами.
Ефективність вкладення коштів у виробничі запаси може характеризуватися показниками оборотності, вимірюваними в оборотах або в днях.
Оборотність в оборотах (Invt) розраховується за таким алгоритмом:
У знаменателе'пріведенной дробу - одноденна собівартість, тобто обсяг сировини і матеріалів, споживають щодня протягом звітного періоду. Показник вимірюється н днях і характеризує, скільки в середньому днів грошові середовищ-ства були «омертвлені» у виробничих запасах. Чим менше тривалість цього періоду, тим краще, тобто зниження показника в динаміці розглядається як позитивна тенденція.
Показники оборотності в оборотах і днях пов'язані очевидною взаємозв'язком - їх добуток дорівнює тривалості аналізованого (звітного) періоду.
Оборотність коштів у розрахунках (в оборотах). Відповідний показник (Аrt) розраховується за таким алгоритмом:
Даний індикатор вимірюється в днях і показує, скільки в середньому днів «омертвлені» грошові кошти в дебіторській заборгованості. Зниження показника в динаміці розглядається як позитивна тенденція. Твір двох наведених показників оборотності одно тривалості звітного періоду.
Для узагальнюючої характеристики ступеня іммобілізації (тобто відволікання коштів з активного обороту) грошових коштів у запасах і дебіторів застосовується показник тривалості операційного циклу (Еос), що розраховується за наступним алгоритмом:
Таким чином, понад ста сорока днів грошові кошти «омертвлені» в запасах і розрахунках. Обгрунтоване скорочення цього терміну може призвести до вивільнення коштів, їх залученню до фінансово-господарський оборот і, отже, до підвищення ефективності поточної роботи. Отримано-ні оцінки слід порівнювати в динаміці, а також з аналогічними оцінками в середньому по галузі або групі споріднених підприємств.