| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
4.1.3. Міжнародне податкове право і міжнародні договори з питань оподаткування | ||
|
Міжнародний договір з питань оподаткування являє собою угоду між державами або іншими суб'єктами міжнародного права, що встановлює їх взаємні права та обов'язки у сфері міжнародних податкових відносин. Міжнародні договори являють собою основне джерело міжнародного податкового права. У міжнародних податкових відносинах можуть застосовуватися різні найменування: договір, угода, конвенція, пакт, декларація та ін Міжнародні договори можуть бути багатосторонніми або дво-сторонніми. Відповідно до ст. 7 НК РФ, якщо міжнародним договором Російської Федерації, що містить положення, що стосуються оподаткування і зборів, встановлено інші правила і норми, ніж передбачені НК РФ і прийнятими відповідно до них нормативними правовими актами про податки і (або) збори, то застосовуються правила і норми міжнародних договорів Російської Федерації. За змістом міжнародні податкові угоди поділяються на: а) угоди про взаємні податкові пільги (митні конвенції, податкові статті Ломейських конвенцій та ін.); б) угоди про усунення міжнародного подвійного оподаткування; в) угоди про надання адміністративної та правової допомоги в податкових питаннях (Нордична конвенція 1972 р., угоди США з Канадою, Великобританією, ФРН). Особливу групу складають багатосторонні угоди з митних мит та зборів (Генеральна угода про тарифи і торгівлю - ГАТТ). До багатостороннім регіональним міжнародним податковим Угоді відносяться Угода країн Бенілюксу, Податкова конвенція країн Андського пакту, директиви Ради ЄС з податкових воп-росах, що мають обов'язкову силу для членів цієї організації. Багатосторонніми були угоди країн - членів Ради Економі-чеський Взаємодопомоги про усунення подвійного оподаткування до-ходів і майна фізичних і юридичних осіб. Після Першої світової війни питання стандартизації і нормалізації міжнародних податкових угод стали предметом міжнародного обговорення. Вперше ці питання обговорювалися на що відбулася в Брюсселі в 1920 р. Міжнародної фінансової кон-ференції, потім у фінансовому комітеті Ліги Націй. В результаті ра-боти комітету, що тривала до 1945 р., було підготовлена не-скільки типових конвенцій (про надання адміністративної та правової допомоги, про усунення подвійного обкладення податками на доходи і капітал, податками на дари і спадщини). З 1954 р. центром міжнародного співробітництва з податкових питань стає ОЄЕС (з вересня-1961 р. - ОЕСР). Податковим комітетом ОЕСР були підготовлені Типова конвенція про усунення подвійного оподат-кування доходів і капіталу (1963 р.), Типова конвенція ОЕСР (1977 р.), на яких засновано більшість міжнародних податкових угод, що діють в сучасних умовах у сфері цих податків. Міжнародні угоди про уникнення подвійного оподатковування охоплюють, як правило, всі види податків на доходи та капітал і мають дві основні мети: усунення подвійного оподаткування та боротьба з ухиленням від податків. Зазвичай угоди складаються з чотирьох частин: у першій перераховуються види податків і коло осіб, які охоплюються угодою; в другій міститься опис конкретних режимів оподаткування, встановлених угодою для окремих видів доходів (підприємницький прибуток, дивіденди, відсотки, роялті, заробітна плата і т.д.); третя включає статті, що передбачають порядок усунення подвійного оподаткування тих доходів і капіталу, права на обкладення яких зберігаються за обома країнами - учасницями угоди; в четверту входять статті, що визначають конкретний порядок виконання угоди. Є також статті, які встановлюють термін дії та порядок припинення угоди, іноді - преамбула. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||