Головна
Головна → 
Фінанси → 
Банківська справа → 
« Попередня Наступна »
під редакцією Г.Г. Коробової. БАНКІВСЬКА СПРАВА (підручник), 2006 - перейти до змісту підручника

4.2.1. Функції власного капіталу

Термін «капітал» (від лат. СаркаН5 - головний) в буквальному значенні слова означає головне майно. Власний капітал банку за загальним визначенням - це майно банку, вільний від зобов'язань, власне майно (кошти) банку.
Власний капітал банку становить особливу форму банківських ресурсів. Він. на відміну від інших джерел, носить постійний безповоротний характер, має чітко виражену правову основу і функціональну визначеність, є обов'язковою умовою утворення і функціонування будь-якого комерційного банку, тобто служить стрижнем, на який спирається вся діяльність комерційного банку з першого дня його існування.
Незважаючи на незначну частку в ресурсах комерційного банку (в середньому близько 17%), його власний капітал виконує ряд життєво важливих функцій, які в свою чергу виступають як складові власного капіталу в створенні сприятливих умов для нормального функціонування банку та подальшого його розвитку.
Виняток становлять новостворені комерційні банки, чия діяльність по залученню депозитів знаходиться на початковій стадії, а також переважна більшість середніх і дрібних банків, частка власного капіталу в загальній сумі ресурсів яких значно перевищує рівень, що складається в цілому по регіону. Підтримання невеликими банками частки власного капіталу на більш високому рівні пов'язано, насамперед, з більшою ймовірністю виникнення у них кризових ситуацій та їх наслідками.
Захисна функщя. Це - основна, головна функція власного капіталу комерційного банку. Вона фактично є його загальним властивістю. Завдяки постійному характером власний капітал виступає в якості «головного засобу захисту» інтересів вкладників і кредиторів, за рахунок коштів яких фінансується значна частка активів банку. Це свого роду «ремінь безпеки», що дозволяє їм отримати відшкодування втрат у разі ліквідації банку. У банківській практиці власний капітал розглядається як величина, в межах якої банк гарантує відповідальність за своїми зобов'язаннями.
Одночасно власний капітал служить для захисту самого банку від банкрутства. Маючи безповоротний характер, він дозволяє банку здійснювати операції, незважаючи на виникнення великих непередбачених збитків, компенсуючи поточні втрати до дозволу керівництвом банку виниклих проблем. Не випадково тому в економічній літературі його порівнюють з «амортизатором», називають «своєрідною подушкою», «грошима на чорний день» і, нарешті, «кінцевої лінією оборони».
Оперативна функція. Протягом усього періоду функціонування банку його власний капітал є основним ис-точником формування і розвитку матеріальної бази банку.
Забезпечує умови для його організаційного зростання. Так, новому банку для початку його роботи необхідні кошти для здійснення таких першочергових витрат, як придбання або оренда приміщення, закупівля необхідної техніки, обладнання тощо У ролі стартових коштів для відшкодування подібних витрат виступає утворений на етапі створення комерційного банку його власний капітал.
У період росту будь працюючий банк зацікавлений як у встановленні довгострокових відносин зі своєю клієнтурою, так і в залученні нових платоспроможних клієнтів. Це змушує банк працювати у напрямку розширення спектра банківських послуг, підвищення їх якості, збільшення числа розробок, впровадження передових банківських технологій, нових програмних продуктів, оновлення обладнання, а також проводити заходи структурного характеру (зокрема, створювати філіальну мережу як усередині регіону, так і за його межами). Фінансовою базою банку, а також засобом захисту його від ризику, пов'язаного з організаційним ростом і розгортанням операцій, служить його власний капітал.
Регулююча функція. Справжня функція пов'язана, з одного боку, з особливою зацікавленістю суспільства в нормальному функціонуванні комерційних банків і збереженням стабільності всієї банківської системи, а з іншого - з нормами економічної поведінки, що дозволяють контролювати діяльність банку. У ній, так само як і в попередніх, втілено захисна властивість власного капіталу банку. Останній покликаний оберігати комерційний банк від фінансової нестійкості та надмірних ризиків, виступаючи в якості регулятора його діяльності, а саме - служити підтримкою рівномірного, упорядкованого зростання банківських активів і регулювати обсяг практично всіх пасивних операцій.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz