Головна
Головна → 
Фінанси → 
Банківська справа → 
« Попередня Наступна »
під редакцією Г.Г. Коробової. БАНКІВСЬКА СПРАВА (підручник), 2006 - перейти до змісту підручника

4.2.2. Структура власного капіталу банку

Власний капітал банку являє собою сукупність різних за призначенням повністю оплачених елементів, забезпечувати економічну самостійність, стабільність і стійку роботу банку. Обов'язковою умовою для включення до складу власного капіталу тих чи інших засобів є їх здатність виконувати роль страхового фонду для покриття непередбачених збитків, що виникають у процесі діяльності банку, дозволяючи тим самим банку продовжувати проведення поточних операцій у разі їх появи. Однак не всі елементи власного капіталу в однаковій мірі володіють такими захисними властивостями. Багато з них мають свої, притаманні лише їм особливості, які впливають на здатність елемента відшкодовувати надзвичайні непередбачені витрати. Ця обставина зумовила необхідність виділення в структурі власного капіталу байка двох рівнів: основного (базового) капіталу, представляє капітал першого рівня, і додаткового капіталу, або капіталу другого рівня.
Відповідно до положення Банку Росії від 10 лютого 2003 р. № 215-П «0 методику визначення власних коштів (капіталу) кредитних організацій» до джерел, що входять до складу основного капіталу, належать кошти, що мають найбільш постійний характер, які комерційний банк може за будь-яких обставин безперешкодно використовувати для покриття непередбачених збитків. Ці елементи відображаються у публікованих банком звітах, складають основу, на якій базуються багато оцінки якості роботи банку, і, нарешті, впливають на його прибутковість і ступінь конкурентоспроможності. До складу додаткового капіталу з певними обмеженнями включають кошти, які носять менш постійний характер і можуть тільки за відомих обставин бути спрямовані на зазначені вище цілі. Вартість таких коштів здатна протягом певного часу змінюватися.
Зокрема, в складі джерел основного капіталу банку виділяються:
статутний капітал акціонерного комерційного банку в частині звичайних акцій, а також акцій, що не відносяться до кумулятивним;
статутний капітал комерційного банку, створеного у формі товариства з обмеженою відповідальністю;
фонди комерційного банку (резервний та інші), сформовані за рахунок прибутку минулих років та поточного року (на підставі даних, підтверджених аудиторською організацією);
емісійний дохід банку, створеного у формі акціонерного товариства;
емісійний дохід банку, створеного у формі товариства з обмеженою відповідальністю;
прибуток минулих років та поточного року, зменшена на величину розподілених коштів за відповідний період, дані про яких підтверджені аудиторським висновком, тобто нерозподілений прибуток;
частина резерву під знецінення вкладень у цінні папери, акцій і часток участі.
До складу основного капіталу включаються фонди, використання яких не зменшує величини майна банку.
Джерелами додаткового капіталу банку є:
приріст вартості майна за рахунок переоцінки;
частина резерву на можливі втрати по позиках;
фонди, сформовані в поточному році, прибуток поточного року;
субординовані кредити;
привілейовані акції з кумулятивним елементом.
Може бути включена до складу додаткового капіталу прибуток минулого року до аудиторського підтвердження.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz