| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
6.1.3. Фактори, що впливають на ліквідність банківської системи країни | ||
|
Банкрутство одного або декількох банків - активних позичальників міжбанківського ринку - може викликати величезні фінансові складності всіх банків-кредиторів, що, в свою чергу, може спровокувати неповернення банками коштів своїм кредиторам і т.д. (За принципом доміно) і привести до масових банкрутств. Припинення виконання своїх зобов'язань перед клієнтами загрожує виникненням фінансової паніки: клієнти хочуть у що б то не стало якнайшвидше забрати свої гроші з зазнають фінансові труднощі банків, що призводить до ще більших труднощів і повної призупинення виплат. Призупинення виплат в декількох банках може привести до того, що фінансова паніка охопить все суспільство і торкнеться не тільки ненадійні, а й стабільні стійкі банки. Питання стійкості банківської системи к. подібного роду потрясінь безпосередньо пов'язаний з проблемою банківської ліквідності. Але ототожнювати національну банківську ліквідність з ліквідністю всіх кредитних установ країни неправомірно. У ринкових умовах неможливо зберегти достатній рівень ліквідності абсолютно всіх кредитних установ, тому що міжбанківська конкуренція неминуче призводить до «природного відбору» серед банків: одні банки розширюють поле своєї діяльності, нарощують обсяг операцій, інші приходять в занепад, втрачають платоспроможність, зазнають збитків. Втрата ліквідності одним або декількома банками не повинна підривати ліквідність всієї банківської системи. Контрольні ор-Гани, що спостерігають за її станом, повинні своєчасно виявляти і запобігати виникненню ланцюжків банкрутств у рядах банків. Очевидно, що всі ці процеси, що відбуваються у банківській сфері, так чи інакше повинні контролюватися центральним банком, який має відстежувати також стан розрахункової системи, міжбанківського, фондового, валютного ринків. Іншими словами, говорити про стан ліквідності банківської системи, рівні до якості управління нею безвідносно центрального банку країни не має сенсу. Природно, Банк Росії не несе відповідальності за діяльність кожного комерційного банку, але відповідає за те, щоб проблеми одного або декількох банків не підірвали ліквідність всієї банківської системи. Одним з факторів, що впливають на ліквідність банківської системи, є фактор відповідності розміру грошової бази потребам економіки. Питання достатності грошових коштів в економіці є дискусійним у вітчизняній економічній літературі. На думку прихильників однієї з позицій, грошей в обороті катастрофічно не вистачає, внаслідок чого приблизно половина матеріально-речового і вартісного обороту обслуговується численними видами грошових сурогатів і бартером. З хронічним і масштабним недоліком реальних грошей в обороті безпосередньо пов'язується дезорганізація розрахунків, затримка всіх видів пла-тежів, включаючи виплати заробітної плати і пенсій, надходження податків до бюджету і т.д. У зв'язку з цим центральному банку необхідно підтримувати зростання грошової маси за допомогою розумної емісійної діяльності. Прихильники іншої позиції вважають, що кількість що знаходяться в обігу грошей в принципі достатньо для нормального обслуговування економіки, і питання полягає лише в раціональному розподілі та ефективному використанні фактично наявної грошової маси. Крім того, існує позиція, згідно з якою в російській економіці є незадоволений попит на гроші, і відбувається він не від помірно жорсткою, а від м'якої грошово-кредитної політики, що приводить до збільшення темпів інфляції. Прихильники цієї позиції вважають, що незадоволеність попиту на гроші в економіці пов'язана з фундаментальними економічними причинами, такими, як низький технологічний рівень виробництва, невисока довіра до фінансової системи, структурна сегментація економіки на сфери з різним режимом забезпеченості грошима. Найбільш справедливою представляється остання позиція, причому її слід доповнити і уточнити. Низький технологічний рівень виробництва призводить до низької конкурентоспроможності вироблених в російській економіці товарів. Невисока довіру до фінансової системи по суті є недовірою до національної грошової одиниці. Російська економіка дійсно сегментована, але не тільки по різних режимах забезпеченості грошима, а й по інструментах, що виконує роль грошей. Деякі сегменти економіки обслуговуються російськими рублями, деякі - американськими доларами, частина - векселями і бартером, а частина заморожується в неплатежах. Таким чином, причинами відносної недостатності грошових коштів в російській економіці є низька конкурентоспроможність російських товарів, недовіра до національної грошової одиниці, а також високий рівень використання різних інструментів натомість національної валюти (американські долари, векселі банків і підприємств, бартерні розрахунки, неплатежі). Можливість оптимальної організації розрахунково-платіжного обороту через банківську систему залежить від технічного оснащення банківської системи та економічної надійності її елементів, що входять в систему кредитних організацій. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||