| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
7.2.1. основні джерела інституційних змін | ||
|
Зміни у відносних цінах призводять до інституційним змінам, які відновлюють економічну ефективність в економіці чи сприяють її досягненню. Зміни у відносних цінах (наприклад, зміни у співвідношенні цін факторів виробництва - цін на землю і працю, працю і капітал, капітал і землю) змінюють стимули економічних агентів, які вступають у взаємодію один з одним. Нові відносні ціни створюють нові можливості отримання доходів, які вимагають інституційних змін. Як приклад Норт призводить зміна у відносних цінах на землю і працю в XIV і XV століттях. У цей період в Європі спостерігається різке скорочення чисельності населення внаслідок голоду, повторюваних епідемій чуми та інших хвороб, воєн і революцій. Це був період абсолютного скорочення чисельності населення, в результаті якого відбулася зміна відносних цін факторів виробництва: землі і праці. Якщо в XIII столітті ціна праці знизилася щодо ціни землі в результаті зростання населення, то в XIV і XV століттях ціна праці зросла щодо ціни землі. У результаті зменшилася переговорна сила феодалів, а переговорна сила селян зросла, що призвело до змін в правах власності. Загострена конкуренція між феодалами за робочу силу призвела до того, що феодали знижували ренту і полегшували феодальні повинності, оскільки це було найбільш ефективним засобом утримати селян-орендарів. Поступово контракти про оренду землі стали укладатися на більш тривалий термін і незабаром оренда стала довічної, тобто виник звичай передачі наділу по спадку. Чисельність населення залишалася низькою протягом кількох поколінь, і поступово право успадкування земельного наділу стало звичайним. Земля оброблялася тепер вільними орендарями або батраками, які отримували поденну плату [North, Thomas, 1973]. Інший приклад, пов'язаний з законом про розробку месторож-дений корисних копалин, аналізує у своїй статті Лайбкеп [Libecap, 1978]. Коли зросла ціна на деякі корисні ис-копаємо, і з'явилися нові джерела отримання доходів, тисячі шукачів золота і срібла вирушили на їх видобуток. Але в ті часи існував інституційний вакуум, тобто не було юридичних правил, які регулювали б права власності в цій сфері. Тому існувала загальна невизначеність щодо точних меж ділянок, способів захисту цих кордонів, і витрати захисту прав власності були невиправдано високі. Хоча найбільш войовничі індивіди могли виграти від існуючої анархії, але в цілому кожен індивід виграв би значно більше від чіткого визначення прав власності в цій сфері. Другим джерелом інституційних змін служать технологічні інновації, які в свою чергу ведуть до зміни відносних цін. Розглянемо умовний приклад інституційних змін в результаті появи нових технологічних можливостей. Уявімо собі, що ми можемо опалювати будинок не масляним або газовим обігрівачем, а за допомогою встановленого на даху колектора сонячних променів. Щоб прийняти рішення ми повинні порівняти технічну ефективність обігрівачів і їх ціни. Для традиційних видів опалення це зробити неважко, а технічна ефективність сонячної батареї дуже сильно залежить від інституційних угод, прийнятих у суспільстві, адже ваш сусід може виростити на своїй ділянці дерево, яке буде перешкоджати попаданню сонячних променів в ваш колектор. Тобто технічна ефективність нової техніки залежить від сформованої інституційного середовища. Інституційне зміна (прийняття закону, що забороняє вашому сусідові створювати перешкоди для користування сонячною батареєю) стане наслідком появи нової технології. Виробники сонячних батарей і ті, хто має намір користуватися ними, вживуть певні дії, які призведуть до інституційним змінам. І, нарешті, ще одне джерело інституційних змін - це зміни в смаках і перевагах людей. Як приклад тут можна навести серйозне інституційне зміна, яке саме по собі не може бути повністю пояснено зміною співвідношення цін, і в якому основну роль грали ідеї - це рух за скасування рабства в Сполучених Штатах. Адже під час Громадянської війни в Америці інститут рабства ще залишався економічно вигідним. У суспільстві змінюються уявлення про те, які блага входять до складу повного споживчого набору нації. Розглянемо наступний приклад. На початку XIX століття в Англії стали очевидними нелюдські наслідки промислової революції і в суспільстві стало зростати їх неприйняття, що призвело до прийняття законів, що змінили інституційне середовище. У 1824 році був прийнятий закон графа Шефтсбері про вугільних шахтах, який забороняв використання жіночої та дитячої праці на підземних роботах. Фабричний закон 1933 встановив мінімальні вимоги до умов праці, які повинні були дотримуватися для дітей і підлітків. Він обмежив «свободу» власників фабрик в інтересах групи населення, яка не могла сама себе захистити. Потім пішли й інші закони, що відображали змінилися уявлення людей щодо добробуту суспільства. Перерозподільний варіант інституційних змін є, звичайно, найбільш поширеним. Практично завжди знайдеться група людей, яка втрачає можливість отримувати вигоди при існуючих правилах, ре-що регулюють обмін в суспільстві. У суспільстві дуже багато інститутів, які виконують перерозподільні функції. Теоретично в разі інституційних змін можна здійснити компенсацію сторони, що програла. Іноді ця компенсація може мати істотне значення, щоб інституційне зміна не брало конфліктні, насильницькі форми. Як характерні приклади можна привести скасування рабства в Америці в 1860 році і скасування рабства на Антильських островах, що належали Англії в 1930-х роках. В Англії цей процес пройшов безболісно, тому що він відбувався поступово, і рабовласники отримали компенсацію за завдані збитки. В Америці рішення проблеми скасування рабства вилилося у громадянську війну. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||