| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
8.3.2. Поза депозитні операції комерційного банку | ||
|
Вільними кредитними ресурсами торгують стійкі у фінансовому відношенні банки, у яких є надлишок ресурсів. Залучення МБК може бути здійснено самостійно, шляхом прямих переговорів або через фінансових посередників. У їх якості можуть виступати: самі банки, брокерські контори, фондові біржі, фінансові будинки, кредитні магазини. На фондовому ринку розподіл кредитних ресурсів здійснюється за допомогою аукціону. Організації та банки, які бажають взяти участь у проведенні аукціону, повинні подати в письмовій формі або по факсу заявку на участь, в якій зазначаються: сума коштів, пропонована до продажу або купівлі, термін передачі або залучення коштів; бажана відсоткова ставка, особливі умови розміщення; довірені особи, яким дозволяється представляти інтереси сторін і підписувати документи, В результаті торгів визначаються конкретна сума кредиту, процентна ставка і строк надання МБК. При збігу інтересів покупця і продавця заповнюється реєстраційне свідоцтво про аукціонний угоді, яке є підставою для укладення договору про МБК. За надану посередництво позичальник сплачує біржі певний відсоток від суми угоди. Проте комерційні банки можуть надавати один одному ресурси і без посередництва бірж та аукціонів - шляхом встановлення прямих договірних відносин. Слід виділити кілька різновидів міжбанківських кредитів. 12. 1. МБК, отримані від інших комерційних банків. Цей вид ресурсів вельми поширений і має як негативні, так і позитивні сторони. Висока частка МБК у загальному обсязі залучених ресурсів веде до сильного подорожчання кредитних ресурсів банку в цілому, так як це найдорожчий інструмент. Крім того, зростаюча залежність від великих міжбанківських кредитів може бути охарактеризована негативно, так як диверсифікація залучених ресурсів зміцнює ліквідність банку, а міжбанківський кредит не сприяє диверсифікації. Бажаний рівень МБК - не більше 20% у ресурсній базі. Однак у сучасних умовах, коли залучення строкових депозитів підприємств та на-селища утруднено, банк змушений для доповнення своєї ресурсної бази та забезпечення поточної ліквідності в цілому все частіше вдаватися до МБК, тим більше що даний вид ресурсів не враховується при обчисленні та внесення в ЦБ РФ фонду обов'язкових резервів. Кредитні ресурси, отримані від інших філій (в межах одного і того ж комерційного банку). У загальній структурі залучених коштів ці ресурси відносяться до МБК. Однак тут є свої особливості, так як для отримання МБК від інших банків необхідно надання високоліквідної застави, як правило, цінних паперів держави. Це змушує тримати частину коштів у державних короткострокових облігаціях або високоліквідних паперах сторонніх емітентів, що не завжди доцільно, так як відсутність можливості гри на курсових різницях при підвищенні або зниженні тих чи інших серій залишає можливість задовольнятися прибутковістю до погашення, а це не завжди вигідно. У той же час надання інших форм застави (наприклад, будівель) вимагає додаткових витрат, і вельми істотних, До того ж оформлення будь-якої застави вимагає часу. А коли мова йде про ліквідність банку, тимчасові рамки звужуються часом до кількох годин. Ресурси, що надаються іншими філіями, зручні тим, що для їх залучення не потрібна застава, оформлення та обмін договорами відбувається вже після угоди, операції здійснюються день в день. Для покупки ресурсів достатньо телефонного дзвінка, а гарантією здійснення операції служить підтвердження, відправлене по електронній пошті або по факсу. Все перераховане робить даний інструмент найбільш мобільним і зручним, що дозволяє залучати з мінімальними витратами необхідну суму коштів на будь-який термін від одного дня до місяця і за мінімальною ціною. Овердрафт головного банку (для філій комерційного банку). Даний вид ресурсів також можна віднести до МБК з тією лише різницею, що процентна ставка поданою виду джерела залучених коштів не є компромісом двох сторін, досягнутим в процесі переговорів, а встановлюється головним банком директивно. Незважаючи на відносно невисоку вартість цих ресур-сон, через непередбачуваність процентної ставки по них наявність їх у структурі залучених коштів небажано. Тому треба вишукувати можливість для заміни ресурсів головного банку на стабільніші з контрольованою процентною ставкою. Основний обсяг централізованих ресурсів до 1994 р. надавався ЦБ РФ переважно комерційним банкам, створеним на базі колишніх державних спеціалізованих банків, і призначався насамперед для інвестування в пріоритетні галузі народного господарства: кредитування конверсійних програм, оборонних галузей промисловості, передпосівних витрат; дострокового завезення товарів у райони Крайньої Півночі; витрат на будівництво об'єктів соціального призначення (шкіл, лікарень, житла) і т.д. Починаючи з лютого 1994 р., ЦБ РФ став розподіляти кредити на аукціонній основі. З розвитком ринку державних цінних паперів (з 1996 р.) Центральний банк РФ приступив до формування механізму рефінансування кредитних організацій. Нині вітчизняні комерційні банки можуть отримати в Банку Росії ломбардний та внутрішньоденний кредити, кредити «овернайт» за умови надання достатнього забезпечення і дотримання низки вимог ЦБ РФ. У ринкових умовах комерційні банки повинні приділяти серйозну увагу залученню ресурсів і для цього: розробляти власну депозитну політику; | особливу увагу в процесі здійснення депозитної політики приділяти строковим вкладам; диверсифікувати види вкладів; розширювати банківські послуги для залучення потенційних вкладників; проводити ефективну процентну політику, не знижує прибутковість банку та забезпечує певну привабливість для вкладників. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||