9.1.1. Сутність і принципи організації безготівкових розрахунків
сукупність принципів організації безготівкових розрахунків, обов'язкових для дотримання всіма її суб'єктами господарських відносин;
система рахунків, що дозволяє здійснювати платежі і розрахунки в безготівковій формі;
система платіжних форм, документів і правил документообігу.
Схематично система безготівкових розрахунків представлена на рис. 9.1.
Система розрахунків - динамічна і повинна відповідати вимогам господарського життя. Безготівкові розрахунки мають здійснюватися таким чином, щоб платежі відбувалися в найкоротші сро-
РНС. 9.1. Система організації безготівкових розрахунків
Розглянемо основи організації системи безготівкових розрахунків у їх розвитку і. Колишня з 30-х років аж до 1993 р. в нашій країні система безготівкових розрахунків була пристосована до витратного механізму господарювання і відповідала адміністративно-командних методів управління економікою. Діяла система безготівкових розрахунків була орієнтована на обслуговування у першу чергу інтересів постачальника, зводилися до виконання планових завдань з виробництва і постачання продукції. У той час діяли досить жорсткі принципи організації безготівкових розрахунків, дотримання яких певною мірою компенсувало відсутність справжньої економічної зацікавленості і відповідальності підприємств за виконання договірних зобов'язань. Діяли принципи строго регламентували:
місце платежу (банк виступав організатором і контролером безготівкових розрахунків);
час платежу після відвантаження продукції або надання послуг, що означало заборону перерахування авансів і надання комерційного кредиту;
необхідність акцепту платника на оплату документа;
джерело платежу, в якості якого могли бути використані або власні кошти покупця, або банківський кредит за наявності права на його отримання;
форму безготівкових розрахунків, сфера використання кожній з яких була заздалегідь зумовлена.
Все безготівкові розрахунки здійснювалися на основі платіжних документів, що мали ходіння тільки у внутрибанковском обороті. Перераховані принципи організації безготівкових розрахунків не враховували вимоги платоспроможності і кредитоспроможності покупця, можливість використання в практиці інших різноманітних і більш гнучких форм розрахунків і способів платежу, а також негативний вплив порушення календарної черговості платежів на ліквідність балансів учасників розрахунків.
Розвиток ринкових відносин у нашій країні зумовило зміну основ системи безготівкових розрахунків, у тому числі і принципів їх організації. Основоположним принципом організації безготівкових розрахунків є правовий режим здійснення розрахунків і платежів. Необхідність його дотримання обумовлена роллю платіжної системи як основного елементу будь-якого сучасного суспільства. Складність і важливість розрахункових взаємин зумовлюють необхідність їх регулювання. Базою останнього служить комплекс законодавчих і підзаконних актів, нормативних документів тих державних органів, яким доручено виконувати функцію регулювання розрахунків в Країні. В даний час основними документами, регулюючими безготівковий оборот в РФ. є: Цивільний кодекс РФ; Федеральний закон «Про банки і банківську діяльність в Російській Федерації»; Федеральний закон «Про Центральний банк Російської Федерації», а також інші нормативні акти тих державних установ, на які чинним законодавством покладено функцію організації роз-рахунків. Оскільки центром з організації системи розрахунків є Банк Росії, на нього покладається обов'язок розробки правил і форм здійснення розрахунків. Порядок проведення у нашій країні безготівкових розрахунків регламентується в даний час Положенням ЦБ РФ «Про безготівкові розрахунки в Російській Федерації» від 3 жовтня 2002 р. № 2-П.
вимогу платежу має виставлятися перед відвантаженням товару або після неї, щоб не допускати затримку платежів у господарстві;
платежі з рахунків клієнтів банку виробляються тільки з їхньої згоди, що повинно перешкоджати доступу банку до засобів клієнтів;
підприємства на свій розсуд або за договором між постачальником і покупцем можуть вибирати форми розрахунків і види платежу.
Зазначені принципи передбачають, що розрахунки здійснюються по банківських рахунках. Згідно ст. 861 Цивільного кодексу РФ розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю громадян, пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковому порядку через банки, в яких їм відкриті відповідні рахунки. Для розрахункового обслуговування між банком і клієнтом укладається договір банківського
рахунку, який являє собою самостійний двосторонній договір. Юридичне оформлення і функціонування рахунків підприємств у банку визначається чинним порядком створення підприємств, їх правовим статусом. Банківські клієнти вправі відкривати необхідне їм кількість рахунків у будь-якій валюті.
Крім того, обов'язково наявність акцепту, тобто згоди плат-. щіка на платіж, що реалізується застосуванням відповідного платіжного документа (платіжного доручення, чека тощо), що свідчить про розпорядження власника на списання коштів, або спеціального акцепту документів, виписаних одержувачами коштів (наприклад, платіжної вимоги, переказного векселя). Разом з тим законодавством передбачені випадки безспірного (без згоди платників) списання коштів: недоїмок з податків та інших обов'язкових платежах; на підставі виконавчих листів, виданих судами; деяких штрафів за розпорядженням стягувачів, а також безакцептного списання за тепло-і електроенергію, комунальні та інші послуги.
Система безготівкових розрахунків має бути організована таким чином, щоб максимально скорочувався строк здійснення платежу, тому одним з найважливіших принципів здійснення безготівкових розрахунків є принцип терміновості. Значення даного принципу полягає в тому, що постійно витрачаються підприємствами на виробничі потреби кошти повинні своєчасно відшкодовуватися за рахунок платежів від покупців (у строки, передбачені укладеними договорами). Збої в дотриманні цих термінів призводять до уповільнення кругообігу коштів, що може обернутися платіжним кризою. Встановлення принципу терміновості має важливе прикладне значення, оскільки суб'єкти ринкових відносин, володіючи інформацією про рівень терміновості платежів, мають мож-ливість правильно організувати діяльність з управління ліквідності свого балансу, раціонально спланувати грошовий оборот, чітко визначивши потребу в позикових коштах. Терміновий платіж може відбуватися:
до початку торгової операції, тобто до відвантаження товарів постачальником або надання послуг (йдеться про авансовий платіж);
відразу після завершення торгової угоди (наприклад, платіжним дорученням);
через певний термін після завершення торгової операції на умовах комерційного кредиту з письмовим оформленням векселя або без оформлення боргового зобов'язання.
На практиці зустрічаються дострокові, відстрочені та прострочені платежі. Достроковий платіж полягає у виконанні грошового зобов'язання до закінчення обумовленого терміну. Відстрочений платіж свідчить про те, що грошове зобов'язання не було погашено в строк і сталося продовження спочатку встановленого терміну платежу за погодженням з одержувачем коштів. Прострочені матежі виникають у випадках відсутності коштів у платника і можливості отримання банківського або комерційного кредиту при настанні наміченого терміну платежу.
Важливе значення в умовах ринкової економіки набуває контроль всіх учасників системи безготівкових розрахунків за правильністю їх вчинення та дотриманням встановлених положень про порядок їх проведення. При цьому слід враховувати ряд особливостей проведення такого контролю як з боку різних підприємств, так і з боку банків. Кожне підприємство одночасно виступає і продавцем, і покупцем. Виступаючи покупцем, воно здійснює контроль за своєчасністю та правильністю виконання своїх зобов'язань перед постачальниками на основі укладених договорів. Виступаючи постачальником своєї продукції, підприємство зацікавлене у збільшенні обсягу виручки і доходів, поетів-тому контроль здійснюється з метою підвищення рівня інкасації рахунків дебіторів, запобігання відстрочок платежів, втрат великих сум. Комерційні банки, будучи посередниками в розрахунках, покликані здійснювати контроль за дотриманням господарськими органами встановлених правил ведення безготівкових розрахунків. Порушення договірних зобов'язань у сфері розрахунків тягнуть за собою застосування цивільно-правової відповідальності. Це означає, що сторона, яка порушила умови договору, повинна відшкодувати іншій стороні завдані збитки, сплативши при цьому неустойку. У цьому і полягає принцип майнової відповідальності за дотримання договірних зобов'язань.
Одним з принципів функціонування системи безготівкових розрахунків слід назвати принцип різноманіття їх форм. Саме наявність можливості вільного вибору форм безготівкових розрахунків дозволяє підприємствам знайти той інструмент, який найкращим чином відповідав би вимогам здійснюють операції. Вибір тієї чи іншої форми розрахунків залежить від виду товару, попиту на нього, фінансового стану покупця і постачальника, характеру взаимоотно-шений між ними, а також від способу транспортування продукції.
Усі принципи організації безготівкових розрахунків взаємопов'язані і взаємозумовлені. Недотримання одного з них може привести до порушення інших. У той же час дотримання всіх перерахованих принципів забезпечує створення умов для нормального функціонально-онірованія всього господарського механізму.