3.3. Аналіз фінансового стану підприємства
Аналіз фінансового стану являє собою науково обгрунтоване дослідження фінансових відносин і руху фінансових, кредитних і грошових ресурсів підприємства в цілях отримання ключових (найбільш інформативних) параметрів, що дають більш об'єктивну картину фінансового стану підприємства, зокрема його прибутків і збитків, змін у структурі активів і пасивів, у розрахунках з дебіторами і кредиторами і т.д.
Основними завданнями аналізу фінансового стану господарюючого суб'єкта є:
визначення рентабельності та фінансової стійкості;
вивчення ефективності використання фінансових ресурсів;
вимір фінансової конкурентоспроможності;
оцінка ступеня виконання планових фінансових заходів;
розробка заходів для ліквідації виявлених недоліків та підвищення віддачі від фінансових ресурсів.
Аналіз фінансового стану підприємства (або підрозділу) в бюджетному періоді здійснюється на базі основних бюджетів (розрахункового балансу, БДіР і БДДС).
Проведення аналізу фінансового стану включає наступні етапи:
аналіз структури і динаміки статей розрахункового балансу;
аналіз ліквідності розрахункового балансу;
аналіз фінансової стійкості;
аналіз ділової активності;
аналіз рентабельності;
аналіз руху грошових коштів.
Аналіз структури та динаміки розрахункового балансу.
З аналітичного балансу можна отримати ряд показників:
загальну вартість активів (валюта балансу), в тому числі необоротних (розділ 1) і оборотних (розділ 2) активів;
вартість матеріальних оборотних активів;
величину капіталу (розділ 3);
величину позикових коштів, що дорівнює сумі підсумків розділів 4 і 5;
величину власних оборотних активів, що дорівнює різниці між оборотними активами (розділ 2) та зобов'язаннями (сума розділів 4 і 5).
У табл. 3.5 представлений формат таблиці, що дозволяє проводити деталізований вертикальний аналіз (аналіз структури) і горизонтальний аналіз (аналіз динаміки).
На підставі проведеного аналізу динаміки та структури розрахункового балансу можна зробити перший висновок про його задовільності з економічної точки зору.
Ознаки задовільного балансу:
валюта балансу в кінці бюджетного періоду повинна уве-лічіться в порівнянні з початком періоду;
темпи приросту оборотних активів повинні бути вище, ніж темпи приросту необоротних активів;
капітал організації повинен перевищувати зобов'язання, а темпи його зростання повинні бути вище темпів зростання зобов'язань;
темпи приросту дебіторської і кредиторської заборгованості мають бути приблизно однаковими;
частка власних коштів у оборотних активах повинна бути більше 10%;
рекомендований рівень власного капіталу становить близько 50% від валюти балансу;
повинні виконуватися основні балансові співвідношення (за розділами балансу):
III> I;
якщо
III
(III - I)> 0,1 х II; II> V,
де I, II, III, IV, V - підсумок розділів 1, 2, 3, 4, 5 розрахункового балансу.
Аналіз ліквідності розрахункового балансу
Завдання аналізу ліквідності розрахункового балансу виникає в зв'язку з необхідністю дати оцінку платоспроможності організації, тобто її здатності вчасно і повністю розраховуватися за всіма своїми зобов'язаннями.
Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття обя-зательств організації її активами, термін перетворення яких у грошові кошти відповідає терміну погашення зобов'язань.
Аналіз динаміки і структури розрахункового балансу
? Ліквідність активів - величина, зворотна часу, необ-дімому для перетворення їх в грошові кошти. Чим менше час, який необхідно, щоб цей вид активів перетворився в гроші, тим вище їх ліквідність.
Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів по активу, згрупованих за ступенем їх ліквідності і розташованих у порядку убування ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву, згрупованими за термінами їх погашення і розташованими у порядку зростання термінів.
Залежно від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в грошові кошти, активи організації поділяються на такі групи.
Залежно від ступеня терміновості погашення пасиви організації поділяються на такі групи.
Розрахунковий баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо мають місце такі співвідношення:
Таблиця 3.6 Аналіз ліквідності розрахункового балансу
В подальшому використані наступні позначення:
КВФ - короткострокові фінансові вкладення;
ДС - грошові кошти;
КЗК - короткострокові позики і кредити;
ДЗК - довгострокові позики і кредити;
КО - короткострокові зобов'язання (розділ 5);
ДО - довгострокові зобов'язання (розділ 4);
КДЗ - короткострокова дебіторська заборгованість;
ДДЗ - довгострокова дебіторська заборгованість;
КЗ - кредиторська заборгованість;
ПКО - інші короткострокові зобов'язання;
ОА - оборотні активи;
ВОА - необоротні активи;
Б - валюта балансу;
КР - капітал і резерви (розділ 3);
3 - запаси;
В - чиста (нетто) виручка;
ПрП - прибуток від продажів;
Проді - прибуток від звичайної діяльності;
ЧПР - чистий прибуток;
ВПр - валовий прибуток;
Д - дивіденди;
ОС - залишкова вартість основних засобів;
НМА - залишкова вартість нематеріальних активів;
К3П - кредиторська заборгованість у частині розрахунків з кре
ДІТОР за товарними операціями;
ПК3 - інша кредиторська заборгованість, тобто кредиторська
заборгованість без розрахунків з кредиторами за товарними операціями;
Д3 - дебіторська заборгованість (довгострокова і коротко
термінова).
Таблиця 3.7 Коефіцієнти платоспроможності (ліквідності)
Аналіз фінансової стійкості
Завданням аналізу фінансової стійкості (незалежності) є оцінка ступеня незалежності підприємства від джерел позикових коштів або зниження ступеня цієї незалежності.
Показники, які характеризують незалежність по кожному елементу активів і по майну в цілому, дають можливість зробити висновок про достатню стійкості (незалежності) організації в фінансовому відношенні.
Для аналізу стійкості розраховують спеціальні показники (коефіцієнти) фінансової стійкості (табл. 3.8).
Таблиця 3.8 Коефіцієнти фінансової стійкості
Організацію прийнято вважати фінансово незалежною, якщо питома вага капіталу в загальній величині її активів від 30% (критична точка) до 70 %. Встановлення критичної точки на рівні 30% означає, що якщо в певний момент всі кредитори пред'являть всі борги до стягнення, то організація зможе їх погасити, реалізувавши 30% свого майна, сформованого за рахунок власних джерел.
Узагальнюючим показником фінансової незалежності є надлишок чи недолік джерел коштів для фінансування запасів, що визначається у вигляді різниці величини джерел засобів і величини запасів.
Для характеристики джерел формування запасів і витрат використовують декілька показників, які відображають різні види джерел:
наявність власних оборотних активів (СОА):
СОА = КР - ВОА;
наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів або функціонуючий капітал (КФ):
КФ = КР + ДО - ВОА;
загальна величина основних джерел формування запасів (ВОІ):
ВОІ = КР + ДО + КЗК - ВОА.
Трьом показникам наявності джерел формування запасів відповідають три показники забезпеченості запасів джерелами формування:
Таблиця 3.9
Зведена таблиця показників за типами фінансових ситуацій
Можна виділити чотири типи фінансових ситуацій.
1. Абсолютна незалежність, коли запаси і витрати менше суми планових джерел їх формування, тобто відсутній брак власних оборотних коштів. Така ситуація не може розглядатися як ідеальна, оскільки виключає використання позикових коштів. Цей тип зустрічається вкрай рідко,
Нормальна незалежність, коли відсутня нестача коштів для формування запасів. Вона відповідає положенню, коли підприємство для покриття оборотних активів використовує як власні, так і довгострокові позикові кошти. Така ситуація гарантує платоспроможність організації, і їй відповідає трикомпонентний показник:
Нестійкий стан - в даному випадку величина запасів і витрат перевищує загальну величину джерел формування запасів. Таке співвідношення виникає, коли підприємство для фінансування частини своїх запасів змушене залучати додаткові тимчасово вільні джерела з резервного фонду, фонду накопичення та споживання, а також позикові кошти. Формально подібна ситуація проявляється у вигляді нестачі власних оборотних коштів.
Фінансова нестійкість вважається допустимою, якщо величина залучених для формування запасів і витрат короткострокових кредитів і позикових коштів не перевищує сумарної вартості виробничих запасів і готової продукції. Нестійкий стан пов'язане з порушенням платоспроможності, але при цьому все ж таки зберігається можливість відновлення рівноваги шляхом поповнення джерел власних коштів за рахунок скорочення дебіторської заборгованості, прискорення оборотності запасів. Йому відповідає трикомпонентний показник
Таблиця 3.10 Розрахунок трехкомпонентного показника типу фінансової ситуації
Аналіз ділової активності (використання оборотних активів)
Ділова активність у фінансовому аспекті проявляється у швидкості обороту коштів. Аналіз ділової активності полягає в дослідженні рівнів і динаміки фінансових коефіцієнтів - показників оборотності. Необхідність оцінки ділової ак-тивності пов'язана з тим, що фінансове становище організації, її платоспроможність залежать від того, наскільки швидко кошти, вкладені в активи, перетворюються в грошові кошти.
Для аналізу ділової активності організації використовуються дві групи показників:
загальні показники оборотності;
показники управління активами.
Оборотність коштів, вкладених у майно, може оцінюватися такими показниками:
швидкістю обороту - кількістю оборотів, яке роблять за аналізований період кошти підприємства;
- періодом обороту - середнім терміном, за який вартість у грошовій формі перетворюється на негрошову з подальшим перетворенням назад в грошові кошти. Для аналізу ділової активності розраховують спеціальні показники (коефіцієнти) ділової активності (табл. 3.11), при розрахунку яких використовується значення чистої (нетто) виручки, розрахованої в БДіР.
Таблиця 3.11 Показники ділової активності
Тривалість одного обороту в днях (П) можна розрахувати наступним чином:
Аналіз рентабельності
Результативність діяльності організації характеризує відносний показник рентабельності (прибутковості), який може бути обчислений і проаналізований у динаміці. Показники рентабельності (прибутковості) оцінюють величину прибутку, отриманої з кожної гривні коштів, вкладених в активи організації. В табл. 3.12 представлені різні показники рентабельності, що розраховуються за даними розрахункового балансу і БДіР.
Таблиця 3.12 Показники рентабельності
Для характеристики грошових коштів організації додатково обчислюються показники оборотності (табл. 3.13), що дозволяють оцінити грошові кошти з точки зору їх якості (ліквідності).
Таблиця 3.13 Показники оборотності грошових коштів
Таблиця 3.14
Розрахунковий баланс по кроках бюджетного періоду, млн руб.
Згрупуємо активи і пасиви і дамо оцінку ліквідності розрахункового балансу. Результати відобразимо в табл. 3.15.
Таблиця 3.15
Розрахунковий баланс по кроках бюджетного періоду, млн руб.
З таблиці. 3.15 видно, що для розрахункового балансу всі умови абсолютної ліквідності виконуються.
Обчислимо деякі фінансові коефіцієнти за даними розрахункового балансу. Припустимо, що виручка від реалізації на кожному кроці бюджетного періоду становить 1125100000 руб., Прибуток від продажів - 263 300 000 руб., Чистий прибуток - 200 100 000 руб. Результати розрахунків наведено в табл. 3.16.
Таблиця 3.16 Фінансові коефіцієнти