2.5. АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТУ
Проведення план-факт аналізу має дві основні мети - планову та контрольно-стимулюючу.
Планова функція аналізу полягає в тому, що на основі отриманих висновків вносяться коректування в господарську стратегію і тактику підприємства та розробляється бюджет на наступний період. Остання обставина необхідно підкреслити особливо. Одним з базових принципів управлінського обліку і планування є принцип «триваючої діяльності». Стосовно сфері складання зведеного бюджету цей принцип означає, що як короткостроковий, так і довгостроковий бюджет підприємства розробляються на основі аналізу причин відхилень фактичних показників від планових за минулим бюджетному періоду, а також виявлення внутрішніх резервів підвищення ефективності та поліпшення фінансового стану.
Взагалі, два основних фактори визначають складання нового бюджету: 1) об'єктивний (зміна ринкової кон'юнктури), 2) суб'єктивний (виявлення внутрішніх резервів шляхом аналізу виконання бюджету минулого періоду і «закладання» їх у бюджет нового періоду) [38]. Єдність цих двох основоположних чинників в бюджетуванні дозволяє поєднувати гнучкість господарської політики стосовно до зміни стану ринку (ринкова стратегія) і спадкоємність, під якою розуміється найбільш оптимальне використання накопиченого ресурсного потенціалу підприємства (рис. 13).
Рис. 13. Загальний алгоритм складання зведеного бюджету підприємства
на новий бюджетний період
Контрольно-стимулююча функція аналізу виконання бюджету здійснюється через специфікацію відхилень фактичних показників від планових у розрізі центрів відповідальності підприємства.
Аналіз виконання зведеного бюджету компанії проводиться в шість етапів.
Етап 1. Визначення кола осіб, контролюючих виконання різних статей бюджету. У процесі бюджетування задіяно досить багато фахівців. Використовувати їх усіх для контролю за виконанням бюджету недоцільно. Для порівняння планових і фактичних показників досить двох-трьох чоловік. При цьому дані фахівці повинні брати участь в розробці бюджету.
Етап 2. Визначення набору «контрольних показників» для аналізу виконання бюджету. Бюджет підприємства включає в себе велику кількість показників. При побудові бюджету підприємства дані повинні вводитися з максимальним ступенем деталізації. Водночас здійснювати контроль за кожною бюджетною рядку недоцільно. Необхідно визначити основні контрольні показники, за якими буде проводитися аналіз відхилень, а також порогові значення відхилень, які визнаються допустимими.
Етап 4. Порівняння планових і фактичних показників «вихідних форм" зведеного бюджету: звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про інвестиції, звіту про зміну фінансового стану, балансу на кінець бюджетного періоду. Власне це ще не аналіз, а позитивне вивчення, так як аналіз завжди носить нормативний характер, тобто дає оцінку досліджуваних процесів.
Етап 5. Аналіз виконання трьох основних подбюджетов зведеного бюджету:
план-факт аналіз виконання операційного бюджету;
план-факт аналіз виконання інвестиційного бюджету;
план-факт аналіз виконання фінансового бюджету.
На даному етапі аналіз відхилень і формулювання висновків проводиться по кожному агрегованим подбюджетов окремо.
Етап 6. Синтез. Так як всі три вищевказаних складових зведеного бюджету є взаємопов'язаними, в першу чергу, через динаміку грошових надходжень і витрат, то після детального факторного аналізу операційного, інвестиційного і фінансового бюджетів з'являється можливість зробити кількісно обгрунтовані висновки про виконання зведеного бюджету підприємства в цілому. Ці висновки складають так званий БШОТ-аналіз (аналіз «слабких» і «сильних» сторін діяльності підприємства за минулий бюджетний період), який, по суті, є узагальненням виконану на першому і другому етапах аналітичної роботи з окремих подбюджетов і сегментам бізнесу. Аналіз «сильних» і «слабких» місць є основою розробки бюджету наступного періоду [5].