Головна
Головна → 
Фінанси → 
Фінансовий менеджмент → 
« Попередня Наступна »
С.Р. Моїсеєв. МІЖНАРОДНІ ФІНАНСОВІ РИНКИ ТА МІЖНАРОДНІ ФІНАНСОВІ ІНСТИТУТИ, 2003 - перейти до змісту підручника

7.3. Асиметричні шоки

Вступ країни в зону з фіксованим курсом передбачає більш тісну координацію дій монетарної влади. Чим більше зони, тим більшим ступенем координації вона повинна характеризуватися. Якщо це не так, дестабілізація цін в одній з країн зони зведе нанівець загальний виграш в валютної ефективності від вступу в систему фіксованих курсів, і породить дисбаланс у всій зоні. Інша проблема виникає, коли учасники зони не повністю довіряють новому члену зони в частині підтримки взятих на себе зобов'язань (наприклад, утримувати фіксований курс або рівень процентної ставки). У цій ситуації зберігається невизначеність подальшої поведінки валютного курсу, внаслідок чого знову ж відбувається зниження виграшу в валютної ефективності. На цей випадок у валютних зонах зазвичай вводять систему штрафів і пені, які можу досягати астрономічних розмірів (до декількох відсотків ВВП). Проте ніякі штрафи не гарантують виконання взятих на себе зобов'язань. У будь-якому випадку існує небезпека, що дестабілізація в одній країні може потягнути за собою дестабілізацію в інших країнах зони. Все питання полягає в тому, хто більше постраждає, а хто - менше, тобто йдеться фактично про симетрії "втрат".
Чому ж втрати розподіляються несиметрично? Справа в тому, що в міжнародному обміні країни знаходяться в неоднакове положенні. Насамперед, вони в різній мірі залежать від міжнародного обміну у відповідності зі пов'язаної з ним часткою їх виробництва та споживання. Залежність особливо велика, коли за кордон продаються лише кілька певних продуктів, на яких країна спеціалізується. Якщо одні країни таким чином залежать від міжнародної торгівлі, то інші мають можливість впливати на неї. Вплив країни на міжнародний обмін змінюється в залежності не тільки від її місця в міжнародній торгівлі, а й від значущості національного виробництва у світовому багатстві.
Можливості впливу США, ЄС чи Японії несумірні з можливостями країн, що розвиваються, хоча останні найчастіше відводять експорту набагато більш значну частку свого виробництва.
Ці відмінності у впливі, яке різні країни можуть надавати на міжнародний обмін, супроводжуються так званими явищами «структурного переваги», які виникають з асиметричних дій, скоєних одними країнами або підприємствами по відношенню до інших країн або ринків . Ці явища простежуються, наприклад, в ціноутворенні і виражаються в спрямовуючої ролі цін деяких національних ринків, або домінуючому положенні певних видів послуг, або ж на рівні виробничих структур, де полюса економічного зростання створюються транснаціональними фірмами то тут, то там.
Результат структурних відмінностей в економіках проявляється у вигляді асиметрії макроекономічних шоків. Шок (shock) являє собою різке екзогенне зміна в економічній системі. Найбільш поширеними є шоки попиту (demand shocks), тобто зсув кривої попиту, що стався в результаті дії екзогенних факторів і шок пропозиції (supply shock) - зрушення кривої пропозиції. Завдяки неокейнсианцами традиційно шоку пропозиції приділяється трохи більшу увагу, ніж шоку попиту. Зазвичай в його основі лежить зростання цін на який-небудь фактор виробництва, що призводить до значного збільшення витрат у всій економіці.
Вважається, що шоки з боку попиту являють собою економічні потрясіння, які не роблять довгострокового впливу на рівень виробництва, в той час як шоки з боку пропозиції, навпаки, проявляються саме в довгостроковому періоді. З цієї причини розходження за видами шоків іноді проводиться також за критерієм терміновості ефекту: шоки поділяються на "тимчасові" і "перманентні". В принципі, можна вивести цілу класифікацію макроекономічних шоків (див. нижче варіант класифікації). Вони бувають внутрішніми і зовнішніми (залежно від того, що є джерелом змін - міжнародний чи національний ринок), грошовими або монетарними (коливання процентної ставки), ціновими.

Основні типи фундаментальних макроекономічних шоків
за матеріалами Дослідницького Департаменту Bank of England.
Джерело: Dhar Sh., Pain D., Thomas R.
"A small structural empirical model of the UK monetary transmission mechanism".
Working paper № 113, Bank of England, 2000.


« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz