| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
2.5. Банківський кредит | ||
|
Можна розділити позички по термінах: до запитання; короткострокові; середньострокові; довгострокові; Позики до запитання видаються клієнтам з умовами, за якими КБ в будь-який час може відкликати позичені гроші. Короткострокові позики - це позики, термін користування якими не перевищує одного року. Вони надаються під товарно-матеріальні цінності, витрати, цінності в розрахунках, на поточні потреби у платежах та ін Середньостроковими позичками є кредити, надані на термін від 1 до 3 років. Дані позички обслуговують потреби в коштах, необхідних для формування основних фондів, оборотних коштів, фінансових активів. До довгострокових позиках відносяться кредити, терміни яких перевищують 3 роки. Дані позички обслуговують потреби, аналогічні середньостроковими кредитами. Залежно від забезпечення позики можуть бути: забезпечені; незабезпечені. Залежно від цілей, на які надана, позики можуть бути: на створення виробничих фондів; на тимчасове погашення нестачі коштів ; позики на споживчі цілі. Основні риси сучасної структури кредитування. 1. Кредит надається залежно від залучених КБ ресурсів. 2. Велике місце займають міжбанківські кредити. Це найдорожча для КБ можливість залучення грошових коштів. Таку можливість КБ використовують тільки, коли знаходяться у вкрай скрутному фінансовому становищі і їм необхідно негайно розрахуватися зі своїми кредиторами. 3. Залежність від обов'язкових економічних нормативів, які встановлює ЦБ. 4. Договірна система. КБ і клієнт складають договір, в якому зазначаються умови кредитування, права і обов'язки сторін. У разі невиконання зазначених зобов'язань сторона несе відповідальність. 5. Кредитується суб'єкт. КБ аналізує кредитоспроможність кожного позичальника. 6. Перехід до таких форм кредитування, які забезпечують повернення позики. 7. Зараз методи кредитування єдині для всіх галузей. 2.5.1. Методи кредитування Методи кредитування є складовою частиною механізму кредитування. Зворотний рух кредиту визначається, по-перше, надходженням або витрачанням цінностей, осуще ствления або відшкодуванням витрат, поточними платежами, тобто безпосередньо процесом виробництва і обігу. По-друге, воно може бути пов'язане з зміною залишку забезпечення. Відповідно до цього розрізняють кредитування за оборотом і по залишку, а також оборотно-сальдовий метод. Всі ці особливості реалізуються через окремі елементи методу кредитування. До них відносяться: вид позичкового рахунку, порядок видачі кредиту, спо-подію його погашення, організація банківського контролю за додержанням принципів кредитування. Зараз використовується підхід, заснований на кредитоспроможності позичальника. Такий підхід означає переміщення акценту в механізмі кредитування з вибору об'єкта на оцінку суб'єкта кредитної угоди. Основна частина позик стала видаватися на основі обо-ротно-сальдового методу. Цей метод є перехідною формою, має риси кредитування за оборотом і по залишку. Головною чер - тієї практики цього методу послужило обмеження кола платежів розрахунками за товарно-матеріальні цінності, введення обмеження рівня заборгованості плановим розміром кредиту. КБ стали ширше використовувати кредитування по залишку в поєднанні з твердим лімітом кредитування. Залежно від методу кредитування від-криваете наступні види позичкових рахунків: простий позичковий рахунок; спеціальний позичковий рахунок; контокоррент. Загальною ознакою цих рахунків є облік освіти та погашення заборгованості; видача кожної нової позики і, слідів-вательно, сума боргу ссудополучателя завжди фіксується за дебетом, а погашення заборгованості відображається за кредитом. От-личия між видами позичкових рахунків визначаються особливостями кредитування по залишку і за оборотом. Кредитування по простому позичковому рахунку, як правило, є кредитування по залишку, кредитування за спеціальним позичковим рахунком і контокорренту - по обороту. При кредитуванні по окремому позичковим рахунком застосовується оборотно-сальдовий метод. Організаційна та технічна боку кредитування підприємств неоднакові. При відкритті простого позичкового рахунку позичальник повинен кожного разу подавати заявку на кожну позику разом з документами. На основі цих документів КБ визначає розмір позички. За спеціальними рахунками не потрібно надавати документи щоразу на отримання позики. Клієнт видає КБ одне зобов'язання (замість надання в КБ кредиту в певному розмірі і в погоджений термін). При кредитуванні по спеціальному і окремому рахунку, а також по контокорренту момент видачі позики не супроводжується перевіркою відповідності розміру кредиту накопиченим кредитуються товарно-матеріальними цінностям. На стадії оплати товарів немає необхідності надавати в КБ заяву на отримання позики, а також відомості про залишки кредитуються товарів. Завдяки платіжного характеру кредиту спец. позичковий рахунок і контокоррент сприяють своєчасному задоволенню потреб підприємств у додаткових коштах. Різниця між простим і спеціальним рахунком в тому, що в першому випадку кредит носить епізодичний характер, а в другому - постійний. Також різниця в погашенні: у першому випадку кошти переводяться з розрахункового рахунку (р / с) на простий, у другому - на Спец.счет повернення позики може йти прямо на позичковий рахунок, минаючи р / с. Простих позичкових рахунків у підприємств може бути декілька; спецрахунок, як правило, один. Окремий позичковий рахунок застосовується тільки в тому випадку, коли у підприємства немає грошей на р / с. При цьому на погашення кредиту у підприємства йдуть ті кошти, які залишилися після всіх сплат. Контокоррент - взаємне кредитування і укладається на певний термін. Кредитор завжди має запас кредиту і іс-помагає його в міру необхідності. Для позичальника - це кре-дітно резерв і він його включає у свої ліквідні кошти. Певні риси контокоррента для КБ: забезпечення кредиту цінними паперами; кредитування за овердрафтом (під вищий відсоток). Нарахування та стягнення за цим рахунком відбувається раз на місяць. Контокоррент досить дорогою. Підприємство несе відповідальність всім своїм майном. При деякій схожості спец. позичкових рахунків і контокоррента між ними є істотні відмінності. Масштаби кредитування по спец. позичкових рахунках значно вужче, ніж при кредитуванні за контрокорренту, ряд операцій на них не відбивається. Іншим є і обсяг коштів, що спрямовуються на погашення кредиту. Не випадково при кредитуванні за спеціальним позичковим рахунках у підприємства самостійно функціонує його розрахунковий рахунок. Окремі кредити за простим позичковим рахунках. Довірчий кредит - це універсальний кредит; видається першокласним позичальникам; він здатний задовольнити найрізноманітніші потреби підприємства, викликані накопиченням запасів товарно-матеріальних цінностей, відсутністю вільних грошових коштів для виплати зарплат, платежів до бюджету та ін Термін такого кредиту - 60-90 днів. Бланковий кредит - це кредит, що надається без забезпечення товарно-матеріальними цінностями та цінними паперами. Револьверний кредит - це автоматично поновлюваний кредит (ліміт заборгованості + термін погашення). Не потрібно додаткових переговорів. 2.5.2. Схема надання кредиту 1. Полягає кредитний договір або кредитна угода. 2. Позичальник звертається в КБ із заявою клопотанням про видачу позички. У ньому позичальник клопочеться про цілі, на які береться позика і який очікується економічний ефект. Позичальник долен надати бізнес-план. 3. Надаються копії договорів на поставку сировини і матеріалів, на оренду обладнання. 4. Підприємство повинно надати статут, баланс на останню дату, гарантійний лист. Потім складається кредитний договір. КБ вимагає від підприємства: графік надходжень і платежів; све-дення про кредити, отриманих в інших комбанків. Кредит надають під гарантію або під заставу, при цьому клієнт складає заставне зобов'язання. Требуется гарантійний лист. Перш, ніж підписати договір, ретельно перевіряються всі документи. визначається клас позичальника, його репутація. За цими критеріями визначається розмір кредиту. Після того, як проведена оцінка ступеня ризику для КБ, керівник приймає рішення про видачу. У великих КБ створюється кредитний комітет. До його складу входять представники правління, кредитного та юридичного, валютного та комерційного відділів, а також фін директор (Главбух.) КБ захищають позички трьома способами: 1) внутрішній захист (вуст. фін. Положення), 2) зовнішня захист (гарантії, заставні , страхові), 3) поєднання внутрішніх і зовнішніх захистів. Позичальник складає термінове зобов'язання. Право на пільги позички мають: акціонери КБ; пайовики, першокласні позичальники; Кредитний відділ виписує ордер-розпорядження в операційний відділ на видачу кредиту. Якщо позичальник хоче збільшити позику, то виписується доповнення до договору. 2.5.3. Нарахування відсотків за кредит 1. КБ має встановлювати такі відсотки, щоб вони були вище відсотків по депозитах. 2. КБ повинен враховувати маржу. 3. Залежно від терміну користування. 4. Залежно від ризику неплатоспроможності. 5. Залежно від забезпечення позички. 6. Залежно від цілей позики. 7. Залежно від ставок ін КБ. 8. Залежно від інфляції і від ін причин. Процентні ставки можуть бути фіксованими і плаваючими. Можуть встановлюватися знижені ставки. Вони застосовуються за рішенням урядових органів для кредитування пріоритетних галузей. Держава відшкодовує різницю. Якщо передбачено в договорі, відсоток і позика можуть бути виплачені у валюті. Якщо позика не виплачена в строк, то КБ стягує пеню за кожний день прострочення. КБ має право стягувати пеню за н-користувався частину кредиту. Погашення заборгованості по кре-диту може відбуватися одноразово або в розстрочку. До липня 1992 погашення кредиту здійснювалося в порядку черговості. Такий порядок скасований, крім першочергових відрахувань го-сударству. У тому випадку, коли сума списується, кредитний від-справ дає ордер-розпорядження про списання коштів з р / р на позичковий рахунок. Якщо розрахунковий рахунок в іншому КБ, то сам позичальник здає по-доручень в той КБ, де у нього р / с. Якщо кредит не повернуто, то КБ вживає заходів: може отримає страхове відшкодування; за рахунок реалізації заставного майна; може пред'явити вимога третій особі, якщо це передбачено в договорі про цесії. Всі термінові зобов'язання клієнтів зберігаються в спец. картотеці в кредитному відділі. Якщо звіт не достовірний, то працівник кредитного відділу має право достроково стягнути позику, - припинити видачу кредиту. Позичальник може бути оголошений банкрутом через арбітражний суд, який вирішує, що КБ може тимчасово керувати цим підприємством. КБ встановлює черговість платежів після реалізації майна підприємства. Нарахування відсотків відбувається щомісячно / щоквартально. Відсотки розраховуються в тих установах, де розрахунки ведуться за допомогою комп'ютера по спец. програмі або вручну. 2.5.4. Операції КБ з довгострокового кредитування З усього різноманіття об'єктів кредитування можна виділити дві основні групи: продуктивні позики і позики на споживчі цілі. При вирішенні питання про видачу продуктивних кредитів КБ повинен проаналізувати перспективи економічного зростання кредитованого підприємства, можливість реалізації продукції та очікуване зростання доходів. Рішення приймається з певним ступенем ризику. КБ може кредитувати такі заходи, які мають реальні терміни окупності та наявність джерел повернення кредиту, забезпечують окупність фінансуються вкладень в коротші терміни, ніж среднеот галузевого терміни окупності. Одним із способів забезпечення зобов'язань за довгостроковими кредитами може виступати заставу. Кредитор в даному випадку має право при невиконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед ін кредиторами. Застава зберігає силу і при переході права власності на заставлене майно від заставодавця до ін особі. До основних видів довгострокових кредитів під заставу відносяться: під заставу рухомого майна; під заставу нерухомості. Кредитування під заставу нерухомості пов'язане з іпотекою. У іпотечних кредитних операціях угода оформлюється за допомогою заставної під нерухомість. Загальні принципи іпотечного кредиту реалізуються в різних напрямках: залишення майна в руках боржника на умовах обмеження прав власності; визначення розміру позики у вигляді частки застави; отримання під заставу одного і того ж майна додаткових іпотечних позик; надання позичок з урахуванням страхування; втрата нерухомості або передача її іншій особі при несплаті заборгованості в строк. У сучасних умовах КБ раніше стримано відносяться до видачі довгострокових кредитів. Консорціальні кредити. Потреби інвестиційної сфери не можуть бути задоволені окремими КБ у силу обмеженості їх власних коштів і складнощами залучення кредитних ресурсів для довгострокового кредитування, діючими нормативами банківської ліквідності, граничними розмірами позик, видаваних одному позичальнику. Щоб зменшити кредитний ризик, пов'язаний із заморожуванням ліквідних коштів на тривалий період, кредитоспроможністю позичальника з його можливістю вчасно здійснити кредитний об'єкт, КБ об'єднуються в консорціуми для надання довгострокового кредиту на інвестиційні цілі. Також КБ можуть об'єднуватися для кредитування позичальника на короткостроковий період, якщо сума кредиту велика і здатна істотно похитнути ліквідність одного КБ. Банківські консорціуми використовуються для проведення операцій на валютних і ринках позикових капіталів, гарантійних операцій, а також операцій з цінними паперами на грошовому ринку надає позичальникові визначену частку кредиту, при-тримуючи загальних, узгоджених з іншими. КБ умов кредитуванні. 2.5.5. Форми забезпечення повернення кредиту Для підприємств, не віднесених до першокласним позичальникам, виникає необхідність мати додаткові і реальні гарантії повернення кредиту. До їх числа відносяться: застава майна і прав, поступка вимог і прав, передача права власності, гарантії та поруки, страхування. Застава та заставне право. Застава майна клієнта є однією з поширених форм забезпечення повернення банківського кредиту. Застава майна випливає із заставного зобов'язання, що видається позичальником кредитору і що підтверджує право останнього при невиконанні платіжного зобов'язання отримати переважне задоволення претензій з вартості заставленого майна. Для реалізації цього права кредитору не потрібно порушувати по відношенню до позичальника судовий позов. Величина застави завжди більше наданого кредиту. У зарубіжній практиці існують такі різновиди застави: Застава майна клієнта: товарно-матеріальних цінностей, дебіторських рахунків, цінних паперів, векселів, депози-тів, іпотека, змішаний; заставу прав. Поступка вимог і передача права власності. Поступка - це документ позичальника, в якому він поступається вимога в якості забезпечення повернення кредиту. Договір про цесії передбачає перехід до КБ права отримання грошових. коштів по уступленному вимогу. Вартість відступленого вимоги повинна бути достатньою, щоб погасити позичкову заборгованість. Різниця повертається цеденту. На практиці використовуються два види цесії: відкрита (боржник знає про уступку вимоги) і тиха (не знає). Максимальна сума кредиту становить 20-50% їх вартості. Гарантії та поручительства. Майнову відповідальність несе за позичальника третя особа. У разі неплатежу вона зобов'язується виплачувати борг з власного рахунку. Тому КБ повинен перевірити кредитоспроможність гаранта. Порука - договір, відповідно до якого поручитель зобов'язується гасити кредитору заборгованість позичальника протягом певного часу. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||