| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
4.2 ДЕПОЗИТНИХ І ОЩАДНИХ ОПЕРАЦІЇ | ||
|
З метою збільшення оборотних коштів банки шукають шляхи розширення ресурсного потенціалу, в тому числі за рахунок відносно дорогого, але досить стабільного ресурсу - заощаджень населення. Залучені банками кошти різноманітні за складом. Головними їх видами є кошти, залучені банками в процесі роботи з клієнтурою (депозити), кошти, акумульовані шляхом випуску власних боргових зобов'язань (депозитних і ощадних сертифікатів, векселів, облігацій) і кошти, запозичені в інших кредитних установ за допомогою міжбанківського кредитування (МБК) і позичок ЦБ РФ. Депозит - це передача коштів клієнта в тимчасове користування банку. Він вигідний не тільки вкладнику, але й банку. Безліч депозитів формує позичковий капітал, який банк потім розміщує на вигідних умовах в різних сферах господарства. Різниця у відсотках, виплачуваних по депозитах, і відсотках, одержуваних від позичальників капіталу, представляє собою винагороду банку за проведену ним роботу по залученню вільних грошових коштів та розміщення позичкового капіталу. Основна вимога, що пред'являється до банківським менеджерам, полягає в необхідності забезпечення поєднання величин і термінів фінансових вимог банку до боржників з обсягами і термінами його зобов'язань. Виконуючи це умова, банки не повинні використовувати залишки по поточних рахунках в якості ресурсу кредитування, так як вони можуть бути затребувані в будь-який момент. Однак, як правило, клієнти не вилучають одночасно всі свої кошти, тому готівкові резерви банку можуть бути відносно невеликі. Крім того, більшість банківських операцій здійснюється в безготівковому вигляді. Чи не задіяна в якості касових ресурсів сума готівки збільшує ліквідність банку і може бути спрямована їм на надання кредитів іншим клієнтам або іншим банкам. Умови функціонування депозитних рахунків різноманітні, але при класифікації рахунків такого роду враховують джерела внесків, їх цільове призначення, ступінь прибутковості і т.д.; однак найбільш часто в якості класифікаційних критеріїв виступають категорія вкладника і спосіб вилучення вкладу. Виходячи з категорії вкладників розрізняють депозити: юридичних осіб і фізичних осіб. За формою вилучення коштів депозити поділяються на вклади «до запитання» (зобо тва, що не мають конкретного строку); термінові зобов'язання (які мають певний термін); умовні (кошти, що підлягають вилученню у разі настання заздалегідь обумовлених умов). Депозити "до запитання" являють собою засоби, що можуть бути вилучені в будь-який момент без попереднього повідомлення з боку клієнта. До них відносяться кошти на поточних, розрахункових, бюджетних та інших рахунках, пов'язаних з вчиненням розрахунків або цільовим використанням коштів. Депозити "до запитання" призначені для поточних розрахунків. Вони оформляються договором між вкладником і банком. До депозитів «до запитання» слід віднести контокорентні рахунки, що представляють собою єдиний рахунок, на якому обліковуються всі операції банку з клієнтом. Це активно-пасивний рахунок, що поєднує властивості розрахункового та позичкового рахунків. На контокорренте відображаються з одного боку - позики банку і всі платежі з рахунку за дорученням клієнта, а з іншого - кошти, що надходять на рахунок у вигляді виручки, перекладів, повернення позик та інше. Контокорентні рахунки відкриваються надійним клієнтам, першокласним позичальникам, як знак особливої довіри. Власник рахунку при перевищенні витрат над надходженням коштів має можливість без спеціального оформлення в кожному окремому випадку отримувати кредит в визначеної договором з банком сумі. Певну схожість з контокорентний рахунком має поточний рахунок з овердрафтом. Це рахунок, за яким на підставі угоди між клієнтом і банком допускається в певному розмірі дебетове сальдо за рахунок перевищення суми списання за рахунком над величиною залишку коштів, що означає отримання кредиту. Однак існує ряд відмінностей між цими рахунками. При овердрафт запозичення носить нерегулярний характер, тобто для цього рахунку характерний пасивний залишок. Наявність поточного рахунку з овердрафтом не виключає відкриття клієнту для проведення окремих операцій додатково депозитних чи позикових рахунків, в той час як на контокоррентном рахунку зосереджуються всі операції, здійснювані банком щодо клієнта. Крім того, контокорентні рахунки відкриваються на адресу господарських організацій - юридичних осіб, у той час як рахунок з овердрафтом може бути відкритий як юридичній, так і фізичній особі для відшкодування тимчасових розривів у надходження та витрачання коштів. турі залучених коштів досить великий. Це, як правило, найдешевший джерело утворення банківських ресурсів. У зв'язку з високою мобільністю коштів залишок на рахунках «до Востров бования» не постійний. Можливість власника рахунку в будь-який момент вилучити кошти вимагає збільшення в обігу банку частки високоліквідних активів за рахунок зниження частки менш ліквідних, але приносять високі доходи активів. У силу цих причин по залишках на рахунках «до запитання» банки сплачують власникам досить низький відсоток або ж взагалі не нараховують доходу. Строкові депозити - це кошти, що залучаються банками на певний термін. Розрізняють власне строкові вклади і термінові вклади з попереднім повідомленням як юридичних, так і фізичних осіб. Строкові вклади передбачають передачу коштів у повне розпорядження банку на термін і умови за договором, а після закінчення цього періоду часу строковий вклад може бути вилучено власником будь-який момент. Розмір винагороди, що виплачується клієнтові за строковим вкладом, залежить від його терміну, суми депозиту і виконання вкладником умов договору. Чим довше терміни і більше сума внеску, тим більше розмір винагороди. Діюча практика передбачає оформлення строкових вкладів на 1, 3, 6, 9, 12 місяців. Така градація термінів стимулює вкладників до раціональної організації власних коштів та їх приміщенню у внески, а також створює банкам умови для управління своєю ліквідністю. Вклади з попереднім повідомленням про вилучення коштів означають, що про вилучення вкладу клієнт повинен заздалегідь сповістити банк у визначений за договором термін. Залежно від терміну повідомлення визначається і процентна ставка за вкладами. Строкові вклади не використовуються для здійснення поточних платежів. Якщо вкладник бажає змінити суму вкладу, він повинен розірвати чинний договір, вилучити і переоформити свій вклад на нових умовах. Однак при достроковому вилученні вкладником коштів за вкладом він може втратити передбачених договором відсотків частково або повністю. У світовій банківській практиці проміжне положення між строковими депозитами та депозитами «до запитання» займають ощадні депозити, до яких відносяться вклади, утворені з метою накопичення або збереження грошових заощаджень. Їх характеризує заохочення ощадливості, накопичення коштів цільового характеру і відносно високий рівень прибутковості, проте менший, ніж за строковими вкладами. Важливим напрямком в діяльності комерційних банків стає робота по залученню коштів населення. Основним засобом конкурентної боротьби між банками за залучення ресурсів є різноманітна відсоткова політика, оскільки отримання доходу на вкладені кошти служить істотним стимулом до приміщення клієнтами вкладів в банки. Рівень депозитних відсоткових ставок встановлюється кожним комерційним банком самостійно, залежно від облікової ставки ЦБ РФ, стану грошового ринку і виходячи з власної депозитної політики. По окремих видах депозитних рахунків величина доходу визначається терміном вкладу, сумою, особливостями функціонування рахунку, обсягом і характером супутніх послуг, можливістю клієнта дотримуватися умов вкладу. Рахунки «до запитання» використовуються власниками для здійснення поточних операцій, характеризуються нестабільністю залишку, і в силу цього відрізняються низькою прибутковістю. За залишками коштів на рахунках «до запитання», відкритих юридичним особам, відсотки можуть не нараховуватися взагалі. У цьому випадку, як правило, з клієнтів не стягується плата за розрахунково-касове обслуговування. Однак відсутність доходу змушує власників до мінімізації коштів на рахунках «до запитання» і розміщенню зайвих сум в більш прибуткові види вкладень. У зв'язку з цим деякі банки стимулюють клієнтів до підтримки стабільних залишків на рахунках «до запитання», пропонуючи їм або високі відсотки на мінімальний залишок коштів на рахунку, або виплачують премії клієнтам за великі, що не знижуються залишки коштів. По рахунках «до запитання», відкритим для фізичних осіб, відсотки встановлюються в обов'язковому порядку, але дохід за ними завжди істотно нижче, ніж за строковими вкладами. З метою підвищення зацікавленості вкладників у приміщенні своїх коштів в банк використовуються різні способи нарахування і виплати відсотків. Традиційним видом нарахування доходу є прості відсотки, коли в якості бази для розрахунку використовується фактичний залишок вкладу, і з встановленою періодичністю, виходячи з передбаченого договором відсотка, відбуваються розрахунок і виплата доходу по вкладу. Іншим видом розрахунку доходу є складні відсотки. У цьому випадку після закінчення розрахункового періоду на суму вкладу нараховується відсоток і отримана величина приєднується до суми вкладу. Таким чином в наступному розрахунковому періоді відсоткова ставка застосовується до нової, зрослої на суму нарахованого раніше доходу, базі. Привабливим для вкладників є застосування процентної ставки, прогресивно зростаючої залежно від часу фактичного перебування коштів у внеску. Такий порядок нарахування доходу стимулює збільшення терміну зберігання коштів. Крім гнучкої процентної політики з метою заохочення залучення коштів банки повинні надати своїм вкладникам гарантії надійності приміщення коштів у внески шляхом створення страхових фондів і страхових резервів. Своєрідним різновидом строкових вкладів є вклади, оформлені депозитними або ощадними сертифікатами. Сертифікат - це письмове свідоцтво банку-емітента про внесок грошових коштів, яке засвідчує право вкладника або його правонаступника на отримання після закінчення встановленого строку суми вкладу та відсотків по ньому. Депозитний сертифікат може бути виданий тільки юридичним, а ощадний сертифікат - тільки фізичним особам. Термін обігу депозитних сертифікатів встановлений в межах одного року, а ощадних - в межах трьох років. Якщо термін отримання депозиту або внеску прострочений, то такий сертифікат вважається документом «до запитання» і повинен бути оплачений банком на першу вимогу власника. Сертифікати мають суттєві переваги перед строковими вкладами, оформленими депозитним договором: завдяки великій кількості можливих фінансових посередників у поширенні і обігу сертифікатів розширюється коло потенційних інвесторів; на вторинному ринку сертифікат може бути достроково проданий власником іншій особі з отриманням деякого доходу за час зберігання і без зміни при цьому обсягу ресурсів банку, у той час як дострокове вилучення власником строкового вкладу означає для нього втрату доходу, а для банку втрату частини ресурсів. Недоліком сертифікатів в порівнянні зі строковими вкладами є підвищені витрати банку, пов'язані з їх емісією. Формування власних коштів комерційного банку, успішне здійснення операцій із залучення вільних коштів підприємств, організацій і населення, створюють базу для проведення масштабних активних операцій, основу яких складає надання різного роду кредитів. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||