| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
6.3. ДИВЕРСИФІКАЦІЯ ПОРТФЕЛЯ | ||
|
Портфелі цінних паперів, побудовані за принципом диверсифікації, припускають комбінацію з досить великої кількості цінних паперів з різноспрямованою динамікою руху курсової вартості (доходу). Така диверсифікація може носити галузевий або регіональний характер, а також проводитися за раз-особистим емітентам. Диверсифікація, покликана знизити інвести-ційних ризики при забезпеченні максимальної прибутковості, заснована на розходженнях у коливаннях доходів і курсової вартості цінних паперів. Специфічний (несистематичний) ризик виникає під віз-дією унікальних, специфічних для окремої компанії або галузі факторів і впливає на доходи окремих цінних паперів. Тому специфічний ризик може бути скорочений шляхом диверсифікації, тобто розподілу інвестицій між цінними паперами, по-різному реагують на економічні події різних компаній або галузей. Диверсифікація - свідоме комбінування інвестиційних об'єктів, при якому досягається не просто їх різноманітність, але і певний взаємозв'язок між прибутковістю і ризиком. У портфельної теорії існує кілька підходів до диверсифікації інвестиційних портфелів. Традиційний підхід до диверсифікації («наївна» диверсифікація, або «фінансове декорування») полягає в тому, що інвестор вкладає кошти в деяку кількість активів і сподівається, що варіація очікуваної прибутковості портфеля буде невелика. Наприклад, така диверсифікація передбачає володіння різними видами цінних паперів (акції, облігації), цінними паперами окремих підприємств, компаній різних галузей. Такий підхід може призвести до висновку, що кращої диверсифікацією є вкладення коштів в якомога більшу кількість цінних паперів різних компаній. Однак практикою доведено, що максимальне скорочення ризику досяжно, якщо в портфелі мається 10-15 різних цінних паперів, при цьому досягається достатній рівень диверсифікації без значного збільшення витрат портфеля. Подальше збільшення складу портфеля недоцільно, так як виникає ефект зайвої диверсифікації, яка може призвести до таких негативних результатів, як: покупка недостатньо надійних, дохідних, ліквідних цінних паперів; зростання витрат, пов'язаних з підбором цінних паперів (витрати на попередній аналіз, консалтинг і т.д.); високі витрати при покупці невеликих партій цінних паперів тощо Менша кількість цінних паперів у портфелі призводить до підвищеного ризику за рахунок зростання ймовірності одночасного відхилення інвестиційних якостей цінних паперів у бік зниження. Відповідно до сучасної портфельної теорією результати простий диверсифікації та диверсифікації по галузях, підприємствам, регіонам і так далі по суті тотожні. Ефект зайвої диверсифікації характеризується перевищенням темпів приросту витрат щодо її здійснення над темпами приросту дохідності портфеля. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||