8.4. Дохід корпорації, його зміст і розподіл
На рівні корпорації в умовах товарно-грошових відносин чистий дохід приймає форму прибутку. На ринку товарів корпорації виступають як відносно відособлені товаровиробники. Установивши ціну на продукцію, вони реалізують її споживачу, одержуючи при цьому грошовий виторг, що не означає отримання прибутку. Для виявлення фінансового результату необхідно зіставити виторг із витратами на виробництво і реалізацію, що приймають форму собівартості продукції.
Коли виручка перевищує собівартість, фінансовий результат свідчить про одержання прибутку. Підприємець завжди ставить своєю метою прибуток, але не завжди її витягує. Якщо виторг дорівнює собівартості, то вдалося лише відшкодувати витрати на виробництво і реалізацію продукції. Реалізація відбулася без збитків, але відсутній і прибуток як джерело виробничого, науково-технічного і соціального розвитку. При витратах, що перевищують виторг, корпорація отримує збитки - негативний фінансовий результат, що ставить її в досить складне фінансове становище, не виключає і банкрутство.
Прибуток як найважливіша категорія ринкових відносин виконує певні функції.
Прибуток (дохід) характеризує економічний ефект, отриманий у результаті діяльності підприємства.
Значення прибутку полягає в тому, що вона відображає кінцевий фінансовий результат. На величину прибутку впливають фактори, такі як кон'юнктура ринку, рівень цін на сировину та енергетичні ресурси, норми амортизаційних відрахувань, обсяг оплати праці, рівень господарювання, компетентність керівництва і менеджменту, конкурентоспроможність продукції, організація виробництва і праці, його продуктивність, стан і ефективність виробничого та фінансового планування.
Перераховані фактори впливають на прибуток не прямо, а через обсяг реалізованої продукції і собівартості, тому для виявлення кінцевого фінансового результату необхідно зіставити вартість обсягу реалізованої продукції і вартість витрат і ресурсів, використовуваних у виробництві.
Прибуток має стимулюючої функцією і одночасно є фінансовим результатом і основним елементом фінансових ресурсів корпорації, що забезпечує самофінансування.
Прибуток також є одним із джерел формування бюджетів різних рівнів. Вона надходить до бюджету у вигляді податків і поряд з іншими дохідними надходженнями використовується для фінансування задоволення потреб суспільства, забезпечення виконання державою своїх функцій та інші.
В умовах ринкової економіки значення прибутку величезне. Прагнення до одержання прибутку орієнтує товаровиробників на збільшення обсягу виробництва продукції, потрібної споживачеві, зниження витрат на виробництво. Для підпри-приємець прибуток є сигналом, що вказує, де можна домогтися найбільшого приросту вартості, створює стимул для інвестування в ці сфери. Свою роль грають і збитки. Вони висвітлюють помилки і прорахунки в напрямку засобів, організації виробництва і збуту продукції. Розглядаючи прибуток як економічну категорію, ми говоримо про неї абстрактно. Але при плануванні й оцінці господарської і фінансової діяльності корпорації, розподілі прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства, використовуються конкретні показники прибутку. Ємним інформативним показником є балансовий прибуток.
Балансовий прибуток слід відобразити схематично в такий спосіб.
Прибуток розподіляється між державою і корпорацією.
Прибуток для держави - це податки, збори, встановлені державою.
Чистий прибуток корпорації дорівнює балансового прибутку за вирахуванням податків і зборів. Чистий прибуток, відповідно до статуту корпорації, спрямовується на формування наступних фондів:
накопичення (фонд розвитку виробництва або фонд виробничого і науково-технічного розвитку, фонд соціального розвитку);
споживання (фонд матеріального заохочення). Схематично розподіл і її використання виглядає наступним чином:
Прибуток (дохід) у найбільш загальному вигляді - це різниця між ціною і собівартістю.
Прибуток (доход) по товарному випуску планованого періоду дорівнює вартості товарного випуску планованого періоду в діючих цінах (без ПДВ, акцизів) мінус повна собівартість товарної продукції планованого періоду.
Планована прибуток (дохід) з продукції, що підлягає ре-алізації в майбутньому періоді, дорівнює планованої виручки від реалізації продукції в діючих цінах (без податку на додану вартість, акцизів, торгових і збутових знижок) мінус повна собівартість реалізованої в майбутньому періоді продукції.
Якщо враховувати залишки продукції на початок і кінець пла-ніруемого періоду, то прибуток від реалізації продукції в планованому періоді дорівнює прибутку в залишок продукції, не реалізованою на початок планованого періоду, плюс прибуток від товарної продукції, планованої до випуску в майбутньому періоді, і мінус прибуток у залишках готової продукції, яка не буде реалізована в кінці планованого періоду.
Таким чином, виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) планується на обсяг реалізованої продукції так само, як і витрати на реалізовану продукцію за такою формулою:
В = о, + тп-о,
рп 2 січня
де Врп - планована сума виручки від реалізації про-дукції;
0 | - нереалізаціонних залишки готової продукції на початок планованого періоду;
ТП - товарна виручка, призначена до випуску в планованому періоді;
02 - залишки нереалізованої продукції на кінець планованого періоду .
Складається розрахунок розподілу річного прибутку (доходу) корпорації таким чином:
Примітка:
Ставка податку на прибуток (дохід) береться в розмірі, встановленому законом РК на поточний рік.
Розміри відрахувань до фондів беруться за законодавством, яке існує в РК.
Вихідною базовою величиною для обчислення оподатковуваного прибутку (доходу) є валовий прибуток корпорації. Для визначення використовується величина балансового прибутку корпорації, обчислена за формулою
Прибуток (дохід) як міра ефективності виробництва полягає в тому, що саме прибуток і рентабельність є основними показниками успішної діяльності корпорації і зумовлюють прийняття таких рішень, як вихід корпорації на нові ринки, збуту, перетік капіталу з одних галузей в інші і т.п.
Прибуток (дохід) стимулююча дозволяє отримувати не лише особистий дохід акціонерам корпорації, пов'язаний з виплатою дивідендів, а й створює можливості для нарощування капіталу, а відповідно і збільшення обсягу виробництва, зростання сегменту ринку, на якому діє корпорація, можливість виходу на нові ринки збуту, що в свою чергу призводить до збільшення робочих місць, збільшенню податкових надходжень до бюджету. Наведемо приклад з оподаткування від прибутку.
Корпорації в силу закону сплачують податки. Податки, як правило, впливають на формування фінансових результа-тов господарської діяльності корпорації та розмір чистого прибутку, що використовується безпосередньо на підприємстві на цілі накопичення і споживання. Деякі податки включаються до складу витрат по виробництву продукції, тобто відносяться на собівартість.
Частина податків відноситься на фінансові результати господарської діяльності корпорації.
Нижче наведемо розрахунок суми прибутку корпорації для цілей оподаткування за попередній і звітний роки на основі даних.
З наведеного розрахунку видно, що оподатковуваний прибуток (дохід) дорівнює 18,8 млн. тенге. З вказаної суми проводиться обкладання податком за ставками на підставі чинного законодавства Республіки Казахстан в терміни, передбачені також законами про платежі в доходи відповідного бюджету Республіки.
Для прикладу наведемо наступну задачу.
Загальна сума прибутку підприємства становить 500 тис. тенге. Ставка податку на прибуток передбачена в розмірі 30%. Сума обов'язкових твердих витрат і платежів з чистого прибутку, що не залежать від величини останньої, складає в сумі 200 тис. тенге.
