| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
5.1. ДОХОДИ БАНКУ | ||
|
Ссудаий бізнес включає два складених елементи - надання позичок клієнтам (юридичним і фізичним особам) і передача в тимчасове користування вільних ресурсів іншим комерційним банкам за процентну винагороду. Друга частина позичкового бізнесу може мати форму міжбанківського кредиту або термінового депозиту в іншому банку. Умовою розвитку позичкового бізнесу у вигляді продажу вільних ресурсів є наявність ліній оператівнойхвязі між кредитними установами, поява надійних посередників, що спеціалізуються на перерозподілі ресурсів на банківському ринку, а також грамотне управління корсчетом. Дохід від позичкового бізнесу виступає у формі відсотка. Дисконт-бізнес заснований на операціях з купівлі банком неоплачених векселів, чеків і вимог з визначеною знижкою - дисконтом. Різновидом бізнесу є факторингові операції банку. Останні можуть бути двох видів: із правом регресу (з оборотом) і без права регресу (без обороту). У першому випадку банк має право стягнути не погашені платником зобов'язання з одержувача засобів (постачальника). У другому випадку такого права в банку немає і він тому ризикує більше, вимагаючи і більш солідну винагороду. Винагорода банку за факторингову операцію зменшує доход постачальника від проданої продукції, представляє знижку з її вартості. Технологія факторингової операції полягає в тому, що банк оплачує з коррахунку купується неоплачене вимога і відносить суму оплати на рахунок "Розрахунки банку за факторинговими і форфейтинговим операціями". При надходженні грошей від платника на коррахунок банку в повній сумі вимоги ця сума розподіляється за трьома напрямками: погашення дебіторської заборгованості (сальдо рахунка розрахунків з факторингових операцій), сплата податку на додану вартість та формування доходу банку (сума дисконту за мінусом ПДВ). Охоронний бізнес заснований на трастових (довірчих) і агентських послугах, яким відповідають і банківські операції. Цей бізнес дає банку дохід у формі комісії за керування майном клієнта (нерухомістю, цінними паперами, засобами на рахунку) або за виконання окремих конкретних операцій з доручення, зв'язаних з цим майном. Наприклад, на основі трастового договору банк бере на себе зобов'язання з розміщення грошових коштів клієнта, зобов'язуючись забезпечити останньому визначений рівень доходу. При агентських послугах клієнт чітко обумовлює зміст операції по розміщенню його засобів. При трастових операціях ризик більше в зв'язку з тим, що дохід клієнта, обумовлений договором, може бути менше доходу банку. Відповідно і комісія за трастові послуги вища, ніж по'агентскім операціями. Ця особливість визначає і структуру комісійної винагороди за трастові послуги. Воно включає звичайно фіксовану винагороду за керування майном і винагорода за результатами роботи, якщо доход від трастової операції вище, ніж договірний доход клієнта і фіксована винагорода банку. Бізнес з цінними паперами складається з таких складових елементів, як випуск самим банком цінних паперів і реалізація їх на ринку, розміщення цінних паперів за дорученням, вкладення в цінні папери інших елементів з метою отримання постійного доходу або для перепродажу, надання послуг з приватизації. Дохід банку від розглядатися виду комерції складається з курсової різниці при продажу цінних паперів, дивідендів, процентного доходу за борговими зобов'язаннями, доходу від перепродажу цінних паперів (спекулятивний дохід), отриманої комісійної винагороди за послуги з при-ватизації, за розміщення цінних паперів і пр. У зв'язку з регулярною пе-переоцінки пакета цінних паперів дохід банку формується також за рахунок позитивних різниць цієї переоцінки. Бізнес, пов'язаний із залученням внесків і здійсненням операцій з доручення вкладників, дає можливість отримувати дохід у наступних формах: комісійну винагороду за: а) відкриття рахунку; б) ведення рахунку; фіксована комісія за період (у грошових одиницях); комісія з обороту (% від обороту); в) надання виписок про операції по рахунку; г) закриття рахунку; д) здійснення операцій з видачі готівки або розрахункового характеру. Доходи банку, від розглянутого напрямку бізнесу, можуть складатися з усіх або частини перерахованих винагород. Джерелом доходу можуть бути кореспондентські відносини, коли банк одержує відсоток від кредитового сальдо на коррахунку в іншому банку або банківському об'єднанні / Доход залежить від рівня процентної ставки, порядку нарахування відсотка, розміру і тривалості кредитового сальдо. Дохід від нетрадиційних послуг банку складається з доходу від лізингових, інформаційних, консультаційних послуг, послуг з обу-ню клієнтів та ін Дохід від лізингових операцій включає лізингові платежі, процентні платежі і комісію за послуги. Доходи неординарного (непередбаченого) характеру, пов'язані з разовими угодами по реалізації майна банку. Дохід утворюється у випадку перевищення ринкової ціни над балансовою оцінкою. В іншому випадку операції пов'язані з витратою, що утворить прямий збиток банку. Таким чином, всі види доходів комерційного банку за формою можна розділити на три групи: 1) процентний доход; 2) дохід у формі комісійної винагороди; 3) інші види (доходи від операцій на ринку спекулятивного характеру , різниця між балансовою і ринковою ціною проданого майна, переоцінка цінних паперів та інших активів, отримані штрафи, пені, неустойки, дисконтний дохід). Процентний дохід може поєднуватися з комісією. Наприклад, при кредитних операціях банк може одержувати одночасно процентні платежі і комісію. Комісії за різні послуги можуть поєднуватися. Наприклад, комісійні за організацію позики або розміщення облігацій можуть включати плату за консультування. Остання буде отримана банком тільки в тому випадку, якщо угода відбудеться. Доходи від послуг у всіх перерахованих формах повинні відшкодовувати витрати банку, покривати ризики і створювати прибуток. Іншою загальною рисою усіх форм доходу є їх ціннісної характер. Ціна на банківському ринку, як і на будь-якому іншому, формується під впливом попиту та пропозиції. У той же час кожна з форм доходу має свою специфіку. - Судний відсоток є своєрідною ціною, ссужаемой в тимчасове користування вартості. Класифікація видів позичкового відсотка грунтується на формах кредиту (комерційний відсоток, банківський, споживчий і т.д.), видах кредитних установ (обліковий відсоток центрального банку, банківський, ломбардний), термінах позичок (по позичках короткостроковим або ставок грошового ринку, по довгострокових позиках або ставками по облігаційних позиках), видах позичок (відсоток по позичках в оборотні кошти, за овердрафтом, з обліку векселів, по цільових позичках і т.д.), видах операцій (відсоток по позичках, по міжбанківських кредитах, депозитний), по способі нарахування (прості і складні відсотки, звичайні і точні і т.д.). Комісія - назва винагороди за банківські операції (послуги), що походить від латинського слова "сош188ю" (доручення). В основі визначення її розміру лежать собівартість послуги і необхідний прибуток. Але в залежності від попиту та пропозиції на ринку даного виду банківських послуг комісія (тариф) може бути вище і нижче собівартості. Регулярний контроль за фактичної собівар-мостью послуг і відхиленням цієї собівартості від ринкової ціни дозволяє розробити заходи щодо зниження собівартості послуг, напряму їх розвитку і т.д. В основі класифікації доходів може лежати прийнята система обліку. Відповідно до чинного планом рахунків до 701-му балансовим рахунком першого порядку відкривається сім рахунків другого порядку. В основі виділення цих рахунків лежить природа доходу, що визначається характером операції або видом інструменту грошового ринку. Відповідно з такою системою обліку доходів можна виділити такі їх види: 1) відсотки, отримані за надані кредити; 2) доходи, отримані від операцій з цінними паперами; 3) доходи, отримані від операцій з іноземною валютою та іншими валютними цінностями; 4) дивіденди отримані; 5) доходи по організаціям банків; 6) штрафи, пені, неустойки отримані; 7) інші доходи. До кожного балансовим рахунком другого порядку відкриваються рахунки аналітичного обліку, які дозволяють виділити доходи за видами контрагентів (платників), за формою, за ступенем стабільності. Залежно від періоду, до якого відноситься отримання доходів, вони діляться на доходи поточного періоду та доходи майбутніх періодів. Джерела доходу поділяються на стабільні і нестабільні. До від-вано стабільних джерел доходу відносять процентний доход і безпроцентний доход від банківських послуг, нестабільним - доходи від операцій з цінними паперами на вторинному ринку, від непередбачених (неординарних) операцій. У наших умовах багато банків можуть включати в групу нестабільних джерел доходи від валютних операцій. Бажаним напрямком розвитку банку є зростання доходів за рахунок стабільних джерел, відсутності значного впливу нестабільних джерел доходу на зростання чистого прибутку. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||