Головна
Головна → 
Фінанси → 
Банківська справа → 
« Попередня Наступна »
О.І. Лаврушин. БАНКІВСЬКА СПРАВА, 2005 - перейти до змісту підручника

5.2. ВИТРАТИ БАНКУ

Витрати комерційного банку можна класифікувати за характером, формою, способом обліку, періоду, до якого вони належать, за впливом на базу оподаткування, способу обмеження.
За характером витрати банку поділяються на шість груп: операційні, витрати по забезпеченню господарської діяльності банку, з оплати праці персоналу банку, по сплаті податків, відрахування в спеціальні резерви і пр.
До операційних витрат відноситься, по-перше, сплата відсотків за залучені банком ресурси на основі депозитних і кредитних операцій, випуску цінних паперів. По-друге, комісія, сплачена банком за операціями з цінними паперами, з іноземною валютою, за касовими і розрахунковими операціями, за інкасацію. По-третє, інші операційні витрати (дисконтний витрата за векселями, негативний результат з переоцінки цінних паперів і рахунків в іноземній валюті, витрата (збиток) від перепродажу цінних паперів, за операціями з дорогоцінними металами і т.д.). Таким чином, операційні витрати - це витрати, прямо пов'язані з банківськими операціями.
Витрати щодо забезпечення господарської діяльності банку включають амортизацію основних засобів і нематеріальних активів, витрати по оренді, ремонту устаткування, канцелярські, з утримання автотранспорту, придбання спецодягу, експлуатаційні витрати з утримання будинків і т.д. Витрати з оплати праці персоналу банку складаються із зарплати, премій, нарахувань на зарплату.
Витрати по сплаті податків пов'язані з податками на майно, земельним, з власника автотранспортних засобів, на користувача автодоріг та іншими податками, що відносяться на собівартість банківських операцій (тобто податки, що відображаються на витратних рахунках банку).
Особливою групою витрат є витрати з формування резервів на покриття можливих втрат за позиками, під знецінення цінних паперів і на покриття можливих збитків по іншим активним операціям, по дебіторської заборгованості.
Інші витрати банку різноманітні за своїм складом. Це витрати на рекламу, відрядження та представницькі, на підготовку кадрів, з компенсації витрат співробітникам банку у зв'язку з використанням їх особистого транспорту для службових цілей, маркетингові витрати, витрати з аудиторським перевіркам, судові, по публікації звітності і т.д.
За формою розрізняються процентні, комісійні та інші непроцентні витрати.
Процентні витрати включають відсотки, сплачені банком за отримані кредити, залишки коштів на рахунках до запитання і термінових депозитів, які відкриті для фізичних та юридичних осіб, включаючи банки, процентні платежі за випущеними векселями, облігаціями, депозитними і ощадними сертифікатами.
Банки несуть витрати у зв'язку зі сплатою комісій за операції з цін-ними паперами та іноземною валютою, за послуги касові, розрахункові, з інкасації, за отримані гарантії і т.д.
Інші непроцентні витрати мають форму дисконтного витрати, витрат спекулятивного характеру на ринку, переоцінки активів, штрафів, пені та неустойок, витрат на утримання апарату управління (оплата праці, підготовка кадрів тощо), господарських витрат .
Для обліку витрат банку до балансового рахунку 702 відкривається дев'ять балансових рахунків другого порядку. В основу їх виділення покладено кілька ознак, включаючи форму витрати, вид пасивної операції, характер витрати. На основі балансових рахунків другого порядку виділяються наступні групи витрат:
відсотки, сплачені за притягнуті кредити;
відсотки, сплачені юридичним особам за залученими коштами;
відсотки, сплачені фізичним особам по депозитах;
витрати за операціями з цінними паперами;
витрати за операціями з іноземною валютою та іншими валютними цінностями;
витрати на утримання апарату управління;
витрати по організаціям банків;
штрафи, пені, неустойки сплачені;
інші витрати.
В рамках кожної групи витрат виділяються більш детальні їх види, які обліковуються на аналітичних рахунках (наприклад, витрати за видами кредиторів, штрафи за видами порушень, процентні витрати за характером діяльності та статусом власників рахунків і т. д.).
По періоду, до якого відносяться витрати, виділяються витрати поточного періоду та витрати майбутніх періодів. Останні можуть бути пов'язані з нарахованими, але не виплаченими відсотками за кредитними та депозитними операціями, за операціями з цінними паперами, негативними різницями переоцінки активів.
За способом обмеження витрати банку поділяються на нормовані і ненормовані. До нормованих належать витрати на рекламу, ко-мандіровочние, на підготовку кадрів, представницькі, по компенсації витрат, пов'язаних з використанням особистого транспорту працівників банку. Ці витрати враховуються повністю на витратних рахунках банку, але витрати понад норми збільшують базу оподаткування банку.
За впливом на базу оподаткування витрати банку поділяються на три групи:
витрати, які відносять на собівартість банківських послуг (тобто вчи-ють на витратних рахунках) і зменшують базу оподаткування банку при розрахунку податку на прибуток;
витрати, що враховуються на витратних рахунках, але не зменшують базу оподаткування банку;
витрати, прямо відносяться на збитки банку і що не враховуються при розрахунку оподатковуваної бази банку.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz