Головна
Головна → 
Фінанси → 
Економіка → 
« Попередня Наступна »
Конотопом М.В., Сметанін С. І.. ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ. (Підручник), 2000 - перейти до змісту підручника

§ 4. Економічні причини і наслідки громадянської війни

Переворот в бавовняної промисловості оживив рабовласницькі плантації півдня. Додатково до тютюну і більше, ніж тютюн, тепер там стали вирощувати бавовну. Проте в 50-х рр.. XIX в. господарство плантацій стало відчувати серйозні труднощі. Земля виснажувалася, тому що тютюн і бавовна - культури, сильно виснажують грунт, а застосування передової агротехніки було не сумісне з рабовласництвом.
Тому плантатори півдня прагнули на захід, на нові, ще не виснажені землі. Проте одночасно на захід рухалися і вільні селяни північних штатів. Вставав питання, кому дос-танутсн ці землі - плантаторам-рабовласникам мулу фермерам. І перші зіткнення між Півднем і Північчю відбулися там, на заході. Коли грунтувався новий штат і вставав питання, чи дозволяти в ньому рабовласництво чи ні, він нерідко вирішувалося з зброєю в руках.
Протиріччя між Півднем і Північчю полягало і в іншому. Буржуазія Півночі прагнула ліквідувати залежність ат Європи, розвивати промисловість, а для цього захистити внутрішній ринок країни високими митами на ввезення іноземних това-рів. Плантатори Півдня були проти. Вони хотіли без мит збувати в Європу свої бавовна і тютюн і без мит, тобто дешево, купувати європейські промислові товари. Питання про мита був, по суті, питанням про шляхи подальшого розвитку країни: або США будуть розвиватися як аграрний придаток Європи, ринок збуту і джерело сировини для неї, або стануть самостійною індустріальною державою.
Вили, звичайно, й інші протиріччя, політичного та етичного характеру. Аболіціоністи, які боролися за свободу негрів, про мита не говорили.
Жителі півдня сподівалися виграти війну, вважаючи, що інші країни метану сіверян піти на поступки, щоб не позбавлятися надходження бавовни. Один із діячів південців говорив перед па-чалом війни: «Бо єдиного гарматного пострілу і не оголюючи меча, ми можемо поставити на коліна весь світ. Бавовна править світом ». Звичайно, це виявилася оманою. Сировина світом не править. На Півдні не було розвинутої промисловості і тому під час війни, коли економічні зв'язки з Північчю та іншими країнами припинилися, жителі півдня залишилися без промислових товарів.
Війна скінчилася перемогою Півночі. Рабовласництво в південних штатах було ліквідовано. Негри отримали свободу, але не землю. Вони змушені були тепер орендувати землю у своїх колишніх господарів, залишаючись, таким чином, в економічній залежності від них.
Але перемога сіверян прискорила розвиток промисловості. Це розвиток ще прискорилося й тією обставиною, що в Каліфорнійських золотих копальнях в 50-х рр.. були знайдені багаті родовища
золота. Там створювалися величезні капітали, які потім, звичайно, інвестувалися в промисловість.
З 1850 по 1870 р. промислове виробництво США зросло в 4 рази. США вийшли на 2-е місце в світі після Англії.
Очевидно, головною причиною економічних успіхів США було те, що капіталізм розвивався на «чистому грунті», без будь-яких пережитків феодалізму. Особисте підприємництво, ділова ініціатива тут нічим не обмежувалися: держава була змушена поступитися перед явно незаконними діями скваттеров. До того ж все це відбувалося в умовах ще не освоєних багатств величезної країни.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz