Головна
Головна → 
Фінанси → 
Інвестиції → 
« Попередня Наступна »
А.І. Зімін. ІНВЕСТИЦІЇ - ЗАПИТАННЯ І ВІДПОВІДІ., 2006 - перейти до змісту підручника

Фінансові ринки

Здійснюваний в системі управління фінансами країни і суб'єктів підприємництва процес розміщення та акумулювання фінансовим-вих ресурсів безпосереднім чином пов'язаний з фінансовою інвестиційним середовищем, з функціонуванням фінансових ринків та інститутів.
Основна функція фінансових інститутів - забезпечення ефективного переміщення фінансових коштів від їх власників до позичальників. Основна функція фінансових ринків - організація ефективної взаємодії між продавцями і покупцями, організація торгівлі фінансовими активами та зобов'язаннями. Реалізація цієї функції є достатньо складним завданням, що вимагає врахування різних об'єктивних і суб'єктивних факторів; обліку наявності різних, часто протилежних інтересів учасників фінансового ринку, різного роду ризиків і т.п.
На фінансових ринках діють економічні суб'єкти трьох груп: домогосподарства, підприємства (організації) і держава.
Взаємодія між продавцями і покупцями на фінансових ринках може відбуватися двома способами - безпосередньо (прямо) або опосередковано (опосередковано). У першому випадку взаємодія осуще ствляется за допомогою прямого фінансування, у другому - через посеред-ників. При прямому, безпосередньому фінансуванні покупець напів-чає грошові кошти безпосередньо від продавця в обмін на фінансові зобов'язання, які можуть продаватися і купуватися на фінансових ринках. Зобов'язання, що випускаються покупцями, називаються прямі-ми зобов'язаннями і реалізуються на ринках прямих запозичень.
Функціонування ринків прямих запозичень пов'язане з труднощами, які визначаються оптовим характером продажів, що звужує коло можливих покупців. Тому рух грошових коштів часто носить опосередкований характер - від суб'єктів, що мають профіцит бюджету, до суб'єктів, бюджети яких дефіцитні. Опосередковане (непряме) взаємодія продавців і покупців припускає наявність фінансових посередників, які акумулюють вільні грошові кошти різних економічних суб'єктів і надають їх від свого імені на певних умовах іншим суб'єктам, які потребують в цих засобах, які, в свою чергу, надають їм прямі зобов'язання. Фінансові посередники трансформують отримані зобов'язання в інші зобов'язання, з іншими характеристиками (процентні ставки і платежі, терміни погашення, і т.д.), які продають економічним суб'єктам, які мають вільні грошові кошти.
В наявності на фінансових ринках посередників зацікавлені як кредитори (економічні суб'єкти, що мають вільні грошові кошти), так і позичальники (об'єкти, що потребують грошових коштах). Всі вони отримують певні переваги і вигоди. Для кредиторів головне пре-майно в наявності посередників полягають в тому, що посередники здійснюють диверсифікацію ризику (шляхом розподілу вкладень між кредиторами). Таким чином, це знижує для кредиторів кредитний ризик, тобто ризик, пов'язаний з проблемою повернення основної суми кредиту та відсотків по ньому. Фінансові інститути сприяють забезпеченню постійного рівня ліквідності для своїх клієнтів, тобто стабільної можливості отримання готівки. Для позичальників перевагою є, наприклад, можливість отримання великих кредитів через фінансових посередників за рахунок акумулювання великих сум від безлічі клієнтів.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz