| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Опції банків в економіці | ||
|
Для початку слід зазначити, що, по-перше, фундаментальні рушійні сили економічного розвитку суспільства лежать поза банківською системою, по-друге, панівний в країні тип банків може значно прискорювати або затримувати економічний розвиток, в- третій, функції або ролі центрального і комерційних банків в економіці країни мають бути різними. З урахуванням зазначеного та не акцентуючи увагу на відмінностях між центральним і комерційними банками, можна вважати, що у них дві комплексні функції. Перша функція - це забезпечення суб'єктів економіки грошовими коштами, необхідними для поточних розрахунків і платежів (гроші як засобу передоплати, засобу обігу, засобу платежу, засобу для виконання податкових та інших зобов'язань), а також для розвитку економіки (грошові кредити і прямі інвестиції у формі придбання паїв або акцій господарюючих суб'єктів, включаючи державні, а також їхніх облігацій та інших цінних паперів). З цієї точки зору акумулювання банками тимчасово вільних грошей підприємств, організацій і населення постає не як функція (мета, завдання), а як необхідний (для комерційних банків - єдино можливий) спосіб її виконання. Ця перша функція банків дозволяє розглядати їх як організації для фінансового посередництва. У цій якості комерційні банки, зокрема: концентрують у себе фінансові (грошові) кошти більшості учас-ників господарського обороту, поєднуючи розрізнені суми (в тому числі дрібні, що належать підприємствам, організаціям, установам, фізичним особам) у спільні грошові фонди, які вже в силу своїх значних розмірів представляють досить серйозний економічний ресурс; опосередковують розрахунки і платежі по більшості господарських угод, які укладають між собою суб'єкти економіки, без чого був би практично неможливий нормальний товарообіг в суспільстві, тим самим банки дозволяють вказаним суб'єктам економити на так званих трансакційних витратах (витрати на укладання та проведення угод), мінімізувати підприємницькі та інші фінансові ризики; проводять податкові та інші обов'язкові платежі своїх клієнтів за їх рахунок, намагаючись оптимізувати такі платежі; забезпечують переказ готівкових грошей в безготівкові і навпаки, своєчасно постачають клієнтів необхідною готівкою; на підставі спеціальних договорів управляють на довірчих засадах грошима та іншим майном окремих клієнтів в їх інтересах або в інтересах зазначених ними осіб; проводять валютообмінні операції; надаючи клієнтам перераховані вище послуги, банки тим самим: проводять в життя грошову політику Центрального банку, а тому й економічну політику держави, сприяють стабілізації грошового обігу в країні ; формують грошову пропозицію, в тому числі пропозицію ресурсів для інвестицій; є як би провідниками або навіть «поводирями» у ринковій економіці для інших учасників ринку (для їх грошових потоків) - виробничих підприємств, організацій торгівлі, небанківського фінансового сектора і населення; канализируют що збираються кошти в найбільш перспективні галузі економіки (різноманітні форми кредитування кредитоспроможних позичальників); частина власних коштів у межах дозволених нормативів безпосередньо або через свої дочірні компанії (шлях обходу зазначених нормативів) вкладають у статутні капітали некредитних підприємств і організацій з метою спільного з ними господарювання та отримання відповідних дивідендів. У цьому випадку банки не можна розглядати як посередницькі організації. Сфера дії банків та інших кредитних організацій - це сфера (частина сфери) нематеріального виробництва, гд <е корисну працю втілюється в особливому ре-док, що має, як правило, власну вартість, де виробляються свої особливі продукти - послуги. У матеріального виробництва в принципі немає іншої функції, крім виробництва матеріальних благ. Рівним чином функцією нематеріального виробництва є виробництво (надання) послуг. У цьому сенсі банки та інші кредитні організації виробляють абсолютно унікальну продукцію - банківські або грошові (фінансові) технології, без яких не може обійтися жоден суб'єкт господарювання та які нескінченно різноманітні в різних банках, навіть коли проводяться стандартні, здавалося б, операції. У всіх випадках банківського виробництва йдеться про різноманітних поєднаннях умов, правил, процедур, робіт, регламентів взаємодії, кожен раз становлять єдиний технологічний процес обслуговування клієнта. Відповідно друга функція банків як раз і полягає в забезпеченні суб'єктів економіки специфічно банківськими продуктами (технологіями роботи з грошовими коштами). осудні банкам органами державної влади об'єктивно не властиві їм контрольні функції щодо клієнтів (контроль за касовою дисципліною клієнтів, валютний контроль, протидія легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, забезпечення виконання платниками податків - клієнтами банків обов'язку сплачувати податки та збори і т.п.). Витрати, пов'язані з виконанням даних публічних функцій, покриваються за рахунок доходів ком-мерческого банку (частка таких витрат дуже значна і вони підвищують вартість банківських послуг); так звані рольові функції, які банки підчас добровільно або вимушено беруть на себе і які відображають наміри власників чи інших осіб («кишеньковий банк», «сімейний банк», «банк етносу», «банк криміналу», «авантюрний банк», «банк олігарха», «банк-дублер» або « банк-міст »,« банк-двійник »,« банк-пірат »,« банк-гравець »,« банк-міраж »,« банк-лис »та ін.) Як було показано вище, банківський продукт можна розуміти як потенційну послугу, а банківську послугу - як реалізований (втілений в дійсність) його продукт. Термін «банківський продукт» цілком адекватно відображає суть того, що відбувається - виробництво банком власного продукту, який виступає у формі послуги. Останні, як відомо, бувають двох видів: матеріальні і чисті (особисті). Надаючи матеріальні послуги, організація виробляє нову вартість (збільшує національний дохід); грошову оцінку можуть мати і чисті послуги. Таким чином, банки - організації виробляють, в ході своєї корисної специфічної діяльності збільшують обсяг ВВП, а не просто «фінансові посередники», які оперують вартостями, які створюють інші. Банківський сектор - це така соціально-економічна галузь господарства та суспільного життя в цілому, яка дуже гостро і гнучко реагує на будь-які зміни як в економічній, так і соціально-політичного життя країни. При цьому важливо мати на увазі, що в силу залученості в сферу банківської діяльності та пов'язаних з нею інтересів гранично великої кількості дійових осіб і значних грошових сум відбуваються в ній процеси набувають, як правило, глобальний (в масштабах країни, а часом і ширше) характер і за ступенем впливу на суспільство нерідко порівняти з впливом держави. Це свідчить про видатного місці банківської системи в будь-якій економіці. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||