3.2 Графічна інтерпретація даних при оптимізації ризиків
Найбільший інтерес представляє собою графічне моделювання даних банку при оптимізації ризиків.
Особливість методу графічного моделювання полягає в тому, що всю інформацію, отриману в результаті обробки банківської звітності, аналітик сприймає одночасно у вигляді якогось образу. Носіями інформації в цьому методі є пропорції, кути нахилу і взаємне розташування елементів моделі, а також деякі значки і атрибути. Будь-яку важливу, з погляду аналітика, інформацію можна закодувати і внести в графічну модель. Для досвідченого фахівця будь-яке відхилення від норми відразу буде помітно. Працюючи тільки з матрицями коефіцієнтів та графіками можна випустити з уваги якусь важливу деталь. Після аналізу моделі фрагменти, що викликали інтерес, завжди можна розглянути в цифрах.
Розглянемо як графічної форми кораблик (рис. 6) відповідно до образними виразами на адресу банків: "... цей банк на плаву, а той вже потонув" [23].
У даній моделі основний принцип моделювання - все горизонтальні лінії відповідають пасивами, а вертикальні - активам. Так, в трикутниках (Т1, Т2, Т3, Т4) горизонтальні відрізки (Г) відповідають залученими, а вертикальні відрізки (В) - розміщеними коштами.
Рис. 6 Графічна модель фінансового стану банку:
1 - строкові кошти; 2 - кошти до запитання і на 1 день, 3 - строкові кошти банків; 4 - кошти інших банків до запитання і на 1 день; 5 - власні кошти;
- основні засоби; 10 - кредити; 11 - цінні папери;
12 - інші активи; 20 - активи, що приносять дохід
Наприклад, 3В (або Т3В) - це вертикальний відрізок трикутника Т3, який відповідає строковими коштами, розміщеними в банках. ВК6 - верхня кромка борта. НК5 - нижня кромка кіля.
У вітрилах 10, 11, 12 їх вертикальні складові еквівалентні засобам, відповідно, в кредитах, цінні папери та інших працюючих активах, а горизонтальні - прибутку за даними секторам. Борт 6 являє собою співвідношення всіх залучених коштів (ВК6), коштів юридичних осіб (НК6) і високоліквідних активів (В6). Кіль характеризує співвідношення статутного фонду (НК5), капіталу (ВК5), основних засобів (7Г) і поточних ліквідних активів (5В). Рівень, на якому знаходиться жирна горизонтальна лінія, відповідає глибині "фінансової ями" (ГФЯ), а хвиляста лінія - запасу залучених коштів. Прапорець піднятий на висоту, пропорційну рейтингу банку. Висота щогли відповідає валюті балансу банку.
Запас залучених коштів і глибина "фінансової ями" визначаються за такою формулою
н (Т) = Х [Р (Т) - К (Т)], (19)
т = т
тах
де Т - дискретний параметр терміновості (Т = [понад 3 років, від 1 року до 3 років, від 181 дня до 1 року, від 91
до 180 днів, від 31 до 90 днів, від 8 до 30 днів, від 2 - 7 днів, на один день]); Р (Т) - функція термінового залучення; К (Т) - функція термінового розміщення.
Для побудови даної функції автори виходили з того, що в нескінченному майбутньому вимоги і зобов'язання банку дорівнюють нулю [24].
Графік даної функції Н ({) буде називатися характеристичної кривої, яка показує розподіл залучених і розміщених коштів у часі. Характеристична крива Н (1) показує надмірність (при Н (1)> 0) або недостатність (при Н (1) <0) коштів у банку як функцію від часу, починаючи з дати аналізованого звіту.
Запас залучених коштів дорівнює значенню характеристичної кривої Н (Т) при Т = 0. Для ідеального термінового балансу Н (0) = 0, а для реального величина Н (0) відмінна від 0 на суму грошової частини капіталу, а також статей балансу з невизначеною терміновістю, наприклад рахунок 31901.
Отже, вітрила кораблика характеризують показники рентабельності банківських операцій, трикутники - збалансованість коштів за термінами, корми - роботу банку з різними категоріями клієнтів, кіль і хвиля - рівень фінансової стійкості банку, глибина "фінансової ями" - рівень ризику ліквідності і так далі.
Таким чином, графічна модель фінансового стану банку дозволяє наочно уявити пропорції основних характеристик банку, а наведений масштаб - оцінити їх абсолютні відносини. Аналогія з корабликом дозволяє на асоціативному рівні сприйняти фінансовий стан банку, рівень прийнятих на себе банківських ризиків. Дана модель істотно заощаджує час фахівця, що приймає управлінське рішення. Вона дозволяє швидко виявити недоліки роботи банку і потім розглянути основні диспропорції докладніше постатейно, а також на рівні показників і їх оцінок. Природно, запропонований підхід до подання результатів аналізу фінансового стану банку не протиставляється традиційному (у вигляді розрахункових показників, оцінок і графіків), але в сукупності з ними він може допомогти розкрити додаткові грані діяльності аналізованого банку.