| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Іноземні інвестори і іноземні інвестиції | ||
|
іноземні юридичні особи; іноземні організації, які є юридичними особами, цивільна правоздатність яких визначається відповідно до законодавства держави, в якому вони засновані, і які має право відповідно до законодавства зазначеної держави здійснювати інвестиції на території Російської Федерації; іноземні громадяни, цивільна правоздатність та дієздатність яких визначаються відповідно до законодавства дер-жави їх громадянства і які має право відповідно до законодавства зазначеної держави здійснювати інвестиції на території Російської Федерації; особи без громадянства, які постійно проживають за межами Російської Федерації, цивільна правоздатність та дієздатність якої визначаються відповідно до законодавства держави їх постійного місця проживання та які має право відповідно до законодавства зазначеної держави здійснювати інвестиції на території Російської Федерації; міжнародні організації, які мають право відповідно до міжнародного договору Російської Федерації здійснювати інвестиції на території Російської Федерації; іноземні держави відповідно до порядку, що визначаються федеральними законами. Іноземними інвестиціями визнається вкладення іноземного капіталу в об'єкт підприємницької діяльності на території Російської Федерації у вигляді об'єктів цивільних прав, що належать іноземному інвестору, якщо такі об'єкти цивільних прав не вилучені з обігу або не обмежені в обігу в Російській Федерації відпо відно до федеральними законами, в тому числі грошей, цінних паперів (в іноземній валюті та валюті Російської Федерації), іншого майна, майнових прав, що мають грошову оцінку виняткових прав на результати інтелектуальної діяльності (інтелектуальну власність), а також послуг та інформації. Класифікація іноземних інвестицій за видами аналогічна класифікації вітчизняних інвестицій. У законі «Про іноземні інвестиції в Російській Федерації» міститься визначення прямих іноземних інвестицій, до яких відносяться придбання іноземним інвестором щонайменше 10 відсотків частки, часток (внеску) у статутному (складеному) капіталі комерційної організації, створеної або знову створюваної на території Російської Федерації в формі господарського товариства або товариства відповідно до цивільного законодавства Російської Федерації; вкладення капіталу в основні фонди філії іноземної юридичної особи, що створюється на території Російської Федерації; здійснення на території Російської Федерації іноземним інвестором як орендодавцем фінансової оренди (лізингу) устаткування. Прямі іноземні інвестиції в РФ пов'язані, як правило, з безпосередньою виробничою діяльністю іноземних інвесторів - інвестиції в будівництво об'єктів, видобуток корисних копалин, створення юридичних осіб, у тому числі спільних іноземно-російських компаній. Спільні підприємства можуть створюватися також шляхом придбання іноземними інвесторами цінних паперів російських компаній. Угоди, що здійснюються на ринку цінних паперів, включаючи й операції з корпоративними цінними паперами, не завжди можуть розглядатися як портфельні інвестиції. Зокрема, угоди з цінними паперами, результатом яких є придбання права контролю над компані-ей-емітентом, відносяться до прямих інвестицій. Закон відносить до прямих іноземних інвестицій також діяльність з відкриття філій, пов'язану з реальним вкладенням капіталу іноземної юридичної особи в основні фонди філії, создава-емого на російській території. До прямих іноземних інвестицій, які здійснюються на основі договору, в зарубіжній інвестиційній практиці відносять також договори концесії та угоди про розподіл продукції, що одержали широке поширення в області видобутку корисних копалин. Закон про іноземні інвестиції не стосується прямих іноземних інвестицій зазначених видів. За своєю правовою природою і угоду про розподіл продукції, і договір концесії є цивільно-правовими (або договірними формами) державної гарантії. Вступаючи з іноземним інвестором в договір концесії або укладаючи угоду про розподіл продукції, держава (в особі уповноваженого органу) встановлює гарантії, надані іноземному інвестору. Необхідність включення в договір в якості одного з істотних умов державних гарантій пояснюється тим, що в даному випадку прямі інвестиції, як правило, пов'язані зі значними за обсягом інвестиціями, з тривалим терміном окупності інвестованих коштів і високим рівнем ризику їх втрати або збитків. Визначення прямих інвестицій, які містяться в міжнарод-них документах, включають інвестиції, здійснювані на основі концесійних договорів, угод про розподіл продукції, інших догово-рів, що припускають тривалі міжнародні економічні зв'язки (спільну діяльність), а також спільна участь сторін договору у прибутках як результати спільної діяльності. Сучасне законодавство країн з розвиненими ринковими відносинами, як правило, не містить закріпленого в законі визначення терміну «інвестиції», що пов'язано із загальноприйнятим ставленням до цього поняття як до позначення економічного явища, отраясающего різні способи вкладень капіталу в основному в рамках приватного сектора економіки. Під інвестиціями мають на увазі використання доходів для збільшення основних фондів підприємств, придбання або продаж інвестором засобів виробництва в натуральній формі. Інвестор (в економічному розумінні цього терміну) виступає як суб'єкт, ис-пользующий капітал (власник цінних паперів), так і джерело фінан-нансування (власник прямих капіталовкладень, в тому числі і в їх матеріальної, речовій формі - машини, обладнання, транспорт- ні засоби, нерухомість або в нематеріальній формі - нематері-альні активи, в тому числі інтелектуальна власність). Поняттю «інвестиції» в іноземній економічній літературі надаються різні відтінки, згідно з якими можна визначити, які дії здійснюються інвестором з метою вкладення свого майна в підприємницьку діяльність того чи іншого напряму. Залежно від того, що є інвестиціями або в яку сферу здійснюються інвестиції, розрізняють реальні (тобто нефінансові), фінансові і «інтелектуальні інвестиції». Крім цього, «продуктивні інве-стіціі», тобто інвестиції в сферу виробництва засобів виробництва това-рів і послуг, іноземні економісти співвідносять з «непродуктивними інвестиціями», тобто з інвестиціями для задоволення соціальних по-требностей (наприклад, для будівництва театру, стадіону, госпіталю або навчального закладу). Інвестиції всіх перерахованих видів не пов'язані з особливостями інвестицій, як правового поняття, а лише визначають про-ласть економічної діяльності, в якій вони здійснюються. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||