| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Вихідні положення і проблеми | ||
|
Платоспроможність - це здатність (наявність можливості) і готовність (наявність бажання) юридичної або фізичної особи своєчасно і в повному обсязі погашати свої грошові зобов'язання (борги). На відміну від неї кредитоспроможність - це здатність і готовність особи своєчасно і в повному обсязі погасити свої кредитні борги (основну суму боргу і відсотки). Кредитоспроможність - поняття більш вузьке, ніж платоспроможність. Щоб зважитися видати кредит даному позичальнику, банку досить переконатися в його кредитоспроможності, не обов'язково розглядати питання в більш широкому плані (хоча зі співвідношення понять ясно, що платоспроможність позичальника передбачає і наявність у нього можливості розплатитися за кредит). Між розглянутими поняттями є ще одна відмінність. Позичальник звичайні свої грошові зобов'язання (крім кредитних) повинен погашати, як правило, за рахунок виручки від реалізації своєї продукції (робіт, послуг). Що стосується кредитної заборгованості, то вона крім названого має ще три джерела погашення (правда, не завжди надійних): 1) виручка від реалізації майна, прийнятого банком в заставу під кредит ', 2) гарантія (поручительство) іншого банку чи іншої особи; 3) страхові відшкодування. Отже, банк, грамотно дає кредити, може розраховувати на повне або хоча б часткове їх відшкодування навіть у тому випадку, коли позичальник виявляється неплатоспроможним у звичайному сенсі слова. Кредитна діяльність російських банків поряд з іншими обставинами ускладнюється відсутністю у більшості з них відпрацьованої методики оцінки кре-дітоспособності і недостатністю інформаційної бази для повноцінного аналізу фінансового стану клієнтів. Більшість середніх і дрібних банків взагалі не має належного аналітичного апарату і не підтримує зв'язок зі спеціальними інформаційними, аналітичними та консультаційними службами, відомості яких можуть допомогти більш точно оцінювати кредитоспроможність позичальників. Як оцінювати перспективну фінансову спроможність позичальника (тобто як переконатися в тому, чи буде він розташовувати можливостями виконати свої грошові зобов'язання по кредиту до моменту закінчення терміну дії кредитного договору)? Як оцінювати, наскільки він готовий виконати зазначені зобов'язання (тобто захоче він це зробити, чи можна йому вірити)? Адекватно оцінити кредитоспроможність позичальника - значить обгрунтовано, доказово відповісти на обидва зазначених питання. Рішення обох питань можливо тільки в тому випадку, коли співробітники банку мають можливість отримати необхідну для аналізу інформацію і вміють грамотно обробляти і інтерпретувати її. Вивчення кредитоспроможності потенційних позичальників пов'язано зі значними труднощами. У нашій країні поки важко отримати змістовну фінансову та іншу інформацію про позичальника (наявна фінансова та статистична звітність далеко не завжди дозволяє провести детальний і глибокий аналіз фінансового становища позичальника), тим більше що така інформація ще не має представницької історичної ретроспективи з точки зору роботи в умовах ринку. Проте важливо, щоб персонал банку постійно і активно шукав адекватні дані. Кредитоспроможність залежить від багатьох факторів. І цей факт сам по собі означає труднощі, оскільки кожен фактор (для банку - фактор ризику) повинен бути оцінений і розрахований. До цього слід додати необхідність визначення відносного «ваги» кожного окремого фактора для стану кредитоспроможності, що також надзвичайно непросто. Ще складніше оцінити перспективи змін всіх тих факторів, причин і обставин, які визначатимуть кредитоспроможність позичальника в майбутньому. Здатність позичальника погасити кредит має реальне значення для кредитора лише в тому випадку, якщо вона відноситься до майбутнього періоду, є прогнозом такої здатності, причому прогнозом досить обгрунтованим, правдоподібним. Тим часом всі показники кредитоспроможності, вживані на практиці, звернені в минуле, так як розраховуються за даними за минулий період або періоди, до того ж це зазвичай дані про залишки («запасах») на звітну дату, а не точніші дані про обороти («потоках») за певний період. Все це свідчить про те, що всі показники кредитоспроможності мають у деякому роді обмежене значення. Нарешті, значні складності породжуються інфляцією, спотворює показники, що характеризують можливості погашення кредитної заборгованості (це стосується, наприклад, до показників оборотності капіталу і окремих його частин - активів, основного капіталу, запасів), і неоднаковою динамікою обсягу обороту (через випереджальне зростання цін на реалізовану продукцію) і оцінкою залишків (основних засобів, запасів). Отримати єдину, синтетичну оцінку кредитоспроможності позичальника з узагальненням цифрових і нецифрових даних не можна. Для обгрунтованої оцінки кредитоспроможності крім інформації в цифрових величинах потрібна експертна оцінка кваліфікованих аналітиків. У той же час складність оцінки кредитоспроможності обумовлює застосування різноманітних підходів до такого завдання - залежно як від особливостей позичальників, так і від намірів конкретного банку-кредитора. При цьому важливо підкреслити: різні способи оцінки кредитоспроможності не виключають, а доповнюють один одного, тобто застосовувати їх слід в комплексі. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||