| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 3. Історичне значення утопічного соціалізму | ||
|
Історико-економічний аналіз особливостей реформаторських концепцій лідерів утопічного соціалізму постмануфактурного періоду дозволяє виявити соціально значущі доконаний передбачення, які можуть бути екстрапольовані на сучасну дійсність і враховані в наукових дослідженнях, пов'язаних з обгрунтуванням соціальних пріоритетів в розроблюваних концепціях державного регулювання економіки. Саме участь соціалістів-утопістів і інших супротивників абсолютизації ліберальних ідей в багаторічних наукових дискусіях і суперечках суттєво вплинуло на прийняття в постмануфактурних країнах перших законодавчий актів, що забезпечують деяке обмеження принципів економічного лібералізму, маючи на увазі гранично допустиму тривалість робочого часу, мінімальний вік при працевлаштуванні підлітків і т.п. Важливо, наприклад, відзначити, що в «раціональної конституції» Р. Оуена містяться і такі положення, актуальність яких не втрачена і в наші дні, як-то: обумовлену законом право кожної людини не тільки на працю, а й на освіту; неприпустимість впливу з чиєї сторони на думки і віру кого-небудь; об'єднання всіх людей «в один братський союз для спільного блага всіх». Актуальна сьогодні і одна з важливих цілей сен-Симоновського реформ - ліквідація в суспільстві всяких привілеїв, подолання анархії і хаосу, породжуваних ліберальним механізмом господарювання. Успіх реформ їм ув'язується також з обов'язковою участю в них третьою (після королівської влади і промисловців) головної сили - учених. При цьому, як очевидно, найважливішим результатом реформу-вання сучасної йому соціальної системи вчений вважав подолання анархії. Остання ж, на його переконання, «це найбільше зло для чесних людей, які б не були їхні політичні переконання; цей стан, до якого завжди прагнули і завжди будуть прагнути люди аморальні, яка б не була їхня релігія» 28. У свою чергу Ш. Фур'є передбачав: неминучу розширення масштабів постійного або тимчасового спільного проживання людей, у тому числі в комплексах багатоквартирних будинків, готелях, пансіонатах і т. п.; вдосконалення організації задоволення сімейно-побутових потреб за допомогою створення спеціалізованих служб і закладів за колективним виконанню послуг, пов'язаних з освітленням, опаленням, громадським харчуванням, наданням побутових послуг, вихованням дітей і т.д. Очевидно також, що значною мірою здійснилося і його передбачення про те, що в прийдешньому суспільному устрої «жінки дуже скоро повернуть собі роль, яку їм призначила природа, роль суперниць, а не підданих чоловічої статі» 29. Неминуще значення для доль економічної науки реформаторських пректов соціалістів-утопістів постмануфактурного періоду Р. Оуена, К. Сен-Симона і Ш. Фур'є полягає в тому, що вони базуються на багато в чому обгрунтованій критиці властивих ліберальної ринкової економіці явищ (анархія і хаос в господарському житті, протилежність приватновласницьких і суспільних інтересів), містять обгрунтування доцільності таких експериментів, які б забезпечували насущні в цьому зв'язку перетворення. Причому, ратуючи за соціально-економічні перетворення, вони у своїх реформах висувають на перший план завдання науково-промислового вдосконалення суспільства, підвищення культурного, освітнього і морального рівня людей. Отже, вчення соціалістів-утопістів (яке традиційно прийнято називати з акцентом на «утопічне» або «соціалістичне», тобто в сенсі його нездійсненності), справді, має все-таки досить цінні і значущі елементи з точки зору справджених передбачень соціального та економічного характеру. Це видається особливо важливим визнати з урахуванням нинішніх реалій в російському суспільстві, що вимагають вироблення соціально орієнтованої концепції розвитку економіки країни. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||