1.2. Класифікація ризиків з позицій протилежності економічних явищ
Ризики в залежності від сфери впливу або виникнення подрузі-виділяється на внутрішні і зовнішні. Внутрішні виникають в результаті функціонування підприємств і проявляються в основній і допоміжній діяльності. Сюди можна віднести ризики, пов'язані зі складом покупців, замовників; ризики, пов'язані з асортиментом продукції, що випускається (переліком виконуваних робіт, надання послуг); ризики, пов'язані з наявністю і станом виробничих потужностей. При цьому під виробничою потужністю розуміється важлива організаційно-економічна характеристика, яка визначає розміри підприємств і являє собою максимально можливий (протягом певного часового проміжку) випуск продукції при повному використанні обладнання і площ. До зовнішніх відносяться ризики, не пов'язані з діяльністю підприємства: економічні, політичні, технічні, соціальні, геофізичні.
Економічні ризики зачіпають сферу виробництва товарів і послуг, їх обмін і розподіл, обіг та обмін вартостей, а також конкурентну боротьбу підприємств на макрорівні.
Політичні ризики також можуть надавати дію на господарюючих суб'єктів, причому залежно від територіального або адміні-стративно ділення цей вплив може здійснюватися на рівні по-літичних рішень і подій міста, району, краю, області , республіки, країни і навіть на інтернаціональному рівні.
Технічні ризики пов'язані із змінами науково-технічного потенціалу, винаходами, відкриттями, удосконаленням технологій.
Соціальні ризики знаходять своє відображення у демографічних змінах: міграції, урбанізації, страйках, громадських рухах. Так як людина - основний учасник виробничих відносин, то не відчути вплив названого виду ризику на діяльність підприємств неможливо.
Геофізичні ризики проявляються незалежно від волі і бажання людини і пов'язані з змінами в природному, географічної, метеорологічної, кліматичної середовищі. Їх ділять на два види: аномальні й катастрофічні.
Аномальні ризики - вплив геофізичних факторів на діяльність підприємства, що відхиляють її хід на незначний рівень від нормального (займання, затоплення, випаровування, запилення та ін.)
Катастрофічні ризики заподіюють значний збиток. До них відносять землетруси, цунамі, урагани і т. п.
За міжнародною класифікацією Організації економічного співробітництва та розвитку, наведеної В.В. Шаховим [98], катастрофічні ризики поділяються на ендемічні (місцеві), що відбуваються під впливом метеорологічних факторів та умов, і ризики, що відбуваються під впливом якості землі. Особливу групу в цій класифікації становлять ризики, пов'язані з перетворюючої діяльністю людини в процесі привласнення матеріальних благ.
За класифікацією Х. Майера [98] останню групу ризиків можна розділити таким чином: війни, громадянські заворушення, революції; вибухи, в тому числі атомні та газові; падіння повітряного судна; отруєння харчовими продуктами, водою , хімічними речовинами. Відносно катастрофічних ризиків, пов'язаних з проявом стихійних сил природи, Х. Майер виділяє дві групи: землетрус, зміщення землі, повені, бурі; епідемії, нові хвороби людини.
атмосферно обумовлені (град, снігопад, сходження снігових лавин, обмерзання і др .);
геологічно обумовлені (землетрус, виверження вулканів, зсув ділянок земної кори, повені, селі та ін.);
ризики, обумовлені перетворюючої діяльністю людини; ризики , зумовлені хворобами (епідемії, інтоксикації та ін.) Ризики можна класифікувати і з позицій системного підходу. Їх ділять на дві групи - систематичні і несистематичні (спеціальні) [9, 40, 100]. Систематичні ризики характерні для всіх підприємств і визначаються станом ринку в цілому, можливими змінами загальноекономічного характеру. Несистематичні (спеціальні) ризики притаманні конкретному господарюючому суб'єкту і варіюються залежно від ситуації, що складається на самому підприємстві.
По можливості регулювання ризики бувають відкриті та закриті. Відкриті ризики не підлягають регулюванню, а закриті регулюються.
Важливе значення має виділення різновидів ризиків залежно від характеру прояву: об'єктивні і суб'єктивні ризики [98, 112, 130]. Об'єктивні висловлюють шкідливе вплив неконтрольованих випадкових подій. Суб'єктивні ж засновані на запереченні або ігноруванні об'єктивного підходу до дійсності.
За тривалістю дії можна назвати короткострокові ризики, що діють протягом нетривалого періоду, і довгострокові ризики, які проявляються тривалий час.
З причин виникнення і числу піддаються їм об'єктів виділяють [17] фундаментальні і специфічні ризики. Фундаментальні - ті ризики, причини яких непідвладні ні одній людині, ні групі людей; це неконтрольовані і всеохоплюючі ризики, що діють на всіх. Специфічні пов'язані з окремими особистостями або підприємствами, як з причин, так і по наступаючого збитку. В.В. Глущенко [17, с. 18] пропонує градацію ризиків на індивідуальні й універсальні. Індивідуальні, за його словами, визначаються специфікою об'єкта або джерела ризику, а універсальні притаманні основній масі певних типових об'єктів.
Таким чином, в системі ризиків можна виділити сім діалектично взаємопов'язаних груп за такими класифікаційними ознаками: залежно від сфери впливу або виникнення - внутрішні і зовнішні; з позицій системного підходу - систематичні і несистематичні; по можливості регулювання - відкриті і закриті; залежно від характеру прояви - об'єктивні і суб'єктивні; за тривалістю дії - короткострокові та довгострокові; за причинами виникнення і числу піддаються їм об'єктів - фундаментальні і специфічні; за джерелами - індивідуальні та універсальні. Схема їх взаємозв'язку наведена на рис .1.1.
Малюнок 1.1 - Діалектична взаємозв'язок між різними групами
ризиків
Угорські економісти Т. Бачкаі, Д. Месена, Д. Міко [ 90] вважають, що основних ознак угруповання ризиків два: глобальні (народногосподарські) ризики і локальні (на рівні підприємств). Причому і ті, і інші можуть бути довгостроковими (пов'язаними з розвитком) і короткостроковими (кон'юнктурними).
Ризики можуть бути пов'язані як з основною діяльністю підприємства, так і з іншими видами діяльності і обумовлені наявністю і стан виробничого потенціалу, складом клієнтів, надійністю постачальників, асортиментом продукції, що випускається і т.п.
Отже, на основі аналізу думок учених можна зробити висновок, що виділені ними види і групи ризиків у більшості своїй перетинаються за своїм економічним змістом і сутності, а основні відмінності полягають тільки в їх назві.
Предметом глибокого розгляду в цій монографії стануть лише економічні ризики, визначені нами вище як ризики, обумовлені несприятливими змінами в економіці країни або самого господарюючого суб'єкта. При цьому ми не применшуємо значущості та дієвості політичних, технічних, соціальних, геофізичних та інших видів ризику, але їх глибоке вивчення виходить за рамки теорії економічних ризиків.
З усього різноманіття ризиків з метою дослідження їх впливу на динаміку економіки регіону важливим видається дослідження особливостей статичних і динамічних ризиків. Динамічний ризик визначений у літературі як непередбачені зміни вартості основного капіталу внаслідок прийняття управлінських рішень, а також ринкових чи політичних обставин. Такі зміни можуть призвести як до втрат, так і до додаткових доходів. Статичний ризик обумовлений можливістю втрат реальних активів внаслідок нанесення шкоди власності і втрат доходу через недієздатність підприємства.
У світлі окресленого кола завдань (наявності протилежностей явищ і процесів в економіці та їх взаємного переходу) визначимо поняття статичного і динамічного ризику інакше. Прояв статичного ризику властиво суб'єкту економіки в якийсь певний умовний момент, не розвивається в часі. Динамічний же ризик пов'язаний з рухом процесів у часі, їх переходом з одного стану в інший, можливої повторюваністю, реверсионной і т. п.
Таким чином, нами явно визначено існування протилежності і протиріч основних характеристик ризику, втрат, невизначеності. Тому необхідно детальне вивчення природи і сутності названих процесів в економіці, чому і присвячені наступні глави роботи.