| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
3.8. КІЛЬКІСНІ МЕТОДИ ОЦІНКИ СПРОМОЖНОСТІ ПРОЕКТУ З ТОЧКИ ЗОРУ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ | ||
|
Основним економічним нормативом, що використовується при дисконтуванні, є норма дисконту, виражена в частках оди-Ниці або у відсотках на рік. Норма дисконту є екзогенно заданим нормативом, що використовується при оцінці ефективності інвестиційного проекту. На величину норми дисконту в загальному випадку впливають: інфляція; ризик; альтернативна можливість використання грошей. Залежно від того, яким методом враховується невизначеність умов реалізації проекту при визначенні очікуваного ЧДД, норма дисконту може включати чи не включати поправку на ризик. Включення поправки на ризик зазвичай проводиться, коли проект оцінюється при одному-єдиному сценарії його здійснення. Норма дисконту, що не включає премії за ризик, або безризикова норма дисконту, відображає прибутковість альтернативних безризикових напрямків інвестування, які часто є фінансовими інвестиційними проектами. Норма дисконту, що включає поправку за ризик, відображає прибутковість альтернативних напрямків інвестування, що характеризуються тим же ризиком, що і інвестиції в оцінюваний проект. Безризикова норма дисконту зазвичай визначається в наступному порядку. 1. Безризикова комерційна норма дисконту, яка використовується для оцінки комерційної ефективності проекту в цілому, зазвичай встановлюється відповідно до вимог до мінімально допустимої майбутньої прибутковості вкладених коштів, що визначається залежно від депозитних ставок банків першої категорії надійності (після виключення інфляції), а також ставки LIBOR (річна процентна ставка, прийнята на Лондонському ринку банками першої категорії для оплати їх йзаімних кредитів) за річними еврокредитам, звільненої від інфляційної складової, - практично 4-6%. Безризикова комерційна норма дисконту, яка використовується для оцінки ефективності участі підприємства у проекті, призначається інвестором самостійно. Безризикова соціальна (суспільна) норма дисконту, яка використовується для оцінки громадської та регіональної ефективності, вважається національним параметром і повинна встановлюватися централізовано органами управління народного господарства. Але надалі до її централізованого встановлення вона може прийматися на рівні безризикової комерційної норми дисконту, прийнятої для проекту в цілому. В величиною поправки за ризик в загальному випадку враховуються: ризик країни; ризик ненадійності учасників проекту; ризик неотримання передбачених проектом доходів. При розрахунку регіональної та бюджетної ефективності ризик країни не враховується, при розрахунку суспільної ефективності він враховується тільки за проектами, здійснюваним за кордоном або з іноземною участю. Ризик неотримання передбачених проектом доходів обумовлений технічними, технологічними та організаційними рішеннями проекту, а також випадковими коливаннями обсягів виробництва і цін на продукцію та ресурси. Ризик неотримання передбачених проектом доходів знижується: при отриманні додаткової інформації про реалізованим і ефективності технології, про запаси корисних копалин І т.д.; при наявності представницьких маркетингових досліджень, які підтверджують помірно песимістичний характер прийнятих в роботі обсягів попиту і цін, їх сезонну динаміку. Діяльність практично будь-якого економічного суб'єкта здійснюється в умовах невизначеності і ризику. Зазвичай невизначеністю результатів інвестиційного проекту називається неповнота і неточність інформації про умови діяльності підприємства, реалізації проекту. Інвестиційний ризик є складовою частиною загального фінансового ризику і являє собою ймовірність (загрозу) фінан-сових втрат (втрати принаймні частини своїх інвестицій), недоотримання доходів від інвестицій або при виникненні додаткових інвестиційних витрат. Кількісні оцінки ризиків інвестиційного проекту пов'язані з чисельним визначенням величин окремих ризиків і ризику проекту в цілому. При кількісному аналізі часто застосовується інструментарій теорії ймовірностей, математичної статистики, теорії дослідження операцій. Завдання кількісного аналізу полягає в чисельному вимірі ступеня впливу змін ризикованих факторів проекту, що перевіряються на ризик, на «поведінку» критеріїв ефективності проекту. Кількісний аналіз ризику проводиться за результатами оцінки ефективності проекту і має таку послідовність: визначення показників граничного рівня; аналіз чутливості проекту; аналіз сценаріїв розвитку проекту. Показники граничного рівня характеризують ступінь стійкості проекту по відношенню до можливих змін умов його реалізації. Граничним значенням параметра для г-го року є таке значення, при якому чистий прибуток проекту дорівнює нулю. Основний показник цієї групи - точка беззбитковості, тобто рівень фізичного обсягу продажу протягом розрахункового періоду часу, при якому виручка від реалізації продукції збігається з витратами виробництва. обсяг виробництва дорівнює обсягу продажів; постійні витрати однакові для будь-якого обсягу; змінні витрати змінюються пропорційно обсягу виробництва; ціна не змінюється протягом періоду, для якого визначається точка беззбитковості; ціна одиниці продукції і вартість одиниці ресурсів постійні; в разі розрахунку точки беззбитковості для декількох наи-менованій продукції співвідношення обсягів виробленої продукції повинно залишатися незмінним. Показник точки беззбитковості дозволяє визначити: необхідний обсяг продажів, що забезпечує отримання прибутку; залежність прибутку підприємства від зміни ціни; значення кожного продукту в частці покриття загальних витрат. Аналіз чутливості проекту дозволяє оцінити, як змінюються результуючі показники реалізації проекту при різних значеннях заданих змінних, необхідних для розрахунку. Цей вид аналізу дозволяє визначити найбільш критичні змінні, які більшою мірою можуть вплинути на здійсненність і ефективність проекту. В якості результуючих показників реалізації проекту можуть виступати: показники ефективності; щорічні показники проекту (чистий прибуток, накопичена прибуток і т . д.). При проведенні аналізу чутливості виділяють дві основні категорії факторів по їх впливу на обсяг надходжень і на розміри витрат. До факторів прямого впливу відносять: показники інфляції; фізичний обсяг продажів на ринку; частку компанії на ринку; потенціал зростання і коливання ринкового попиту на продукцію; торгову ціну і тенденції її зміни; необхідний обсяг інвестицій; вартість капіталу, що залучається в залежності від джерел та умов його формування. Найбільш інформативним методом, застосовуваним для аналізу чутливості, є розрахунок еластичності, показника, що дозволяє провести порівняння рівнів чутливості резуль-тірующей змінної до змін різних параметрів. За показниками еластичності можна побудувати вектор чутливості, що дозволяє виявити найбільш ризиковані (надають найбільш сильний вплив на інтегральні показники ефективності проекту) змінні. Для забезпечення порівнянності беруться абсолютні значення еластичності, так як знак показує односпрямованість або різноспрямованість змін результуючого або варьируемого показників. Чим вище еластичність, тим більша увага повинна бути приділена варьируемой змінної і тим чутливіше проект до її змін. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||