Головна
Головна → 
Фінанси → 
Банківська справа → 
« Попередня Наступна »
О.І. Лаврушин, О.Н. Афанасьєва, С.Л. Корнієнко. БАНКІВСЬКА СПРАВА: СУЧАСНА СИСТЕМА КРЕДИТУВАННЯ., 2007 - перейти до змісту підручника

2.1 КРИТЕРІЇ І ПОКАЗНИКИ ОЦІНКИ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПОЗИЧАЛЬНИКІВ В СИСТЕМІ МІНІМІЗАЦІЇ КРЕДИТНОГО РИЗИКУ

Вивчивши матеріали даного параграфа, ви дізнаєтеся: як розвивалося уявлення про критерії кредитоспроможності
позичальника;
з яких етапів складається процес оцінки кредитоспроможності; на які показники слід орієнтуватися при оцінці кредитоспроможності; яке місце кредитний рейтинг займає в оцінці кредитоспроможності позичальника; як відповідно до вимог Базельського комітету з банківського нагляду повинна використовуватися оцінка кредитоспроможності позичальника в контексті управління кредитними ризиками;
в чому полягають проблеми оцінки кредитоспроможності клієнтів банку
в Росії.
Кредитоспроможність позичальника являє собою здатність до здійснення угоди з надання вартості на умовах віз-вратності, терміновості і платності, або, іншими словами, здатність до здійснення кредитної угоди. У процесі управління кредитним ризиком комерційні банки використовують сукупність критеріїв і показників, розгляд та аналіз яких дозволяють зробити висновок про рівень кредитоспроможності позичальника. Конкретний набір показників, що характеризують діяльність підприємства в різних банках, неоднаковий і видозмінюється в процесі розвитку кредитних відносин.
Особливості розвитку банківської системи, зокрема російської, мають велике значення для розуміння еволюції формування поняття «кредитоспроможність», розкриття економічного змісту, що вкладається в дане поняття. Економісти розглядають кредитоспроможність з різних точок зору, що переважають у той чи інший момент часу. Ретроспективна оцінка розвитку кредитних
відносин в Росії дозволяє зробити висновок про тісний взаємозв'язок поняття кредитоспроможності і розвитку кредитних відносин.
На нашу думку, критерії та показники оцінки кредитоспроможності позичальника багато в чому визначаються економічними особливостями розвитку суспільства. Формування товарно-грошових відносин, розвиток підприємництва та приватного сектора, еволюція форм і видів кредиту, державна політика в галузі кредиту виступають ключовими факторами для пошуку актуальних показників кредитоспроможності. Рівень розвитку банківської справи і сформована культура кредитування також накладають своєрідний відбиток на процес аналізу кредитоспроможності. Критерії, які в даний час свідчать про кредитоспроможність підприємства, завтра можуть не братися до уваги. Сьогоднішній тип позичальника, який користується повагою і розташуванням банківського суспільства, завтра може перестати вважатися таким.
Вперше поняття кредитоспроможності з'явилося в економічній літературі XVIII в. У своїх працях його використовували А. Сміт і Д. Кейнс, М. Бунге і В. Косинський. Звичайно, і до цього часу кредиторів цікавила здатність позичальників до скоєння кредитних угод, але спроби такої оцінки носили несистематичний, розрізнений характер. Відсутність комплексного підходу в даній області не дуже вдало компенсувалося пошуком окремих характеристик, які свідчили, на думку фахівців того часу, про дійсний рівень кредитоспроможності. Виявлення таких критеріїв дозволяє зрозуміти, який зміст вкладали наші попередники в поняття кредитоспроможності, що є особливо актуальним сьогодні, коли сучасне вітчизняне банківське співтовариство також не відрізняється використанням комплексного, всеосяжного підходу до питань оцінки кредитоспроможності.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz