Глава 3. Масштаби тіньової економіки
Очевидно, що тіньової економіки немає (точніше, вона мінімальна) при абсолютно одержавленої і при абсолютно роздержавленій економіці: у першому випадку держава забороняє всяку тіньову активність і може ця заборона реалізувати, а в другому випадку немає заборон та контролю, немає і потреби «ховатися в тіні». Тіньова активність буде збільшуватися в «прикордонній зоні» між централізованим і децентралізованим господарством: з одного боку, в що слабшає централізовано керованій економіці (як в СРСР 1980-х рр..) Зменшуються можливості контролю, з іншого боку, в що піддається огосударствлению ринковому господарстві множаться заходи контролю , далеко не завжди ефективного.
Дослідження показують (табл. 3-1), що серед розвинених країн тіньова економіка має найбільші розміри в ряді держав Західної Європи, щодо середні - в США, мінімальні - у таких країнах, як Японія, Швейцарія . Ці відмінності пояснюють високою "одержавлення" змішаної економіки в більшості країн Європи, негативними витратами американського індивідуалізму і атмосферою «гро-венного згоди» в Японії, де навіть гангстери «чес але» платять податки на прибуток від наркобізнесу, рекету та проституції.
Всього в світі в тіньовому секторі створюється як мінімум 8 трлн доларів доданої вартості щорічно, які не потрапляють в бухгалтерські звіти підприємств і в офіційну статистику як окремих держав, так і міжнародних організацій. Таким чином, за своїми розмірами глобальна тіньова економіка порівнянна з економікою США - країни, що має найбільший ВВП у світі.
У другій половині 1990-х рр.. в розвинених країнах тіньова економіка була еквівалентною в середньому 12% ВВП, у країнах з перехідною економікою - 23%, а в що розвиваються - 39% ВВП.
У країнах з розвиненою ринковою економікою відмічається постійне зростання економічної тіньового сектора. У 1998 р. країною з найбільш високою часткою тіньового сектору є Греція (29,0% офіційного ВВП). До країн з великою тінню відносяться також Італія (27,8%), Іспанія (23,4%) і Бельгія (23,4%). Середнє положення займають Ірландія, Канада, Франція і Німеччина (від 14,9 до 16,3%). Найбільш низькі показники частки тіньового сектора мають Австрія (9,1%), США (8,9%) і Швейцарія (8,0%). Таким чином, навіть у відносно благополучних країнах абсолютний обсяг тіньової економіки складає в США - 700 млрд доларів, в Італії - 310 млрд, а у Великобританії - 190 млрд доларів.
Найбільш швидке зростання масштабів тіньового сектора в 1980-1990-і рр.. спостерігався в Греції, Італії, Швеції, Норвегії та Німеччини. Наприклад, обсяг тіньової економіки Німеччини з 1975 по 1997 р. виріс в п'ять разів - з 60 до 300 млрд доларів. Причому неофіційний сектор зростав у Німеччині зі швидкістю 8% на рік - значно швидше, ніж офіційний ВВП.
Таблиця 3-1
Оцінки розмірів тіньової економіки на початку 1990-х в деяких розвинених країнах, у% від ВВП
Найбільших масштабів тіньової сектор економіки сягнув в країнах (табл. 3-2).
Таблиця 3-2Средніе масштаби тіньової економіки в країнах, що розвиваються трьох континентів, 1989-1990, у% від ВВП
Так, тіньова економіка Нігерії досягає 76% від офіційного ВВП . Значний масштаб тіньового сектора зазначається також у Таїланді (71%), Єгипті (68%), Болівії (66%) і Панамі (62%). Фактично в більшості країн Азії, Африки та Латинської Америки можна говорити швидше про існування «паралельної» економіки, ненабагато поступається за масштабом економіці офіційної.
Якщо в країнах Заходу в тіньовому секторі працюють в основному невеликі фірми, а заробітки від діяльності використовуються як додаткове джерело доходу, в країнах, що розвиваються ситуація інша. Мігранти з сільської місцевості нездатні знайти роботу в легальному секторі і змушені добувати основні засоби в економіці тіньовий. Повсюдна корупція і вади законодавства сприяють тому, що значна частина господарської діяльності виявляється неврахованої офіційною владою.
Що стосується постсоціалістичних країн (табл. 3 -3), то, згідно з різними дослідженнями, найбільшу величину в першій половині 1990-х рр.. тіньовий сектор мав в економіці Грузії (43-51% офіційного ВВП), Азербайджану (34-41%) і Росії (27-46%). Для всіх пострадянських країн характерна одна тенденція: тіньова економіка активно зростає, в середньому з 26% у 1990 р. до 35% у 1995 р. Багато компаній на пострадянському просторі (навіть великі, за участю державного капіталу) вдаються до тіньових операціях поряд із цілком легальною діяльністю в офіційній економіці.
Таблиця 3-3
Масштаби тіньової економіки в ностсоціалістіческіх країнах, у% від ВВП
У Східній Європі найбільший масштаб тіньова економіка набула в балканських країнах - Македонії, Хорватії та Болгарії (близько 40% ВВП). В Албанії економіка практично повністю функціонує в тіньовій сфері.
В СРСР зростання тіньової економіки став помітний з 70-х рр.. XX в. Якщо на початку 1970-х рр.. радянський тіньовий сектор оцінювали цифрами порядку 3% від ВВП, то в кінці 1980-х рр.. його обсяг становив уже 10-15% національного продукту. Наступна швидка комерціалізація пострадянській Росії супроводжувалася не менше швидкої криміналізацією її економіки. У «єльцинських» 1990-е в Росії сформувалася «строката економіка», суть якої - в тотальному взаимопереплетении «білої» і тіньової економічної діяльності, в стирання граней між ними. За оцінками експертів, обсяг тіньової еконо-міки в Росії становив в середині 1990-х рр.. приблизно 25% ВНП, до кінця 1990-х він виріс до 40-45%. Втім, при В. Путіні зростання тіньового сектора вдалося пріостано-вить. На початок 2000-х рр.. масштаби російської тіньової економіки оцінюються приблизно в 25-35%.
Ще однією рисою нової тіньової економіки в Росії стало широке поширення прихованої зайнятості. Так, 27% працездатних росіян (а це більше 20 млн осіб) мають офіційно не враховану другу роботу. Близько половини з них зайняті в «посередницької
1 діяльності», третина - у роздрібній торгівлі, а що залишилися - в «човниковому бізнесі».
Таким чином, тіньовий сектор країн з перехідною економікою за кількісними параметрами займає проміжне положення між розвиненими і країнами, що розвиваються, наближаючись до останніх.
Слід підкреслити, що основний обсяг тіньової економічної діяльності майже в усіх країнах дають «друга» і «сіра» тіньова економіка. Доходи організованих злочинних угруповань складають зазвичай лише малу частку від загальної маси тіньових доходів.
Якщо простежити, як змінювалися оцінки масштабів тіньової економіки за останню третину століття, то можна відзначити тенденцію до її зростання, абсолютного і відносного, практично по всіх групах країн. У розвинених країнах зростання тіньової економіки (табл. 3-4) є, мабуть, результатом посилення державного регулювання, в розвиваються і постсоціалістичних - підвищення економічної нестабільності (а в багатьох випадках - ще й зниження рівня життя).
Таблиця 3-4
Зростання тіньової економіки в розвинених країнах, у% від ВВП