Головна
Головна → 
Фінанси → 
Економіка → 
« Попередня Наступна »
І.А. Спиридонов. СВІТОВА ЕКОНОМІКА (Навчальний посібник. Друге видання, перероблене і доповнене), 2006 - перейти до змісту підручника

Міжнародна торгівля машинами та обладнанням: основні напрями і тенденції розвитку

Оцінюючи тенденції розвитку світового ринку машин і устаткування в 80-і і 90-і роки, слід зазначити наступне. Для міжнародної торгівлі машинно-технічними виробами характерні більш високі темпи зростання порівняно з виробництвом. Торгівля машинами та устаткуванням розвивалася випереджаючими темпами і по відношенню до всього зовнішньоторговельному обігу провідних промислово розвинених країн. Визнаними лідерами у виробництві та експорті машин і устаткування є США, Японія, ФРН, на частку яких припадає понад 60% всього виробництва машинно-технічної продукції зазначеної групи країн. Приблизно така ж частка припадає на ці держави у світовому експорті індустріальних країн.
В даний час частка експорту у виробництві машин та обладнання провідних промислово розвинених країн становить більш 30% і має тенденцію до зростання. На розширення експорту продукції машинобудування безпосередній вплив надають подальше поглиблення міжнародного поділу праці і високі темпи НТП. На сучасному етапі жодна країна, хоч би розвиненою стосовно науки, техніки і промисловості вона не була, не в змозі забезпечити самостійно, не спираючись на досягнення інших країн в цих областях, поступального руху на всіх напрямках НТП, створювати конкурентоспроможну на світовому ринку продукцію . У цьому зв'язку взаємопроникнення господарських комплексів промислово розвинених країн, особливо в науці та машинобудуванні, призвело до розвитку найбільш прогресивних форм спеціалізації і кооперування, до об'єднання зусиль виробників у міжнародному науково-технічному і виробничому співробітництві.
Міжнародний ринок машин і устаткування характеризується переважним розвитком торгівлі товарами і машинно-технічними комплексами виробничого призначення. Торгівля машинно-технічними товарами культурно-побутового призначення розвивається повільніше, причому ця тенденція, на думку експертів, збережеться і в осяжному майбутньому.
Важливим чинником, що сприяє розвитку міжнародної торгівлі машинами та обладнанням, є різке скорочення «життєвого циклу» більшості видів машинно-технічної продукції, її штучне моральне старіння, якому часто сприяє державна політика прискореної амортизації та податкових пільг для покупців нової і новітньої продукції. Швидке створення такої продукції можливе лише на основі глибокої міжнародної науково-технічної кооперації між країнами-виробниками машин і устаткування. Таким чином, подальша інтернаціоналізація господарського життя, активно виявляється в машинобудівному комплексі, є однією з найважливіших рушійних сил у розвитку міжнародної торгівлі машинами та обладнанням.
Не менш істотний вплив на зростання світової торгівлі готовими виробами надають уряди індустріальних держав шляхом стимулювання експорту машин і устаткування. Ця діяльність включає надання значних пільг в оподаткуванні експортного виробництва, пільгових кредитів на розвиток орієнтованих на експорт виробництв, забезпечення державного страхування товарних і фінансових кредитів зарубіжним покупцям. Найчастіше мобілізуються національні та міжнародні джерела позичкового капіталу для кредитування іноземних покупців машин і устаткування за зниженими ставками з наступною компенсацією з держбюджету різниці між наданою та ринкової ставками відсотка.
Більше 80% світової торгівлі машинами та обладнанням припадає на індустріальні країни, в тому числі шляхом надання програм допомоги на пільгових умовах в обмін на імпортні преференції до товарів з країн-донорів такої допомоги.
Відбуваються в світовому виробництві та міжнародному поділі праці зрушення під впливом НТР, інтеграційних процесів і циклічних змін в світовій економіці роблять визначальний впливу на товарну структуру міжнародної торгівлі. Домінуючі позиції в ній стійко займають готові промислові вироби. У структурі світового експорту на них припадає приблизно 75%, у тому числі 37% - на машини, обладнання та транспортні засоби.
У структурі експорту розвинених країн ці показники ще вищі - 80 і 43%. В експорті країн, що розвиваються на них припадає 54 і 19% відповідно. На підставі наявних прогнозів на середньострокову перспективу в товарній структурі розвинених країн все зростаючу роль будуть грати високотехнологічні товари, в першу чергу машинобудування. На них, зокрема в експорті США, Японії, Великобританії, вже зараз припадає 1/3, а в експортних поставках Франції, ФРН, Італії - 1/5.
Економічна експансія промислово розвинених країн особливо яскраво проявляється в заохоченні з боку державних органів машинобудівних монополій, що вкладають свої капітали у створення на територіях держав, що розвиваються дочірніх фірм і філій, які на основі використання місцевих матеріалів і порівняно дешевої робочої сили виробляють з розробок материнських компаній цілком конкурентоспроможні машини та обладнання не тільки для задоволення внутрішнього попиту і заміщення імпорту, але для поставок на світові ринки.
Машинобудування Росії певною мірою є складовою частиною світового машинобудівного виробництва, при цьому склад основних постачальників машинно-технічної продукції на світовий ринок протягом уже довгого часу не зазнає істотних змін. Він очолюється, як уже згадувалося, такими найбільшими країнами, як США, Японія, ФРН. Разом з тим слід зазначити, що в останні роки намітилася тенденція порівняно швидкого нарощування експорту машинно-технічної продукції із країн. За наявними оцінками, їх частка у світовому експорті машин і устаткування в найближчі роки підвищиться до 8-10%.
Частка Росії у світовому експорті машин і устаткування становить нині менше 1%, а в загальному обсязі російського експорту машинно-технічної продукції в промислово розвинені країни Заходу частка машин і устаткування оцінюється всього лише в 2-2, 5%. На зовнішньоекономічну діяльність машинобудівних підприємств Росії мають вирішальний вплив загальне падіння виробництва, надзвичайно низька конкурентоспроможність вітчизняних машин і устаткування на світових ринках, відсутність системи фінансування виробництва обладнання з тривалим циклом виготовлення, розрив економічних зв'язків з колишніми республіками СРСР та країнами-членами РЕВ.
Сучасна товарна структура машинно-технічного експорту Росії не відповідає співвідношенням, характерним для міжнародної торгівлі в цілому. Росія продовжує пропонувати на ринку великі металлоемкие верстати та ковальсько-пресове обладнання, а також вантажні і легкові автомобілі. Водночас промислово розвинені країни Заходу поряд з традиційними машинно-технічними виробами збільшують у своєму експорті частку наукоємної продукції електроніки і електротехніки, ЕОМ, сучасних засобів зв'язку, оргтехніки та ін
Оцінюючи розвиток зовнішньоекономічних зв'язків Росії на середньострокову перспективу, слід мати на увазі загальну економічну ситуацію в країні, особливо в машинобудуванні, а також очікувану кон'юнктуру на світових ринках. Ситуація складається таким чином, що у вказаний прогнозний період кризові явища в російському машинобудуванні повністю не будуть подолані, а отже, істотного збільшення частки експорту машин і устаткування в його загальному обсязі, по всій ймовірності, в найближчій перспективі не відбудеться.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz