| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
МІЖНАРОДНІ ПОДАТКОВІ УГОДИ | ||
|
За змістом міжнародні податкові угоди поділяються на такі групи: угоди з питань справляння митних зборів - митні конвенції, Генеральна угода з тарифів і торгівлі, Угода про створення зони вільної торгівлі, Угода про Митний союз, податкові статті Ломейських конвенцій, Андського пакту і договорів зі створення таких організацій, як: Європейське Економічне Співтовариство; Європейська Асоціація Вільної Торгівлі; Латиноамериканська Асоціація Інтеграції; Латиноамериканська економічна система; Карибське Спільнота; угоди про уникнення подвійного оподаткування - багатосторонні і двосторонні угоди, що встановлюють норми, відповідно до яких досягається уникнення подвійного оподаткування: доходів, одержуваних фізичними особами та юридичними особами; майна і доходів від реалізації майна; доходів і майна у сфері міжнародних перевезень; доходів від авторських прав і ліцензій (інтелектуальної власності); угоди про надання на основі взаємності привілеїв, імунітетів і різного роду податкових пільг певним категоріям установ (організацій) та осіб (і членам їх сімей): по дипломатичним представництвам - дипломатичні конвенції (Віденська конвенція 1961 і двосторонні угоди); по консульським установам - консульські конвенції (Віденська конвенція 1963 р. і двосторонні консульські конвенції); по міжнародним організаціям - конвенції про пільги міжнародним організаціям і їх службовцям (Віденська конвенція 1969 р.). Угоди про надання адміністративної та правової допомоги в податкових питаннях: угоди та протоколи до угод, що встановлюють правила обміну інформацією між податковими органами (податковими властями, компетентними органами) по питань застосування угоди про уникнення подвійного оподаткування; угоди про стандартизацію і уніфікацію систем оподаткування: доходів; майна; щодо застосування єдиних ставок і загальних правил справляння внутрішніх непрямих податків і зборів (ПДВ, акцизів, державного мита та т . д.). - комбіновані угоди - угоди, які регламентують стягування різного роду податків, звільнення від подвійного оподаткування, взаємна співпраця податкових органів (найбільш широке розповсюдження отримали угоди про уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухиленню від оподаткування стосовно податків на доходи і майно). Першим міжнародним податковим угодою вважається угода, укладена між Францією і Бельгією в 1843 р. Угоди, які полягали в другій половині XIX в., Як правило, обмежувалися сферами оподаткування міжнародної торгівлі, міжнародних перевезень, а також оподаткування спадщин і нерухомого майна. Після Першої світової війни 1914-1918 рр.. з повсюдним виникненням і розширенням прибуткового оподаткування на перший план виходять проблеми уникнення подвійного оподаткування доходів фізичних осіб та прибутку юридичних осіб, одержуваних у результаті здійснення підприємницької діяльності, що виходить за рамки окремої країни. Питання стандартизації і нормалізації міжнародних податкових відносин стають предметом обговорення на що відбулася в Брюсселі в 1920 р. між-народного фінансовій конференції, а потім у фінансовому комітеті Ліги Націй. Було підготовлено кілька проектів типових конвенцій (про надання адміністративної та правової допомоги, про усунення подвійного обкладення податками на доходи і капітал, податками на дарування та спадщину). Для вирішення проблем міжнародних податкових відносин і вироблення ефективних методів уникнення багаторазового оподаткування в міжнародних економічних відносинах в 1937 р. була заснована Міжнародна податкова асоціація. З 1954 р. Центром міжнародного співробітництва з податкових питань стає ОЄЕС (з вересня 1961 р. - Організація економічного співробітництва та розвитку - ОЕСР). Податковим комітетом ОЕСР були підготовлені Модельна конвенція про усунення подвійного оподаткування доходів і капіталу (1963 р.) і Модельна конвенція ОЕСР (1977р.), на яких засновано більшість усіх міжнародних податкових угод, що діють в сучасних умовах у сфері цих податків. Модельні конвенції поширюються на всі види податків на доходи і капітал. Основними цілями є: усунення подвійного оподаткування; запобігання ухилення від податків і зменшення можливостей зловживання нормами угод з метою уникнення податку. Модельні угоди містять: перерахування видів податків, регульованих угодою; визначення кола осіб, на яких поширюється угода; - визначення та встановлення умов оподаткування (обмежень по оподаткуванню) в державі - джерелі доходу таких видів доходів, як: прибуток від комерційної діяльності; дивіденди; відсотки; роялті; доходи від залежної особистої діяльності (доходи від роботи за наймом); доходи від незалежної особистої діяльності (винагороди і гонорари); інших доходів; визначення способів уникнення подвійного оподаткування (звільнення від оподаткування або застосування іноземного податкового кредиту); встановлення порядку виконання угоди сторонами (набуття чинності, термін дії, порядок припинення дії угоди, при-сування Процедура взаємного узгодження і т.д.). На відміну від Модельного конвенції ООН Модельна конвенція ОЕСР розроблялася з урахуванням відносин, що склалися між розвиненими країнами, що зумовило застосування в якості основного принципу оподаткування доходів за місцем резидентства одержувача доходу, а не за місцем джерела доходу. Встановлено модельна конвенція по майну. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||