| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Міжнародні стандарти обліку і звітності | ||
|
Моделі бухгалтерського обліку У світі існує кілька основних моделей обліку, які розрізняються насамперед тим, на якій правовій базі вони виникли і розвиваються. Англо-американська модель. Ключовий внесок у її розвиток внесли Великобританія, США і Голландія. У цих країнах бухгалтерська звітність розглядається як основне джерело інформації для інвесторів і кредиторів. Майже всі компанії присутні на РЦБ, і вони зацікавлені в отриманні об'єктивної інформації про фінансове становище один одного. Модель в більшості країн передбачає використання принципу обліку за первісною вартістю. Передбачається, що вплив інфляції невелике і господарські операції відображаються за цінами на момент угод. В даний час цю модель використовують багато країн - від Австралії, Індонезії та ПАР до Канади, включаючи деякі африканські та центральноамериканські країни. Континентальна модель. Її родоначальниками вважаються країни континентальної Європи і Японія. Тут специфіка бухобліку обумовлена двома факторами - орієнтацією бізнесу на великий банківський капітал і необхідністю відповідності вимогам фіскальних органів. У даній моделі значно більший вплив на порядок складання звітності надають державні органи (інтереси збору податків). Країни, які застосовують цю модель, також в основному керуються принципом незмінності первісної оцінки. Крім європейських (континентальних) країн, Японії та Росії дану модель використовують також більше десятка африканських країн. Південноамериканська модель. Відмітною її характеристикою є коригування показників звітності з урахуванням зміни загального рівня цін. Поправка на інфляцію необхідна для забезпечення достовірності поточної фінансової інформації (особливо щодо довгострокових активів). Коригування звітності орієнтована на потреби держави у виконанні дохідної частини бюджету. Деякі країни використовують змішані моделі з переважанням національної специфіки. Необхідно підкреслити: розподіл обліку на ті чи інші моделі вельми умовно - не існує і двох країн з ідентичними системами обліку. З іншого боку, в силу глобалізації економіки, як вважається, є необхідність певної стандартизації обліку та звітності або зближення їх моделей. Завдання для Росії Поширена думка про те, що російський бухгалтерський облік, у тому числі банківський, поки ще по-справжньому не реформовано, що в ньому маса недоліків, і тому Росії необхідно якнайшвидше переходити від своїх національних стандартів обліку (як уже зазначалося, стосовно до банкам вони зафіксовані в Правилах обліку) на використання так званих міжнародних стандартів фінансової звітності - МСФЗ (International financial reporting standards - IFRS). При цьому практично всі вважають, що вітчизняна звітність подається у форматі, зручному тільки для цілей оподаткування, банківського нагляду та статистики, що вона зрозуміла тільки фахівцям в області бухгалтерського обліку або банківської діяльності і не дозволяє широкому колу клієнтів, вкладників, інвесторів банків оцінити реальний фінансовий стан банку та його перспективи, тобто користувачам потрібні «словник і перекладач», щоб зрозуміти цю звітність. Таким чином, необхідність вдосконалення бухгалтерського обліку та стандартів складання фінансової звітності пов'язують з цілями забезпечення більшої прозорості фінансового становища банків, підвищення якості банківського нагляду та розширення доступу російських кредитних організацій на міжнародні фінансові ринки. Організації-стандартизатори В обліку та звітності банків багатьох країн все сильніше виявляється тенденція слідувати рекомендаціям провідної організації в світі з розробки єдиних облікових стандартів - європейського Ради (колись - Комітету) за міжнародними стандартами фінансової звітності (СМСФО, або International accounting standards board-IASB). Метою діяльності цієї недержавної організації, створеної в 1973 р. в результаті угоди між професійними бухгалтерськими організаціями низки європейських країн (Франція, Німеччина, Нідерланди, Великобританія, Ірландія), а також Австралії, Канади, Мексики, Японії та США, є уніфікація принципів бухгалтерського обліку корпорацій і їх фінансової звітності. З 1983 р. до складу КМСФО ввійшли всі професійні бухгалтерські організації, що є членами Міжнародної федерації бухгалтерів (IFAC). За даними на початок 2000 р. КМСФО об'єднував представників 143 бухгалтерських організацій з 104 країн. Рада працює в тісному контакті з національними організаціями по розробці стандартів, з комітетами з цінних паперів і з біржами ряду країн, зі Світовим банком, а також з міжурядовими організаціями, такими, як Європейська Комісія, Організація економічного співробітництва та розвитку, ООН та ін Проблемами уніфікації стандартів обліку та звітності займаються також: міжурядова робоча група експертів з міжнародних стандартів обліку та звітності при ООН (була створена в 1982 р.); Європейська комісія - забезпечує гармонізацію обліку в рамках Європейського Союзу; Комісія з цінних паперів і бірж США (Securities and exchange commission) - урядова організація США, чия юрисдикція поширюється на всі компанії, що продають цінні папери в США (включаючи іноземні); неурядовий Рада зі стандартів обліку та звітності США (Financial accounting standards board) - забезпечує розробку американських принципів обліку. Як правило, стандарти цієї організації отримують поширення в країнах з англоамериканской моделлю обліку. В даний час розглядається як конкурент СМСФО у розробці МСФЗ. Однією з цілей діяльності Ради є забезпечення міжнародної порівнянності і якості американських стандартів (US GAAP). Чи вибір? IFRS - International financial reporting standards (МСФЗ) - це вимоги до фінансового обліку, що розробляються названим вище міжнародним неурядовим Радою (Комітетом) експертів, що представляють національні професійні організації й регулюючі органи. Що стосується US GAAP (Generally accepted accounting principles - Загальноприйняті принципи звітності, або ОППО), то це вимоги до фінансового обліку, встановлені тільки національними професійними організаціями та регулюючими органами США і відображають англосаксонську модель бухгалтерського обліку. Інакше кажучи, дійсно міжнародними за походженням слід вважати лише МСФЗ. Дещо про термінах Зазвичай, кажучи про міжнародні стандарти, мають на увазі, що корпоративний облік являє собою процес систематичного збору та реєстрації інформації про щоденні операції, що проводяться фірмою (банком), а також аналіз і представлення даної інформації внутрішнім і зовнішнім користувачам (accounting). У нас цей термін перекладається як «бухгалтерський облік». Однак є фахівці, які вважають, що поняття «accounting» ширше поняття «бухгалтерський облік» і охоплює ще дещо (внутрішні правила і процедури обліку, формування звітності для зовнішніх користувачів). Позиція спірна, але так чи інакше під впливом цієї позиції останнім часом і в Росії зазначений термін багато хто став перекладати як «фінансова звітність». Водночас слід зауважити, що в самих МСФЗ залежно від контексту це поняття перекладається то як «бухгалтерський облік», то як «звітність». Якщо «accounting» включає в себе не тільки власне облікові операції фіксації деяких фактів (що очевидно), то ж те ж саме можна і потрібно сказати і про «бухгалтерський облік» в нашому традиційному його тлумаченні (для цього достатньо зазирнути до Закону «Про бухгалтерський облік»). Питання насправді не в тому, ніби одне поняття ширше, а інше вже, а лише в тому, чим реально відрізняються стандарти «accounting» і просто «бухгалтерського обліку». У цьому зв'язку питання про те, чи користуватися терміном «бухгалтерський облік» або «фінансова звітність», виявляється зовсім навіть несуттєвим. Спірні, однак, не стільки використовувана термінологія, а сама обгрунтованість і доцільність застосування в любрй окремо взятій країні МСФЗ (див. далі). Як був зроблений «історичний» вибір Між американцями і КМСФО розгорнулася запекла боротьба за право включення Росії в сферу свого впливу. Ще в лютому 1998 р. генеральний секретар КМСФО приїжджав до Росії у складі делегації, до якої входили представники Міжнародної федерації бухгалтерів та Світового банку. Мета візиту укладаючи-лась в тому, щоб зустрітися з вищими посадовими особами з уряду і керівниками організацій, що займаються питаннями бухгалтерського обліку, і по-намагатися переконати їх у доцільності прийняття в Росії МСФЗ. У позитивному випадку члени делегації обіцяли надати Росії необхідну допомогу в цьому на-правлінні. Незабаром, 6 березня 1998 р., вийшла постанова Уряду РФ «Про ут-верждении Програми реформування бухгалтерського обліку відповідно до між-народного стандартами фінансової звітності» № 283. Тим самим наша країна ніби висловилася на користь МСФЗ. Проте гроші на підготовку і реалі-цію Програми (проект ТАСІС) виділили американці, причому головними особами в проекті також опинилися американські та інші іноземні фахівці. Суть проблеми: вчора і сьогодні Вважається, що мета звітності за МСФЗ полягає в тому, щоб надавати широкому колу адресатів, яким необхідна звітність (керуючі самих компаній і зовнішні користувачі, включаючи наглядові органи), всю інформацію, потрібну користувачам для прийняття вірних управлінських рішень - наочну, зрозумілу, достовірну і надійну, змістовно значиму, зіставну; що складений за МСФЗ баланс дає набагато більш наочну картину, що тут у центрі уваги - інтереси інвестора (кредитора), який може бути впевнений, що завдяки такій звітності будуть задоволені всі його основні вимоги щодо надання інформації і його вкладення будуть належним чином захищені. Проблема насправді дуже актуальна. Учасники (акціонери і пайовики) та громадськість вимагають більшої прозорості в роботі банків, щоб мати можливість порівнювати з роботою інших кредитних організацій, у тому числі в міжнародному масштабі. Є всі підстави вважати, що навіть та непублікуемие звітність, яку має Банк Росії, не дає йому достатніх можливостей для оцінки реального стану справ в комерційних банках. Звідси і виникає питання про інтереси клієнтів і вкладників банків. Ця проблема давно вийшла на національний рівень. Отже, якість, інформативність публікується для клієнтів банків звітності має пріоритетне значення. Оскільки звітність банку до подання в Банк Росії перевіряє і запевняє аудиторська фірма, то, здавалося б, будь кваліфікована особа, ознайомившись з цією опублікованій звітністю, може оцінити реальний стан банку. Але це якщо її зміст достовірне. А з цим є значні проблеми. Більшість банків весь час допускає більш-менш серйозні порушення порядку обліку своїх операцій та складання звітності. Як же можна клієнтам і партнерам банків покладатися на публіковані ними дані? Виходом з цієї ситуації і вважається нині перехід на МСФЗ. Кілька років тому, коли ще тільки приймалося рішення про можливий перехід банків Росії на МСФЗ, обгрунтованість такого кроку у багатьох не викликала сумнівів, а наслідки представлялися більшості у вельми оптимістичних тонах. Багато були переконані, що достатньо ввести міжнародні стандарти і всі проблеми вирішаться, банки стануть «прозорими» і «правильними», нагляд за ними гранично спроститься. Але потім сумніви все ж стали наростати, стаючи все більш тривожними. Остаточно вони оформилися, коли в 2002 р. скандально збанкрутували американські компанії «Енрон» і «Уолдком», які стали найбільшими банкрутами за всю історію, а слідом за ними прокотилася ціла хвиля аналогічних подій у всьому світі. Суть в тому, що звітність у всіх цих «Енрон» була побудована в повній відповідності з міжнародними принципами і перевірена визнаними на міжнародному рівні аудиторами. Проте все це не завадило ввести в оману багатьох учасників ринку. На вітчизняному ринку ці події відгукнулися тепер уже очевидним висновком: від одного лише факту введення МСФЗ чудес очікувати не варто. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||