4.1 МЕТОДИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ОЦІНКИ РІВНЯ РИЗИКУ
Крім того, рівень фінансового ризику є головним показником оцінки рівня фінансової без-пеки підприємства, що характеризує ступінь захисту його фінансової діяльності від загроз зовнішнього і внутрішнього характеру. Тому оцінка рівня ризику в процесі управ-ління фінансовою діяльністю підприємства супроводжує підготовку практично всіх управлінських рішень.
Рівень фінансового ризику характеризує ймовірність його виникнення під впливом певного фактора ризику (або групи таких факторів) і можливих фінансових втрат при настанні ризикової події.
З урахуванням зазначеного визначення формується конкретний методичний інструментарій оцінки рівня ризику, що дозволяє вирішувати пов'язані з ним конкретні завдання управління фінансовою діяльністю підприємства. Диференціація цього методичного інструментарію відображає наступну систематизацію задач оцінки рівня ризику в процесі фінансової діяльності (рис. 4.1).
Малюнок 4.1. Систематизація основних методичних підходів до оцінки рівня ризику в процесі
фінансового ризик-менеджменту.
I. Методичний інструментарій кількісної оцінки рівня фінансового ризику є найбільш обширним, тому що включає в себе різноманітні економіко-статистичні, експертні, аналогові методи здійснення
такої оцінки. Вибір конкретних методів оцінки визначається наявністю необхідної інформаційної бази і рівнем кваліфікації менеджерів.
1. Економіко-статистичні методи складають основу проведення оцінки рівня фінансового ризику. До числа основних розрахункових показників такої оцінки відносяться:
а) Рівень фінансового ризику. Він характеризує загальний алгоритм оцінки цього рівня, представлений наступною формулою:
Таблиця 4.1 Розподіл ймовірності очікуваних доходів по двох інвестиційних проектах
Більше наочне уявлення про рівень ризику дають результати розрахунку середньоквадратичного (стандартного) відхилення, представлені в табл. 4.2.
Таблиця 4.2
Розрахунок середньоквадратичного (стандартного) відхилення по двох інвестиційних проектах
Результати розрахунку показують, що середньо-'квадратичне (стандартне) відхилення по інвестиційному проекту "А" становить 150, в той час
як щодо інвестиційного проекту "Б" - 221, що свідчать про більшому рівні його ризику.
Розраховані показники середньоквадратичного (стандартного) відхилення по розглянутих інвестиційним проектам можуть бути інтерпретовані графічно (рис. 4.2)
Малюнок 4.2. Розподіл ймовірності очікуваного
(розрахункового) доходу по двох інвестиційних проектах.
З графіка видно, що розподіл ймовірностей проектів "А" і "Б" мають однакову величину розрахункового доходу, однак у проекті "А" крива вже, що свідчить про меншу колеблемости варіантів розрахункового доходу відносно середньої його величини Я, а отже і про меншому рівні ризику цього проекту.
г) Коефіцієнт варіації. Він дозволяє визначити рівень ризику, якщо показники середнього очікуваного доходу від здійснення фінансових операцій різняться між собою. Розрахунок коефіцієнта варіації здійснюється за наступною формулою:
Приклад: Необхідно розрахувати коефіцієнт варіації за трьома інвестиційним проектам при різних значеннях середньоквадратичного (стандартного) відхилення і середнього очікуваного значення доходу по них. Вихідні дані і результати розрахунку наведені в табл. 4.3.
Отже, при порівнянні рівнів ризиків по окремих-ним інвестиційним проектам перевагу за інших рівних умов варто віддавати тому з них, за яким значення коефіцієнтів варіації найнижче (що свідчить про найкращому співвідношенні прибутковості і ризику).
д) Бета-коефіцієнт (або бета Він дозволяє оцінити індивідуальний або портфельний систематичний фінансовий ризик по відношенню до рівня ризику фінан-сового ринку в цілому. Цей показник використовується зазвичай для оцінки ризиків інвестування в окремі цінні папери. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:
Рівень фінансового ризику окремих цінних паперів визначається на основі наступних значень бета-коефіцієнтів;
2. Експертні методи оцінки рівня фінансового ризику застосовуються в тому випадку, якщо на підприємстві відсутні необхідні інформативні дані для здійснення розрахунків економіко -статистичними методами. Ці методи базуються на опитуванні кваліфікованих фахівців (страхових, фінансових, інвестиційних менеджерів відповідних спеціалізованих організацій) з подальшою математичною обробкою результатів цього опитування.
З метою отримання більш розгорнутої характеристики рівня ризику по розглянутій операції опитування слід орієнтувати на окремі види фінансових ризиків, ідентифіковані по даній операції (процентний, валютний, інвестиційний тощо).
ризик відсутній: 0 балів;
ризик незначний: 10 балів;
ризик нижче середнього рівня: 30 балів;
ризик середнього рівня: 50 балів;
ризик вище середнього рівня: 70 балів;
ризик високий: 90 Фаллах;
ризик дуже високий: 100 балів.
3. Аналогові методи оцінки рівня фінансового ризику дозволяють визначити рівень ризиків за окремими най-більш масовим фінансовим операціям підприємства. При цьому для порівняння може бути використаний як власний, так і зовнішній досвід здійснення таких фінансових операцій.
II. Методичний інструментарій формування необхідного рівня прибутковості фінансових операцій з урахуванням рівня ризику дозволяє забезпечити чітку кількісну пропорційність цих двох показників у процесі уп равления фінансовою діяльністю підприємства.
1. При визначенні необхідного рівня премії за ризик використовується наступна формула:
Таблиця 4.4
Розрахунок необхідного рівня премії за ризик
по трьом акціям
Результати розрахунку показують, що рівень премії за ризик зростає пропорційно зростанню бета-коефіцієнта, тобто рівня систематичного ризику.
2. При визначенні необхідної суми премії за ризик використовується наступна формула:
Таблиця 4.5 Розрахунок необхідної суми премії за ризик
по трьом акціям
3. При визначенні (необхідного) загального рівня прибутковості фінансових операцій з урахуванням фактора ризику використовується наступна формула:
Таблиця 4.6
Розрахунок необхідного загального рівня прибутковості
по трьом акціям
Викладений вище методичний інструментарій формування необхідного рівня прибутковості фінансових операцій з урахуванням фактора ризику побудований на "Моделі Оцінки Фінансових Активів", розробленої У.Шарпом. Графічну інтерпретацію цієї Моделі складає графік Лінії прибутковості цінних паперів "(рис. 4.3).
Малюнок 4.3. Графік" Лінії ДОХІДНОСТІ цінних паперів " .
Окремі точки на "Лінії прибутковості цінних паперів" показують необхідний рівень прибутковості за цінним папером (з урахуванням премії за ризик) залежно від рівня систематичного ризику по ній, вимірюваного бета-коефіцієнтом.
Проведений огляд показує, що методичний інструментарій оцінки та обліку рівня ризику в управлінні фінансовою діяльністю підприємства є досить обширним і дозволяє вирішувати різноманітні завдання у сфері його фінансового ризик-менеджменту.