3.4 СИСТЕМА РИЗИК-КОНТРОЛЛІНГА ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Внутрішній фінансовий ризик-контроль являє собою організований підприємством процес перевірки виконання і забезпечення реалізації всіх прийнятих рішень в галузі управління фінансовими ризиками з метою реалізації фінансової стратегії і попередження кризових ситуацій, що призводять до його банкрутства.
Створення систем внутрішнього ризик-контролю є невід'ємною складовою частиною побудови всієї системи управління підприємством з метою забезпечення його ефективності, Системи внутрішнього ризик-контролю створюються на підприємстві за лінійним і функціональним принципом або одночасно поєднують в собі обидва ці принципу. В основі цих систем лежить поділ контрольних обов'язків окремих служб і їх менеджерів.
Підвищенню ефективності реалізації функції внутрішнього контролю сприяє впровадження на підприємстві ефективної комплексної керуючої системи, що отримала назву "контроллінгКонцепція контролінгу була розроблена в 80-і роки як засіб активного запобігання кризовим ситуаціям, що призводять підприємство до банкрутства. Принципом цієї концепції, по-лучівшей назву "управління за відхиленнями", є оперативне порівняння основних планових (нормативних) і фактичних показників з метою виявлення відхилень між ними і визначення взаємозв'язку і взаємозалежності цих відхилень на підприємстві з метою впливу на вузлові чинники нормалізації діяльності. Система контролінгу починає впроваджуватися і в нашу практику.
У загальній системі контролінгу, організованого на підприємстві, виділяється один з центральних його блоків - фінансовий ризик-контролінг.
Фінансовий ризик-контролінг являє собою рс-гуляторного керуючу систему, координуючу взаємозв'язку між формуванням інформаційної бази, фінансовим ризик-аналізом, фінансовим ризик-плануванням і внутрішнім ризик-контролем, що забезпечує концентрацію контрольних дій на найбільш пріоритетних напрямках управління фінансовими ризиками підприємства, своєчасне виявлення відхилень фактичних її результатів від передбачених і прийняття оперативних управлінських рішень, спрямованих на його нормалізацію.
Як видно з визначення, фінансовий ризик-кон-тролінг не обмежується рамками лише внутрішнього контролю, а служить дієвим механізмом формування, реалізації та коригування всіх основних управлінських рішень у сфері управління фінансовими ризиками підприємства.
Основними функціями фінансового контролінгу є:
спостереження за ходом реалізації ризикових рішень, встановлених системою планових фінансових показників і нормативів;
вимір ступеня відхилення фактичних результатів фінансового ризик-менеджменту від передбачених;
діагностування за розмірами відхилень серйозних погіршень у фінансовому стані підприємства і суще-ного зниження темпів його фінансового розвитку;
розробка оперативних ризикових рішень з норма-лізації фінансової діяльності підприємства в відповідної з передбаченими цілями і показниками;
- коректування при необхідності окремих цілей і показників ризик-менеджменту в зв'язку із зміною зовнішнього фінансового середовища, кон'юнктури фінансового ринку і внутрішніх умов здійснення господарської діяльності підприємства.
Побудова системи фінансового контролінгу на підприємстві базується на певних принципах, основними з яких є (рис. 3.12):
Малюнок 3.12. Склад основних принципів побудови системи
фінансового контролінгу на підприємстві
.
1, Спрямованість системи фінансового контролінгу на реалізацію розробленої фінансової стратегії підприємства. Для того, щоб бути ефективним фінансовий ризик-контролінг повинен носити стратегічний характер, тобто відображати основні пріоритети фінансового розвитку підприємства. Це визначає цілеспрямоване обмеження даними контроллингом розглянутих фі-
нансових операцій. Обширний контроль над усіма поточними фінансовими операціями не має сенсу, так як буде лише відволікати менеджерів від більш важливих цілей управління фінансовими ризиками,
Багатофункціональність фінансового контролінгу. Він повинен забезпечувати контроль реалізації пріоритетних показників фінансового розвитку з урахуванням факторів ризику не тільки по підприємству в цілому, але і в розрізі окремих його центрів відповідальності, передбачати можливість порівняння контрольованих показників з середньогалузевими, забезпечувати взаємозв'язок розглянутих фінансових показників, складаю-трудящих в умовах ризику, з іншими найважливішими показу-телямі господарської діяльності підприємства,
Орієнтованість фінансового контролінгу на кількісні стандарти. Ефективність керуючих дій контролінгу значно зростає, якщо контрольовані стандарти діяльності виражені конкретних кількісними показниками. Це не означає, що контролінг не повинен охоплювати якісні аспекти - йдеться лише про те, що ці якісні аспекти повинні бути виражені в системі кількісних стандартів, що виключить різне їх тлумачення.
Відповідність методів фінансового контролінгу специфіці методів ризик-аналізу та ризик-планування. У процесі організації внутрішнього контролінгу необ-хідно орієнтуватися на весь арсенал раніше розглянутих систем і методів фінансового ризик-планування (при підготовці стандартів контролю) та ризик-аналізу (при під-готуванні показників, що відображають фактично досягнуті результати, і виявленні причин їх відхилень від стан -дартов).
Своєчасність операцій контролінгу. Ця своєчасність полягає не у високій швидкості або частоті здійснення контрольних і функцій, а в адекватності періодів контрольних та коригуючих дій періоду здійснення окремих операцій, пов'язаних з генеруванням фінансових ризиків. Головна умова своєчасності фінансового контролінгу полягає в наступному: він повинен носити характер "раннього попередження кризового розвитку", тобто дозволяти усувати поточні відхилення перш, ніж вони візьмуть серйозний характер.
Простота побудови контролінгу Найпростіші форми і методи фінансового контролінгу, побудованої відповідно до його цілями, вимагають менших зусиль ризик-менеджерів і, як правило, більш економічні. Надмірна складність побудови фінансового контролінгу може бути не зрозуміла або не підтримати його операторами а також вимагати істотного збільшення потоку інформації для його здійснення.
Економічність контролінгу. Витрати по здійсненню фінансового ризик -контролінгу повинні бути мінімізовані з позицій їх адекватності ефекту цієї системи. Це означає, що обсяг витрат з організації ризик-контролінгу не повинен перевищувати розміру того ефекту (зниження витрат, приросту доходів, збільшення прибутку тощо), який досягається в процесі його здійснення.
З урахуванням перерахованих принципів фінансовий ризик-контролінг на підприємстві будується за такими основними етапами (рис. 3.13):
Малюнок 3.13. Зміст і послідовність етапів побудови системи фінансового контролінгу на підприємстві.
До Визначення об'єкта контролінгу. Це загальна вимога до побудови будь-яких видів контролінгу на підприємстві з позицій цільової його орієнтації. Об'єктом фінансового контролінгу є ризикові рішення по основним аспектам фінансової діяльності підприємств.
2. Визначення видів і сфери контролінгу, В відповідної з концепцією побудови системи контролінгу, він поділяється на такі основні види: стратегічному контролінг; поточний контролінг; оперативний контролінг \ Кожному з перерахованих видів контрол-линга повинна відповідати певна його сфера періодичність здійснення його функцій. В табл. 3.2 наведені основні характеристики окремих видів фі-нансового ризик-контролінгу на підприємстві.
Малюнок 3.14. Зміст і послідовність основних етапів побудови системи моніторингу контрольованих показників фінансової діяльності підприємства, схильних факторів ризику.
а) Побудова системи інформативних звітних показників по кожному виду фінансового контролінгу грунтується на даних фінансового та управлінського обліку. Ця система являє собою так звану "первинну інформаційну базу спостереження", необ-дімую для подальшого розрахунку агрегованих по підприємству окремих аналітичних абсолютних і відносних фінансових показників, що характеризують результати управління фінансовими ризиками підприємства.
б) Розробка системи узагальнюючих (аналітичних) показників, що відображають фактичні результати досягнень-вання передбачених кількісних стандартів конт-роля, здійснюється в чіткій відповідності з системою контрольованих показників. При цьому забезпечується повна порівнянність кількісного вираження встановлених стандартів і розглянутих аналітичних показників. У процесі розробки такої системи будуються алгоритми розрахунку окремих узагальнюючих (аналітичних) показників з використанням первинної інформаційної бази спостереження і методів фінансового ризик-аналізу.
фактично досягнуте значення контрольованого показника (у зіставленні з передбаченим);
розмір відхилення фактично досягнутого значення контрольованого показника від передбаченого;
факторне розкладання розміру відхилення (якщо контрольований показник піддається кількісному розкладанню на окремі складові). Алгоритм такого розкладу повинен бути визначений і доведений до кожного виконавця заздалегідь;
пояснення причин негативних відхилень по показнику в цілому і окремих його складових;
вказівку осіб, винних у негативному відхиленні показника, якщо це відхилення викликане внутрішніми факторами діяльності підрозділу.
Форма стандартного контрольного звіту (рапорту) виконавця диференціюється відповідно до змісту доведеного йому бюджету (плану).
г) Визначення контрольних періодів по кожному виду фінансового контролінгу і кожній групі розглянутих показників у цілому грунтується на рекомендаціях, викладених у табл. 3.2. Конкретизація контрольного періоду по видам контролінгу і групам показників визначається "терміновістю реагування", що не-обходимой для ефективного управління фінансовою де-ності на даному підприємстві. З урахуванням цього прин-ципу виділяють:
тижневий (декадний) контрольний звіт;
місячний контрольний звіт;
квартальний контрольний звіт.
д) Встановлення розмірів відхилень фактичних результатів розглянутих показників від встановлених стандартів здійснюється як в абсолютних, так і у відносних показниках. Так як кожен показник міститься в контрольних звітах виконавців, на даній стадії він агрегується в рамках підприємства в цілому. При цьому за відносними показниками всі відхилення поділяються на три групи:
позитивне відхилення;
негативне "допустиме" відхилення;
негативне "критичне" відхилення.
Для проведення такої градації на кожному підприємстві повинен бути визначений критерій "критичних" відхилень, який може бути диференційований по контрольних періодів. Як критерій "критичного" відхилення може бути прийняте відхилення в розмірі 20 і більше відсотків по тижневому (декадний) контрольному періоду; 15 і більше відсотків по місячному періоду; 10 і більше відсотків по квартальному періоду.
е) Виявлення основних причин відхилень фактичних результатів розглянутих показників від встановлених стандартів проводиться по підприємству в цілому і по окремих "центрам відповідальності". У процесі такого аналізу виділяються і розглядаються ті показники фінансового контролінгу, за якими спостерігаються "критичні" відхилення від цільових нормативів, завдань поточних планів і бюджетів. По кожному "критичного" відхиленню (а при необхідності і менш значущим розмірами відхилень показників пріоритетів першого порядку) повинні бути виявлені викликали їх причини. У процесі здійснення такого аналізу в цілому по підприємству використовуються відповідні розділи контрольних звітів виконавців.
Розроблена система моніторингу повинна коректуватися при зміні цілей фінансового контролінгу і системи показників поточних планів і бюджетів.
6. Формування системи алгоритмів дій з усунення відхилень є заключним етапом побудови фінансового контролінгу на підприємстві. Принципова система дій менеджерів підприємства в цьому випадку полягає в трьох алгоритмах (рис. 3.15):
Малюнок 3.15. формування принципових алгоритмів дій з усунення різних видів відхилень фактичних результатів управління фінансовими ризиками від передбачених.
а) "Нічого не робити Ця форма реагування передбачається в тих випадках, коли розмір негативні-тільних відхилень значно нижче передбаченого" критичного "критерію.
б) 'Усунути відхилення "Така система дій передбачає процедуру пошуку і реалізації резервів по забезпеченню виконання цільових, планових або нормативних показників. При цьому резерви розглядаються в розрізі різних аспектів фінансової діяльності та окремих фінансових операцій. В якості таких можливостей може бути розглянута доцільність введення посиленого режиму економії (за принципом "відсікання зайвого"), використання системи фінансових резервів та інші.
в) Змінити систему планових або нормативних показ-ників ". Така система дій робиться в тих випадках, якщо можливості нормалізації окремих ас-пектени фінансової діяльності, схильних факторів ризику, обмежені або взагалі відсутні. У цьому випадку за результатами фінансового моніторингу вносяться про-позиції з коригування системи цільових стратегічних нормативів, показників поточних фінансових планів або окремих бюджетів. В окремих критичних випадках може бути обгрунтовано пропозицію про припинення окремих виробничих, інвестиційних та фінан-сових операцій і навіть діяльності окремих центрів за-трат та інвестицій.
Впровадження на підприємстві системи фінансового контролінгу дозволить суттєво підвищити ефективність всього процесу управління його фінансовими ризиками.