| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
3.3. Методи та інструменти управління фінансовим ризиком | ||
|
Управління фінансовими ризиками направлено на розробку і реалізацію рекомендацій та заходів щодо зменшення рівня ризику при фінансових операціях до прийнятного рівня, що дозволяє компанії: виявляти ситуації, пов'язані з ризиком; отримувати дані шкоди; завчасно підготуватися до вибору фінансової операції, а при необхідності вжити заходів щодо зниження фінансових ризиків; враховувати при прийнятті рішень витрати, пов'язані з попередньою оцінкою і управлінням ризиком. Управління ризиками - це специфічна область фінансового менеджменту, що вимагає знань в області фінансів підприємства, страхової справи, аналізу господарської діяльності тощо Існують принципи управління ризиками підприємства: усвідомленість прийняття ризикових рішень; можливість управління фінансовими ризиками; порівнянність рівня ризикованості здійснюваних фінансових угод або операцій з рівнем їх прибутковості; порівнянність рівня ризикованості здійснюваних фінансових угод або операцій з фінансовими можливостями підприємства; економічність управління ризиками; облік впливу тимчасового чинника при управлінні фінансовими ризиками; порівнянність фінансової стратегії підприємства зі стратегією управління фінансовими ризиками підприємства. В цілому процес управління фінансовими ризиками представлений у наступній послідовності: виявлення всіх потенційних ризиків, пов'язаних з фінансовою діяльністю підприємства; виявлення факторів, що впливають на рівень фінансових ризиків; оцінка і ранжування потенційних ризиків; вибір методів визначення шляхів нейтралізації фінансових ризиків; застосування вибраних методів; оцінка результатів і коректування вибраних методів. Процес виявлення окремих видів фінансових ризиків, які можуть виникнути в процесі здійснення фінансової діяльності підприємства, здійснюється за двома напрямками: У розрізі кожної окремої фінансової операції або напрямку фінансової діяльності в цілому визначаються притаманні їм зовнішні види фінансових ризиків. Далі визначається перелік внутрішніх фінансових ризиків, які можуть виникнути при здійсненні окремих видів фінансових операцій підприємства. В результаті проведеної роботи формується загальний передбачуваний портфель фінансових ризиків, пов'язаних з майбутньою фінансовою діяльністю підприємства. При виникненні фінансових ризиків використовуються такі методи оцінок: експертні методи оцінок, які застосовуються у разі відсутності необхідних інформативних даних для здійснення розрахунків або порівнянь; статистичні методи оцінок, які дозволяють отримати найбільш повне кількісне уявлення про рівень ризику, тому досить часто використовуються в практиці фінансового менеджменту; ють кількісно оцінити ймовірність виникнення фінансових ризиків на основі використання внутрішньої інформаційної бази самого підприємства; аналогові методи оцінок, які дозволяють визначити рівень ймовірності виникнення ризиків по окремих, найбільш часто повторюваним операціями підприємства. Ці методи використовуються при оцінці валютного, інвестиційного та кредитного ризиків. Підприємство в процесі фінансової діяльності може від-- км здаватися від здійснення фінансових операцій, пов'язаних з високим рівнем ризику, тобто ухилитися від ризику. Ухилення від ризику, це найбільш просте і радикальне напрямок нейтралізації фінансових ризиків. Воно дозволяє повністю уникнути втрат, пов'язаних з фінансовими ризиками, але з іншого боку, не дозволяє отримати прибутки, пов'язаної з ризикованою діяльністю. При прийнятті ризику на себе основним завданням підприємства є вишукування джерел необхідних ресурсів для покриття можливих втрат. В даному випадку втрати покриваються з будь-яких ресурсів, що залишилися після настання фінансового ризику і як наслідок - понесення втрат. Якщо залишилися у підприємства ресурсів недостатньо, це може призвести до скорочення обсягів бізнесу. Ресурси всередині самого бізнесу, коли втрати бувають рідко, тому до них відносяться: готівка в касі, яка не страждає при пошкодженні будівель, що належать підприємству; залишкова вартість пошкодженої власності; дохід від продовження фінансово - господарської діяльності; дивіденди і відсотки від цінних паперів та інвестицій; додаткові кошти, що вносяться власниками бізнесу з метою його підтримки і резервний фонд підприємства. Кредитні ресурси, коли підприємство не в змозі по-крити всі втрати від фінансових ризиків, використовуючи внутрішні ресурси, частину можна покрити, використовуючи кредитні ресурси. Передача ризику - це здійснюється за такими направ-ленням: Передача ризиків шляхом укладення договору факторингу. Передача ризику шляхом укладення договору поручительства. Передача ризиків постачальникам сировини і матеріалів. Передача ризиків шляхом укладання біржових угод. Найбільш небезпечні за своїми наслідками фінансові ризики підлягають нейтралізації шляхом страхування. Страхування фінансових ризиків - це страхування, передбачати обов'язку страхування по страхових виплатах у розмірі повної або часткової компенсації втрат доходів особи, на користь якої укладено договір страхування, викликаних такими подіями: зупинка виробництва або скорочення обсягу виробництва в результаті обумовлених у договорі подій; банкрутство; непередбачені витрати; невиконання договірних зобов'язань; понесення застрахованою особою судових витрат; інші події. Перелік подій, що можуть спричинити фінансовий збиток, від ризику настання якого можна застрахуватися, досить широкий. Об'єднання ризику - це ще один спосіб мінімізації або нейтралізації фінансових ризиків. Підприємство має можливість зменшити рівень власного ризику, залучаючи до вирішення спільних проблем в якості партнерів інші підприємства і навіть фізичні особи, зацікавлені в успіху спільної справи. Крім цих методів існують так звані попереджувальні методи нейтралізації фінансових ресурсів. До таких методів відносяться: стратегічне планування діяльності підприємства; забезпечення компенсації можливих фінансових втрат за рахунок включається в контракти системи штрафів; скорочення переліку форс - мажорних обставин в контрактах з партнерами; вдосконалення управління оборотними коштами підприємства; збір та аналіз додаткової інформації про фінансовий ринок; прогнозування тенденцій зміни зовнішнього середовища і кон'юнктури фінансового ринку. Таким чином, щоб отримати більш ефективний результат, використовується не один, а сукупність методів. Перераховані методи можуть бути істотно доповнені з урахуванням специфікації фінансової діяльності окремих підприємств і конкретного складу портфеля їх фінансових ризиків, що буде описано нижче. Нижче наводяться приклади, що визначають вплив зміни валютного курсу на деякі ситуації на валютному ринку. Приклад. Компанія з Великобританії має дочірню фірму в США, вартість чистих доходів якої склала на 1 січня 500 тис. дол США. Для складання консолідованого звіту потрібні долари США перевести в фунти стерлінгів. Курси валют при цьому становили: на 1 січня 1 фунт стерлінгів дорівнював 1,75 дол США; на 1 грудня того ж року 1 фунт стерлінгів дорівнював 1,80 дол США. Визначити вплив зміна валютного курсу. Рішення. Вартість активів дочірньої компанії на 1 січня склала: 500000: 1,75 = 286 тис. фунтів стерлінгів. На 1 грудня: 500000: 1,80 = 278 тис. фунтів стерлінгів. Збиток в результаті несприятливої зміни курсу склав: 286000 - 278000 = 8000 фунтів стерлінгів. Приклад. Імпортер з Казахстану купує товари в Німеччині, валюта - євро, обсяг угоди 400 тис. євро, на момент укладання угоди 1 євро дорівнював 160 тенге. Дата платежу через 20 днів, і до моменту платежу 1 євро дорівнював 162 тенге. Таким чином, в результаті виникнення операційного валютного ризику сума платежу збільшилася на 80 тис. тенге. Водночас експортер з Німеччини в даному випадку виявився не схильний до валютного ризику і в будь-якому випадку отримає обумовлені договором 400 тис. євро. Приклад. Корпорації виданий кредит у сумі 300 тис.тенге на 6 місяців під просту процентну ставку 10% на місяць. Знайти розширене значення боргу в кінці кожного місяця. Рішення: в кінці 1-го місяця 300 (1 +0) = 330 тис.тенге в кінці 2-го місяця 300 (1 +0,2) = 360 тис.тенге в кінці 3-го місяця 300 (1 +0,3) = 390 тис.тенге наприкінці 4-го місяця тис.тенге наприкінці 5-го місяця 300 (1 +0,5) -450 тис.тенге наприкінці 6-го місяця 300 (1 +0,6) = 480 тис.тенге Приклад. Необхідно визначити суму, що сплачується при індосаменті векселя. Якщо він виписаний на суму 5 млн. тенге, термін до настання платежу 140 днів, ставка кредиту, що надається 70% річних. Рішення: Р = 8: [1 + (Ьх1): ВхЮО] = 1500000: [1 + (150x70): 360 х 100] = тенге. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||