Головна
Головна → 
Фінанси → 
Інвестиції → 
« Попередня Наступна »
М.В. Лагоджена. ІНВЕСТИЦІЇ, 2007 - перейти до змісту підручника

7.7. МЕТОДИ СТИМУЛЮВАЛИ ІНВЕСТОРІВ

Політика стимулювання інвесторів в розвинених країнах і країнах різниться досить істотно.
У практиці стимулювання інвесторів промислово розвинених країн переважають фінансові кошти, а для держав, що розвиваються та країн з перехідною економікою - фіскальні та податкові засоби стимулювання; найчастіше використовуються пільгові митні мита на імпортоване виробниче обладнання (що в промислово розвинених країнах є малоефективною мірою через невисокі ставок мит на більшість видів промислового обладнання), зменшення ставок корпоративного податку на прибуток, надання податкових канікул.
Країни, що розвиваються а країни з перехідною економікою при реалізації державної політики стимулювання залучення інвестицій виходять з податкових стимулів. Мета таких заходів полягає в тому, що ці країни хочуть сприяти економічної реструктуризації, економічному зростанню, використовуючи приплив зовнішніх і внутрішніх ресурсів.
Найбільш часто зустрічаються методи стимулювання інвесторів:
м інвестиційні знижки;
податковий кредит;
податкові канікули;
прискорена амортизація,
інвестиційні субсидії;
пільги непрямого оподаткування, зокрема знижені ставки митних зборів.
Інвестиційні знижки і податковий кредит порівняно з податковими канікулами володіють перевагами, оскільки є більш дієвими інструментами для залучення капіталу в тій чи іншій бажаної форми.
Найбільш проста і ефективна система податкового кредиту. Якщо сума податкового кредиту, що надається кваліфікованому підприємству, визначена, то вона перераховується на спеціальний податковий рахунок. Компанія, що одержала таку пільгу, буде вважатися звичайним платником податків, відмінність такої компанії полягає в тому, що відповідальність за оподаткування доходів оплачуватиметься за рахунок кредитів, що повертаються з податкового рахунку, поки сальдо балансу доводиться до нуля. Після цього податковий рахунок закривається на певний період, а невикористані суми податкового кредиту дозволяється використовувати.
Податковий кредит - це відрахування з податку на прибуток частини інвестиційних витрат компанії, можливо, з умовою використання цього кредиту для наступних капіталовкладень.
Система інвестиційних знижок застосовується у формі знижених податкових ставок аналогічно практиці податкового кредиту і має адекватний ефект. Різниця полягає в тому, що корпоративний податок має кілька ставок, що надається ж суму інвестиційної знижки варто визначити не в абсолютному вираженні, а у формі податкової ставки, в якій надається знижка. В іншому випадку сума наданого податкового кредиту не буде залежати від ставки податку.
Інвестиційна знижка може мати форму знижки на виснаження надр, надання якої веде до зменшення оподаткування прибутку добувної індустрії.
Ще один різновид інвестиційних знижок - зменшення корпоративного податку на половину різниці між витратами на НДДКР поточного року і середніми витратами на наукові дослідження двох попередніх періодів, але з урахуванням зростання цін.
При прискореної амортизації більша частина прибутку, ніж при звичайній амортизації, потрапляє у витрати виробництва та звільняються-дається від оподаткування.
У порівнянні з іншими методами податкових стимулів для залучення інвестицій прискорена амортизація має дві переваги:
обходиться дешевше, ніж доходи, від яких відмовилися раніше, що частково покривалося вартістю останніх років дії активів;
якщо прискорена амортизація надана на тимчасовій основі, то вона може стимулювати на короткостроковий період зростання капіталовкладень, так як інвестори, ймовірно, вкладуть капітал, щоб отримати ефект у майбутньому.
Інвестиційні субсидії є різновидом інвестиційних знижок або податкових кредитів, але їх надання проблематично, так як має ризик для бюджету (бюджетна ефективність таких субсидій може бути негативною).
Стимулювання непрямих податків здійснюється у формі виключення з-під оподаткування ПДВ сировини і капіталомістких товарів, а також запровадження системи умовно безмитного ввезення.
Особливе місце серед засобів стимулювання іноземних інвесторів займають вільні економічні зони, які являють собою зони з особливим юридичним та економічним статусом, що створює сприятливі умови для залучення іноземних інвестицій на основі ряду пільг.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz