Питання регулювання науково-технічного співробітництва вже зараз виходять за рамки національних інтересів, стають предметом вироблення взаємоприйнятної політики як на двосторонній, так і на багатосторонній основах. У майбутньому цей процес посилиться, а його результатом стане якісна зміна поняття «національна безпека». Головною умовою безпеки будь-якої соціально-економічної системи стає її власна життєздатність, обумовлена досягнутим економічним і технологічним рівнем розвитку, конкурентоспроможністю, якістю життя і лише в останню чергу - захищеністю від зовнішньої загрози. Ключовими елементами концепції національної безпеки стають рівні розвитку освіти і науки, їх відкритість і включеність у світовій інтелектуальний потенціал. Актуальна мета науково-технічної політики держави в цих умовах - пошук оптимального співвідношення між охороною національної інтелектуальної власності та подальшої глибокої інтернаціоналізацією науково-технічної діяльності. Саме такий підхід може стати найбільш конструктивним і в Росії.
|