|
В останні роки в промислово розвинених країнах Заходу прогнозування перспектив розвитку основних напрямів науково-технічного прогресу (НТП) все більш тісно пов'язується з оцінкою тенденцій у соціально-економічній сфері. І якщо донедавна технологічна складова розглядалася як домінанта, в значній мірі визначає довгострокові тренди, то зараз її аналіз все більш тісно пов'язується з факторами соціального, політичного, культурного характеру.
За наявними оцінками, вже в рамках першого десятиліття XXI в. дозріють передумови для наступної «хвилі» глибоких структурних перетворень на тлі посилення конкуренції в наукомістких галузях. Розширення ролі сфери НДДКР завершить формування особливого, обширного, майже безмежного ринку - ринку знань, що спирається на нову інформаційну структуру.
Комплексний характер сучасних наукових і технічних проблем, глобальні процеси інтернаціоналізації господарського та суспільно-політичного життя стимулюють процес інтеграції інтелектуальних національних ресурсів. Ці процеси створюють нову світову структуру - транснаціональний науково-технічний потенціал. Основна особливість кінця 80-х - початку 90-х років - подальше прискорення інтернаціоналізації соціально-економічних процесів на базі науково-технічного обміну та співробітництва: Розвиток міжнародних інформаційних мереж, глобальна дифузія нововведень, здійснюваних транснаціональними корпораціями, політичні зміни в державах Східної Європи і колишнього СРСР - все це призводить до необхідності серйозного перегляду колишніх концепцій міжнародного науково-технічного розвитку та співробітництва, можливості побачити в них нові кордони і перспективи.
|