5.2. Норматив власного оборотного капіталу для формування виробничих запасів
Вважається, що за рахунок власних джерел повинна бути покрита мінімальна потреба в оборотних коштах, додаткова потреба покривається за рахунок залучення в оборот корпорації позикових ресурсів. Розрахунок потреби в соб-1 дарських оборотних коштах здійснюється в процесі фі-3 нансового планування діяльності корпорації і полягає в розрахунку планового нормативу власних оборотних коштів.
Шляхом їхнього підсумовування розраховується сукупна потреба в оборотних коштах. Розрахунок потреби в оборотних коштах здійснюється декількома методами. Основним є метод прямого рахунку. Суть цього методу полягає в тому, що потреба визначається по кожному виду, найменуванню сировини, матеріалів та інших матеріальних цінностей прямим рахунком, а потім шляхом їх підсумовування розраховують потребу в оборотних коштах у цілому по статті. Зокрема, норматив оборотних коштів по сировині, матеріалам і іншим аналогічним цінностям визначається як добуток одноденного їх витрати на норму запасу в днях. Одноденний витрата в тенге розраховується на основі календарних днів (рік-360, квартал-90, місяць-30 днів) за такою формулою:
Н = ОхN,
де О - одноденний витрата;
N - норма запасу в днях.
Норма оборотних коштів включає: час знаходження матеріалів в дорозі (N1 - транспортний запас); час на передоплату (N2; час на приймання, розвантаження, сортування і складування (N3 - час на приймання); час на підготовку до виробництва (N4 - технологічний запас); час знаходження на складі у вигляді поточного запасу (N5); страховий запас (N6).
N = N1 + N2 + N3 + N4 + N5 + N6
Необхідність транспортного запасу (N1) обумовлена розбіжністю руху вантажів і платіжних документів за часом. У період між оплатою рахунку і отриманням вантажу потреба підприємства в ресурсах покривається за рахунок транспортного запасу.
Якщо розрахунки корпорації та постачальниками товарно-матеріальних цінностей здійснюються на умовах передоплати, необхідно врахувати при розрахунку потреби в оборотних коштах час з моменту перерахування грошей у вигляді передоплати до моменту отримання вантажу (N2).
Технологічний запас (N4) визначається конкретними умо-виями роботи кожної корпорації. У цей період відбувається підготовка сировини і матеріалів до запуску у виробництво (різка, сушка і т.д.) або підбираються партії запуску. Якщо в договорах з постачальниками визначаються умови, що виключають необхідність підсортування, різання або інших підготовчих операцій в корпорації, час на технологічний запас не передбачається.
Поточний запас (N5) призначений для забезпечення нормального ходу виробничої діяльності в період між двома черговими партіями поставок . Норма поточного запасу залежить від інтервалу поставок. Чим частіше матеріали надходять в корпорацію і запускаються у виробництво, тим менше по них поточний запас і навпаки. Як норми поточного запасу зазвичай приймають половину тривалості середнього інтервалу між поставками.
Поточний запас розраховується, виходячи з термінів поставки матеріальних цінностей за договорами, нарядам і іншим документам, в яких визначено обсяг і встановлені дати поставок.
Гарантований (страховий) запас) створюється для забезпечення безперервності виробничого процесу при виникненні перебоїв у постачанні через порушення умов поставок за термінами і комплексності, затримки вантажу в дорозі та в деяких інших випадках.
На величину запасу в днях впливають віддаленість постачальників від споживачів, розмір поточного запасу і т.д. Кожен з перерахованих факторів при деяких умовах може стати вирішальним.
Тривалість перебування коштів в страховому запасі розраховується по відношенню до норми оборотних коштів на поточний запас.
Норма оборотних коштів у днях по страховому запасу зазвичай встановлюється для кожної групи матеріалів у межах до 50% норми поточного запасу.
В окремих випадках норма страхового запасу може бути збільшена понад 50%, якщо:
якщо корпорація розташована далеко від постачальників і від зручних транспортних шляхів.
Приклад розрахунку потреби у власних оборотних коштах по сировині і матеріалам наводиться в наступній таблиці.
Норма оборотних коштів як середньо зважена величина знаходиться діленням потреби в оборотних коштах на одноденну витрату цих матеріальних ресурсів. У нашому прикладі вона дорівнює 29,37 дня (1028:35).
До складу першої групи входять: сировина, основні і допоміжні матеріали, покупні напівфабрикати, паливо, тара, незавершене виробництво, готова продукція. На цю групу норматив оборотних коштів на планований рік визначається
на основі нормативу поточного року з урахуванням планованого зростання випуску продукції і прискорення оборотності оборотних коштів.
Приклад. Сукупний норматив за елементами першої групи в базисному році визначено в сумі 5000 тис. тенге, зростання товарної продукції в планованому році - 4%, прискорення оборотності оборотних коштів - 2%. Норматив на запланований рік - 5100 тис. тенге (5000x104 :100-5000x102: 100).
До другої групи належать: запасні частини для ремонту, то-варно-матеріальні запаси, витрати майбутніх періодів та інші. Сукупний норматив за елементами цієї групи розраховується на основі нормативу базисного року, який збільшується на кілька менший відсоток у порівнянні з встановленим відсотком випуску товарної продукції в планованому році. Розмір зниження визначається наступним чином. Насамперед аналізується склалося за кілька років співвідношення між зростанням цих запасів і збільшенням випуску товарної продукції. На основі виявленої закономірності визначається розрахункова величина нормативу, яка зменшується на розмір передбачуваного прискорення оборотності запасів.