Головна
Головна → 
Фінанси → 
Інвестиції → 
« Попередня Наступна »
Л.Л. Игонина. ІНВЕСТИЦІЇ, 2005 - перейти до змісту підручника

Визначення вартості власних коштів

При визначенні вартості власних коштів необхідно виходити з того, що витрати з їх обслуговування значною мірою пов'язані з необхідністю виплат дивідендів акціонерам. Слід враховувати, що якщо фірма протягом аналізованого періоду утримується від виплати дивідендів, здійснюючи їх капіталізацію, то це не означає можливість ігнорування витрат даного виду, оскільки зобов'язання майбутніх виплат можна розглядати як приховані витрати.
Вартість обслуговування власних коштів у частині акціонер-ного капіталу і нерозподіленого прибутку визначається очікуваною прибутковістю акцій фірми як емітента.
Вартість капіталу, одержуваного за допомогою привілейованих акцій, можна визначити за формулою


Якщо потік майбутніх дивідендних виплат можна визначити з високим ступенем достовірності, то ставка дисконтування, при якій справжня вартість майбутніх дивідендних виплат дорівнює поточної вартості акцій, виступає як вартість акціонерного ка-питала. Однак на практиці складність використання цього методу пов'язана з тим, що величина майбутніх дивідендів, як правило, не-відома і прогнозована прибутковість акцій може не збігтися з їх реальною дохідністю.
Для визначення необхідного рівня прибутковості використовуються наступні моделі:
зростання дивідендів,
прибутковості по прибутку на акцію,
ціни капітальних активів.
Можливості застосування цих моделей значною мірою визна-чаються наявністю інформації. Так, модель зростання дивідендів може бути використана у випадку, коли передбачається постійний і рівномірний характер дивідендних виплат. При цьому поточна ринкова вартість акцій визначається за формулою


Відповідно до даної формулою вартість акціонерного ка-питала залежить від дивідендних виплат поточного року, сформованої ринкової вартості акцій і темпу зростання дивідендів. Визначення значення перших двох факторів не представляє складності, оскільки фінансові результати поточного року відомі. Однак темп зростання дивідендів є в деякій мірі умовною величиною, яка може бути встановлена на основі методів прогнозування, що неминуче зменшує вірогідність і точність розрахунків. При невизначеності величини майбутніх дивідендних виплат, їх нерівномірному і випадковому характері використовуються інші методи оцінки прибутковості акцій. Найбільш простим підходом до оцінки необхідної прибутковості акціонерного капіталу є використання моделі прибутковості по прибутку на акцію. Ця модель виходить з того, що чистий прибуток у розрахунку на одну акцію виступає як величина доходу, одержуваного акціонером у вигляді дивідендів при розподілі прибутку після сплати податків.
Чистий прибуток у розрахунку на одну акцію визначається за формулою



Модель САРМ має широке поширення в сучасній західній практиці. Відповідно з даною моделлю прибутковість конкретних фінансових інструментів залежить від прибутковості без-ризикових цінних паперів і коефіцієнта (3, що відображає чутливих-ність даного виду акцій до змін ринку.
Вихідним пунктом визначення необхідної прибутковості є визначення прибутковості безризикових фінансових інструментів, у якості яких приймаються, як правило, державні цінні папери. При цьому дотримується вимога порівнянності строків обігу державних цінних паперів, з одного боку, і термінів дивідендних виплат, з іншого. Значення коефіцієнта (3 визначаються на основі зіставлення динаміки курсу даного фінансового інструменту та зміни фондових індексів.
В умовах низького ступеня розвитку і нестійкості російського фондового ринку, незначності його впливу на стан економіки, відсутність необхідної інформаційної інфраструктури можливості застосування розглянутої моделі в її основною версією істотно обмежені.
Разом з тим з урахуванням зазначеної специфіки при наявності відповідної інформації можуть бути використані модифіковані версії моделі САРМ з використанням для характеристики середньої прибутковості цінних паперів розглянутого вище середнього показника прибутковості по прибутку на одну акцію для групи фірм і дисперсії щодо середньої величини.
При використанні даного підходу слід враховувати, що результати розрахунків можуть характеризуватися значною мірою умовності у зв'язку з недоліками, властивими показником чистого прибутку на акцію, а також припущеннями основної версії моделі, що передбачає залежність показника поточної . прибутковості від зовнішніх чинників, зокрема прибутковості безризикових фінансових інструментів і середньої рентабельності капіталу.
Таким чином, всі розглянуті методи аналізу мають певні слабкі сторони, тому на практиці необхідно користуватися більш ніж одним методом, щоб підвищити достовірність і точність розрахунків. Доцільно порівняти отримані різними методами результати, проаналізувати причини розбіжностей у значеннях розглянутих показників і при необхідності рассчи-тать ефективність інвестицій з використанням різних вари-антів значення вартості капіталу.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz