Головна |
« Попередня | Наступна » | |
4. Основні положення законодавства про селян | ||
Реформу про звільнення кріпаків не можна було назвати «даруванням свободи». Згідно з положеннями Маніфесту селяни отримували особисту свободу, кріпаків тепер не могли продавати, розпоряджатися їх часом, привласнювати результати праці. Колишні кріпаки наділялися правами володіння власністю, могли отримувати освіту і т. д. Подушна подати з селян була знято, а рекрутська повинність як і раніше поширювалася на колишніх кріпаків. Всі землі поміщиків залишалися у власності колишніх господарів, за винятком наділів (ділянок), які поміщики мали виділити селянам після того, як колишні кріпаки заплатять відповідний викуп. Ціни на землю при продажу її селянам завищувалися, а колишні кріпаки не мали коштів на викуп землі навіть за реальними цінами, дворяни або чиновники були світовими посередниками, решавшими спірні питання, що виникають між селянами та їх колишніми господарями. Реформа по звільненню селян була сприйнята як великий прогрес у розвитку Росії. Масові виступи селянства закінчилися, неосвіченість більшості кріпаків не дозволяла їм повністю скористатися всіма правами, наданими їм державою, внаслідок чого ще багато років у Росії панував поміщицький свавілля. Але падіння кріпосного права було прогресивним кроком у розвитку Росії, оскільки поява вільнонайманою сили дало можливість розвиватися капіталістичному виробництву в країні. Отриманою з реформи землі селянам явно не вистачало і вони змушені були орендувати частину поміщицьких земель, сплачуючи за це грошима або своєю працею, тобто зберігалася поземельна залежність селян від поміщиків, що вело до збереження преж-них феодальних форм експлуатації селян. Таким чином, положення російського селянина, який мав працювати і на себе, і на поміщика, виплачувати борги і податки державі, як і раніше залишалося вкрай тя-желим і гальмувало розвиток сільського господарства. Іншим гальмом аграрного виробництва було збереження ще одного феодального пережитку - селянської громади, яка була власником селянської землі і зберігала зрівняльні відносини, що істотно сковувало господарську ініціативу найбільш працьовитих селян. | ||
« Попередня | Наступна » | |
|