Основні види і характеристики вкладів (депозитів)
Вклади (депозити) до запитання - це кошти в гривнях та / або в іноземних валютах (якщо банк має ліцензією, що дає йому право проводити також валютні операції), внесення (переведені) на банківські рахунки, які
їх власники відповідно до договору вкладу (депозитним договором) можуть отримати повністю або в необхідної частини на першу вимогу, випйсав відповідний грошовий документ і пред'явивши (направивши) його в банк.
Повернення вкладу «на першу вимогу» означає, що банк видає або перераховує суму вкладу (цілком або частково) негайно після одержання про це належно оформленого письмового розпорядження (документа) вкладника або розпорядника рахунку (якщо рахунок був відкритий вкладником на ім'я іншої особи - бенефіціара, тобто вигодонабувача).
До вкладами (депозитами) до запитання відносяться, зокрема: кошти на розрахункових і поточних рахунках юридичних осіб; кошти на спеціальних депозитних рахунках юридичних осіб; кошти на кореспондентських рахунках інших кредитних організацій, відкритих у цьому банку ; кошти у вкладах фізичних осіб.
Перевага розміщення грошей у банку на умовах «до запитання» - висока ліквідність (швидке звернення в «живі» гроші). Готівкові та / або безготівкові гроші зараховуються на банківські рахунки і знімаються (списуються) з них у міру проведення власниками рахунків господарських та інших операцій. Однак з точки зору банку цей ресурс, що відрізняється підвищеною мобільністю, є не дуже надійним, тому відсоток, який він платить за дані залучені кошти, відносно невеликий.
Таким чином, вкладні (депозитні) кошти до запитання мають такі особливості: гроші вносяться (зараховуються) і вилучаються (списуються) вільно (застосовуються лише деякі обмеження на вилучення); власник рахунку платить банку комісію за відкриття та / або користування рахунком у вигляді твердої місячної ставки або у відсотках від дебетового обороту по рахунку (суми списань з рахунку); банк платить власнику рахунку невисокий відсоток або взагалі не платить (кошти в розрахунках).
Строкові вклади (депозити) - це гроші, внесені (переведені) в банк на фіксований термін, які їх власники відповідно до договору вкладу (депозитним договором) зобов'язуються не забирати з банку (не знімати з рахунку) до закінчення зазначеного строку або до настання інших обставин, зазначених у договорі. Такі вклади (депозити) залежно від терміну перебування відпо-чих сум на банківських рахунках можна класифікувати на безліч груп. Так, відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку в банках строкові депозити в банках діляться на термін: до 30 днів; від 31 до 90 днів; від 91 до 180 днів; від - 181 дня до одного року; від одного року до трьох років; понад три роки.
Як вже зазначалося, банку зручніше (і прибутковіше) працювати зі строковими вкладами. Але ПС РФ поставив під великий сумнів саму можливість прийому банками
строкових вкладів від населення. Відповідно до ГК дотримання фізичною особою терміну договору вкладу - не обов'язок, а лише його право, тобто фізична особа може дочекатися закінчення зазначеного терміну, але може і зажадати повернути йому вклад (або перерахувати його повністю або частково на інший рахунок в цьому ж банку або в іншому банку) у будь-який час до настання обумовленого терміну (п. 2 ст. 837 ЦК) . Правда, дане правило застосовується тільки до вкладникам - фізичним особам.
У зв'язку з цим банківська громадськість давно вже ставить перед законодавцем питання про те, щоб дозволити сторонам договору банківського вкладу самостійно встановлювати в договорі умови повернення вкладнику його грошей, розміщених в БАДК на конкретний термін, т.е . щоб банк, якщо такий пункт буде внесений до відповідний договір, міг повертати вкладнику його гроші не за його першою вимогою, а саме в термін, зазначений у договорі між ними (для цього потрібно внести невелику зміну в п. 2 ст. 837 ГК РФ) .
Що стосується юридичної особи, то воно, уклавши терміновий депозитний договір, не має права вимагати повернути йому відповідну суму раніше узгодженого терміну (якщо тільки це право особливо не передбачено в самому договорі), а також не вправі перераховувати знаходяться на депозиті кошти іншим особам.
Отже, характерними особливостями строкових вкладів (депозитів) є наступні: вони залучаються на чітко визначені терміни, але клієнти, особливо фізичні особи, можуть і не дотримуватися цих термінів; кошти на терміновому депозиті юридичної особи не можуть використовуватися для платежів, на них не виписуються платіжні документи; власникам відповідних рахунків банк платить фіксований відсоток.
За строковими договорами вкладу банк не може односторонньо зменшити розмір відсотків, якщо інше не передбачено в законі, а для випадку з юридичною особою - в законі або договорі (п. 2 і 3 ст. 838 ЦК) . У самому ж Цивільному кодексі названий лише один з випадків, коли банк має право в односторонньому порядку зменшити розмір відсотків за внесок: якщо строковий вклад повертається вкладникові на його вимогу до закінчення раніше обумовленого сторонами терміну, то відсотки сплачуються як за вклад до запитання, якщо в договорі не був передбачений інший розмір відсотків (п. 3 ст. 837 ЦК).
Дані про притягнення російськими банками вкладів і депозитів в 2003 р. і на початку 2004 р. представлені в табл. 6.3.
Особливу групу становлять банківські ощадні вклади, що відкриваються фізичним особам: до запитання; строкові, в тому числі з додатковими внесками; виграшні; грошово-речові виграшні; цільові; умовні; з пре-дуведомленнимі платежами та ін . Найбільш поширеним документом, удо-стоверяющім внесення фізичною особою в банк грошей, є ощадна книжка (іменна чи на пред'явника).
Наведені в таблиці цифри заслуговують серйозного осмислення. Очевидно, 2003-й увійде в історію Росії як рік повороту банківської системи до роздрібного бізнесу, рік «вибуху» даного бізнесу, тобто фактично повороту банків і населення один до одного.
Це означає, що ті банки, які навчаться краще працювати з приватним внесок замовником, зможуть інтенсивно розвиватися на відміну від тих, хто обмежиться сегментом корпоративних клієнтів. Інша справа, що шлях цей непростий. Російський людина поки не дуже звик до банківських послуг, тому ринок належить формувати, в тому числі навчати людей, консультувати.