8.2. Особливості функціонування служби фінансового управління
Великими блоками фінансового управління виступають комплекси грошових відносин, пов'язані з обміном, первинним розподілом і наступним перерозподілом вартості у вигляді різних ресурсів. Це насамперед:
забезпечення функціонування основного і допоміжних виробництв, інших видів статутної діяльності на основі організації складання і виконання еконо-вів планів;
робота з податків і обов'язкових платежах , заробітної плати, грошовим фондам, мобілізації фінансових ресур-сов і фінансування;
фінансово-кредитні аспекти інвестиційної діяльності з будівництва, розширення, реконструкції, модернізації, операціями на фондовому ринку та іншим фінансовим вкладенням;
фінансово-кредитне забезпечення операцій у зовнішньоекономічній діяльності підприємства і фінансовий контроль за їх здійсненням;
забезпечення грошовими ресурсами;
забезпечення зростання вартості та дохідності активів;
досягнення платоспроможності та ліквідності балансу;
пошук нових інструментів і механізмів збільшення обсягу фінансових ресурсів і т.д.
Особливим видом фінансової роботи виступає економічна і контрольна робота фінансових служб. Вона спрямована на приведення в дію наявних внутрішньогосподарських, а також зовнішніх по відношенню до підприємства резервів, на організа-цію процесу їх реалізації. Тому фінансова служба тісно взаємодіє з провідними виробничими і комерційними підрозділами підприємства (організації).
Керівник фінансової служби несе відповідальність за фінансовий стан організації, оперативне управління всіма видами фінансової роботи, включаючи контроль і регулювання грошових потоків.
Опції керівника фінансової служби залежать від багатьох факторів, у тому числі від типу компанії, поточного та перспективного становища на ринку, цілей власників (власників) і пр. Формальний контроль над діяльністю керівника фінансової служби здійснює вище керівництво організації та її власник. Контроль може також здійснюватися з боку банків (при оцінці кредитоспроможності позичальника на предмет видачі йому позики), податкових органів і т.д.
Робота фінансового менеджера становить частину функцій вищої ланки управління підприємством і пов'язана з наданням цьому ланці аналітичної інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень фінансового характеру.
Необхідно відзначити, що цілі співробітників підприємства визначаються безпосередніми власниками підприємства, між якими можуть виникнути протиріччя. Наприклад, цілі власників (акціонерів) можуть суперечити цілям менеджерів організації. Так, власники і менеджери по-різному ставляться і до ризику. Менеджери можуть зменшити інвестиційний ризик, відмовившись від ризикованих проектів, при цьому не буде забезпечено приріст прибутку від ризикованих активів вла-ділкам компанії. Фінансовий менеджер може продати цінні папери даної компанії і придбати інші, однак акціонери можуть заперечувати проти розпилення акціонерного капіталу.
активну участь у формуванні та проведенні облікової політики, загальне керівництво оперативним (техніко-економічним), бухгалтерським і податковим обліками;
пошук шляхів зниження витрат, оптимізації оподаткування, збільшення прибутку і рентабельності ;
забезпечення грошовими, фінансовими і кредитними ресурсами підприємства в розмірах, необхідних для підтримки і розвитку ділової активності;
організація внутрішніх і зовнішньоторговельних розрахунків, у тому числі здійснення взаємозаліків між контрагентами, а також їх проведення між філіями та іншими дочірніми структурами;
виконання всіх поточних фінансових зобов'язань;
внутрішній аудит та поточний контроль над формуванням і використанням ресурсів, забезпеченням збереження власних коштів.
Фінансовий контроль, який здійснює фінансова служба, не тотожний внутрішньому аудиту. Він відрізняється поточним і систематичним характером, будується на організації постійного моніторингу за ходом виконання планів і відхиленнями від запланованих економічних показників. Фінансовий контроль грунтується на перевірці заповнення фінансовими службами спеціальних регістрів оперативного контролю, наприклад, над відвантаженням продукції, надходженнями виручки, виконанням планів по прибутку, собівартості, надходженнями валютних коштів тощо При цьому такий фінансовий контроль здійснюється у звітно-оперативному, тобто документальному і аналітичному розрізах.
Специфіка оперативної фінансової роботи полягає в тому, що вона націлена на вирішення конкретних фінансово-економічних ситуацій в короткі терміни. У ході поточної фінансової роботи обмежений не тільки час, а й цілепокладання. При цьому процес прийняття поточного фінансового рішення багато в чому залежить від реальних умов і обставин.
Інша важлива особливість оперативного фінансового управління полягає в тому, що воно відноситься до НЕ регламентованої безпосередньо державою фінансової управлінської діяльності. Якщо управління бухгалтерським і податковим обліками в чому визначається федеральними законами, нормативно-правовими актами Міністерства фінансів РФ, Центрального банку РФ і т.д., то фінансове управління здійснюється організацією на тих принципах, які нею розроблені самостійно. При заданих державою вихідних облікових, звітних, податкових, митних та інших параметрах підприємство саме вибирає, що в оперативному плані йому необхідно робити, як робити і як довго робити, а що можна не робити.
У практичній діяльності багатьох підприємств (особливо малих) спостерігається відсутність фінансової служби або її підпорядкування бухгалтерії. Проте слід пам'ятати про суттєві відмінності між бухгалтерією та фінансовою службою. Основна відмінність полягає в тому, що бухгалтерія не шукає нових напрямків і механізмів заробляння коштів. Як правило, вона не стежить і за рентабельністю, прибутковістю фінансових операцій. Бухгалтерія відстежує, по суті, минуле фінансовий стан підприємства, в той час як фінансова служба покликана визначити його майбутнє фінансовий стан.
Організація оперативної фінансової роботи на підприємстві лише на перший погляд представляється як вільний вибір керівництва відносно того, чим і як в грошовому та фінансовому відношенні управляти. Очевидно, що існують певні в даний поточний момент фактори, що змушують приймати певні рішення з питань організації оперативної фінансової роботи. Серед подібних факторів до найбільш практично значущим слід віднести:
розміри стартового капіталу і поточний фінансовий стан підприємства (організації);
наявність або відсутність наступності в діяльності;
особливості фінансово-господарської діяльності;
ступінь розуміння керівництвом підприємства ролі фінансових служб, їх потреб у забезпеченні посилення роботи, а також необхідність створення сучасної системи фінансового управління.
Основними структурними одиницями фінансового управління можуть виступати:
місця виникнення витрат;
центри використання ресурсів;
центри відповідальності.
До місць виникнення витрат (МВВ) відносять структурні підрозділи (цехи, відділи, дільниці), що представляють собою об'єкти нормування, планування та обліку витрат виробництва для контролю і управління ресурсами.
Центри використання ресурсів (ЦІР) - це первинні виробничі та обслуговуючі підрозділи, які характеризуються однаковістю функцій і виробничих операцій. ЦІР може збігатися з організаційною одиницею (цех, відділ, ділянка). Основою виділення ЦІР є єдність використання обладнання, виконання операцій і т.д. ЦІР відрізняються від МВЗ тим, що являють собою угруповання витрат в аналітичному обліку за окремих робіт, операцій, функцій всередині виробничих підрозділів.
Центр відповідальності (ЦО) - це підрозділ, очолюване керуючим, який володіє делегованими повноваженнями і відповідає за результати роботи цього підрозділу.
ЦО по відношенню до процесу виробництва класифікуються:
на основні, що забезпечують контроль за ресурсами в місцях їх використання;
функціональні, здійснюють свій контроль над багатьма МВЗ, якщо використання ресурсів у них відбувається під впливом даного центру (наприклад, головного інженера).
Для організації системи бюджетування на підприємстві можуть створюватися наступні центри відповідальності:
по доходах, включаючи управління маркетингової і комерційної діяльністю;
по витрат, включаючи управління виробництвом, постачанням та збутом;
по прибутку;
з інвестицій.