| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
IV. Оцінка систем внутрішнього контролю органами нагляду | ||
|
Органи нагляду можуть використовувати різні підходи до оцінки якісних характеристик здійснюваних банком заходів внутрішнього контролю. Вони можуть оцінювати роботу відділу внутрішнього аудиту банку на основі аналізу його службових доповідей та методики, використовуваної для ідентифікації, виміру, моніторингу та контролю ризиків. Якщо органи нагляду визнають роботу відділу внутрішнього аудиту задовільною за якісними характеристиками, то вони можуть використовувати доповіді і звіти внутрішніх аудиторів в якості первинних матеріалів для виявлення проблем контролю в банку або областей ризиків, які ще не були проаналізовані аудиторами. Представники органів нагляду можуть використовувати результати самооцінки керівництва банку, в ході якої вищі менеджери розглядають заходи внутрішнього контролю з операційних підрозділам і підтверджують органам нагляду, що використовувані заходи достатні для даного підрозділу. Інші представники наглядових органів можуть вимагати подання висновків за підсумками періодично проведених зовнішніми аудиторами перевірок ключових областей діяльності банку з необхідним рівнем деталізації запитуваної інформації. Нарешті, органи нагляду можуть комбінувати вищезгадані способи з самостійним рас-смотрением або перевірками заходів внутрішнього контролю на місці. Див також додаток II до цитованого документу, зване «Уроки, з-потяг з досвіду невдач при здійсненні внутрішнього контролю». Для загального уявлення коротко проінформуємо про стан внутрішнього контролю у французьких банках. 1 жовтня 1997 вступив в силу розроблений в Європейському Союзі Регламент 97-02, що стосується внутрішнього контролю в банках країн - членів Союзу. Його положення вже враховують у своїй практиці майже всі банки Франції. Регламент наказує посилення відповідальності керівних органів банків за організацію і ведення внутрішнього контролю. З 1998 р. члени правління французьких банків повинні одержувати доповіді про внутрішній контроль, про дотримання та контроль за ризиками. Доповіді повинні включати опис механізму відстеження та контролю за ризиками, дані про ліміти ризиків, що дозволяють судити про «чутливості» банку до ризиків. Якщо банк проводить значні обсяги операцій на фінансових ринках, правління може доручити комусь зі своїх членів проаналізувати звіти про внутрішній контроль та ризики і представити свої висновки. Регламент не наказує створення в кожному банку комітету з аудиту, але в більшості французьких банків він існує; його склад, структуру і відповідальність кожен банк визначає самостійно. Згідно з Регламентом, механізми контролю повинні бути інтегровані в управлінську діяльність виконавчих органів (дирекцій) банків. Контроль розглядається як невід'ємна частина діяльності на всіх рівнях і у всіх сферах банківської діяльності. Малі н середні банки часто не мають можливості створювати спеціальні служби внутрішнього контролю, оскільки тут важко розділити функції внутрішнього контролю та оперативні функції. Однак і вони роблять певні зусилля і переглядають свою стратегію з метою досягнення кращого співвідношення між ризиками і витратами. Так, ще до прийняття Регламенту 97-02 багато малі та середні банки відмовилися від проведення ринкових операцій за свій рахунок і деяких кредитних угод, зосередившись на операціях фінансового посередництва і довірчого управління. У великих банках головні проблеми розвитку внутрішнього контролю пов'язані з ускладненням операцій, інформаційних систем та організаційних структур. Заважають і психологічні чинники (менталітет). | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||